публікації

Що робити, якщо анулювали реєстрацію платника ПДВ

02/08/2019

Відносини у сфері ПДВ є полем для зловживання з боку недобросовісних платників податків. Не тільки в Україні, але у інших державах бюджети недоотримують мільярди євро надходжень внаслідок шахрайства з податком на додану вартість.

Тому податкові органи здійснюють суворий контроль за дотриманням законодавства щодо справляння цього податку. Одним з механізмів запобігання зловживанням є анулювання реєстрації платника ПДВ, яке дозволяє зменшити кількість неактивних у своїй діяльності підприємств-платників – а отже, кількість претендентів на бюджетне відшкодування та інші пов’язані зі статусом платника переваги.

  1. Однією з підстав анулювання реєстрації платника ПДВ є подання декларацій з нульовими показниками (показниками, які свідчать про відсутність постачання або придбання товарів чи послуг протягом 12 послідовних податкових місяців).
  2. Однак, із нашого досвіду податкові органи можуть безпідставно прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, навіть коли декларації з ПДВ не свідчать про відсутність постачання або придбання товарів чи послуг протягом минулого року. Очевидно, це один зі способів не дати платнику ПДВ скористатися у подальшій діяльності сформованим на момент анулювання податковим кредитом та правом на бюджетне відшкодування ПДВ.

Які наслідки такого рішення та шляхи виходу із ситуації?

Днем анулювання реєстрації за рішенням контролюючого органу є день прийняття такого рішення. З цього моменту платник податку не може формувати податковий кредит, складати податкові накладні та подавати уточнюючі розрахунки до декларацій. Крім того, якщо платник податку включив суми податку за купівлею товарів, послуг чи необоротних активів до складу податкового кредиту і не використав ці товари або послуги у господарській діяльності, платник повинен здійснити так званий «умовний продаж» – визначити податкові зобов'язання по таких товарах, послугах, необоротних активах, виходячи із їхньої звичайної ціни. У результаті ця процедура призводить до втрати платниками великих сум податкових кредитів без можливості використати ці суми в подальшій господарській діяльності.

Така перспектива влаштує небагатьох платників податків – багато хто ступить на шлях оскарження. Як це правильно зробити?

По-перше, необхідно документально довести факт здійснення операцій з постачання чи придбання товарів чи послуг. Підтвердженням можуть бути митні декларації, податкові накладні, факти бюджетного відшкодування ПДВ під час спірного періоду.

По-друге, потрібно перевірити, чи належним є підтвердний документ, використаний контролюючим органом. Зокрема, довідка про подання або неподання платником декларацій підтверджує власне неподання декларацій, а реєстр податкових декларацій – подання декларацій із нульовими показниками. Недотримання податковим органом формальних вимог – один із аргументів для скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платником ПДВ.

Відтак, необґрунтоване анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативною податкового органу – це ще не привід опускати руки. Паралельне оскарження рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ та податкового повідомлення-рішення, отриманого внаслідок такого анулювання, може стати успішним способом відновити свою реєстрацію платника ПДВ, продовжити господарську діяльність у звичному режимі та сплачувати податок відповідно до законодавства.

Опубліковано: The Page, 2 серпня 2019 р.

Автори: Тетяна Бережна, Анна Яцишин

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

23/03/2022

16 березня Міжнародний суд ООН (далі - “Суд”) видав Наказ про застосування тимчасових заходів до рф (далі - “Наказ”), яким зобов’язав рф, зокрема, невідкладно припинити військові операції, розпочаті 24 лютого 2022 року на території України та зобов’язати підконтрольні їй організації та осіб також утриматися від таких дій...

14/12/2020

Можливість комітету кредиторів змінити арбітражного керуючого за власним бажанням і незалежно від наявності підстав є новелою Кодексу України з процедур банкрутства, який діє з 21.10.2019 р. Однак судова практика першого року дії Кодексу демонструє, що в різних областях України цю можливість розуміють по-різному, аж до її заперечення...

Богдан Шабаровський