укр

Експерт у галузі права: суддя на фрілансі?

19 12 2017

Завантажити статтю

Чинний Господарський процесуальний кодекс України не допускає залучення експерта для роз’яснення питань права, а Вищий господарський суд України завжди стояв на позиції, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін, оскільки такі питання віднесено до компетенції суду.

Водночас, новий Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р. (далі – «Новий ГПК») передбачає включення до складу кола учасників судового процесу експерта з питань права. Експертом з питань права може бути особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.

Таке нововведення деякі юристи сприймають з осторогою, адже одним із принципів судочинства є незалежність суду, яка забезпечується у тому числі компетентністю судді у правових питаннях, його самостійними висновками з приводу застосування норм права та юридичної оцінки правовідносин сторін. Натомість, експертиза з правових питань нібито може стати важелем впливу на думку суду.

Чи обґрунтовані побоювання юристів, чи змінив законодавець підхід до предмету судової експертизи та чи є висновок експерта у галузі права доказом у господарському процесі?

Чи є висновок експерта у галузі права новелою у процесі?

Висновки експертів (фахівців) у галузі права не є новелою українського законодавства та вже тривалий час враховуються судами вищих інстанцій при прийнятті рішень.

Так, Верховний Суд України та Конституційний Суд України враховують при прийнятті рішень висновки фахівців у сфері права щодо застосування певних норм права. Підготовкою таких висновків займаються Науково-консультативні ради, що діють при вказаних судах. Рада утворюється із числа висококваліфікованих фахівців у галузі права. За результатами розгляду науково-консультаційних питань Ради приймають мотивовані рекомендації.

Науково-консультативна рада діятиме і при новоутвореному Верховному Суді.

Таким чином, судді Верховного Суду України і Конституційного Суду України мають законодавчу можливість під час прийняття рішень враховувати висновки високо кваліфікованих фахівців (експертів) у сфері права, і Верховний Суд не стане виключенням.

Чи є висновок експерта у галузі права доказом у справі?

Згідно з Новим ГПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (стаття 98 Нового ГПК).

Таким чином, висновок експерта є доказом у справі, на підставі якого суд встановлює певні обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для вирішення справи. Призначенням судової експертизи та висновку експерта як її результату є встановлення (дослідження) обставин, встановлення яких неможливе без застосування спеціальних знань.

Натомість, висновок експерта у галузі права є результатом дослідження визнаного фахівця у галузі права (експерта з питань права) щодо застосування аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Таким чином, на відміну від висновку експерта, який покликаний встановити та дослідити обставини, які входять до предмета доказування, тобто, стосується підтвердження обставин, висновок експерта у галузі права покликаний лише дати відповідь щодо застосування аналогії закону, аналогії права чи змісту норм іноземного права, та не має своїм призначенням встановлення чи дослідження обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Висновок експерта у галузі права не підтверджує та не спростовує обставин, а стосується лише питань права (застосування аналогії закону, аналогії права або норм іноземного права).

З огляду на це, висновок експерта у галузі права не є доказом у справі, та має допоміжний (консультативний) характер (частина перша статті 109 Нового ГПК).

Таким чином, не дивлячись на те, що норми щодо висновку експерта у галузі права знаходяться у главі, яка має назву «Докази та доказування», висновок експерта у галузі права є відмінним від висновку експерта поняттям, не є його різновидом та не є доказом у справі.

Які питання можуть бути поставлені перед експертом у галузі права?

Висновок експерта у галузі права може стосуватись лише обмеженого кола питань - застосування аналогії закону або аналогії права, а також змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі (частина перша статті 108 Нового ГПК).

Цей перелік питань є вичерпним. Це означає, що висновок експерта у галузі права не може стосуватись питань застосування будь-яких норм права. Питання стосуються лише тих випадків, коли правовідносини сторін не врегульовані українським законодавством.

У першому випадку, надання висновку експерта у галузі права допускається, коли відносини сторін не врегульовані законодавством або договором, і суд має визначити норму закону, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), або врегулювати спір, застосовуючи загальні засади законодавства (аналогія права).

Другий випадок стосується змісту норм іноземного права. Водночас, право осіб, які беруть участь у справі, подавати документи, що підтверджують зміст норм іноземного права, на які вони посилаються та іншим чином сприяти суду у встановленні змісту цих норм, і раніше було передбачено частиною третьою статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Таким чином, висновок експерта у галузі права не може бути наданий з питань застосування будь-якої норми права чи з будь-яких питань, що виникають під час розгляду справи, а тому побоювання юристів, що подача сторонами висновків експертів у галузі права може бути розцінена як створення своєрідного тиску на суд, є безпідставними.

Чи є висновок експерта у галузі права обов’язковим для суду?

Висновок експерта у галузі права не є обов’язковим для суду.

При подачі такого висновку суд приймає рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи судом. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, проте має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Таким чином, у разі долучення до матеріалів справи відповідного висновку, суд у рішенні може посилатись лише на відомості (інформацію), яка в ньому міститься, а не на результати дослідження, висновки щодо застосування норм права суд повинен зробити самостійно.

Відтак, принцип незалежності суду та його компетентності у правових питаннях не порушується включенням до складу кола учасників судового процесу «експерта з питань права», оскільки всі висновки щодо застосування норм права, в тому числі ті, що стали предметом висновку експерта у галузі права, суд має зробити самостійно.

* * *

Отже, висновок експерта у галузі права не є доказом у справі, не є різновидом висновку експерта, може бути поданий учасниками справи лише з обмеженого кола питань права, які стосуються випадків, коли правовідносини сторін не врегульовано українським законодавством, а його долучення до матеріалів справи та врахування судом не є обов’язковим.

Запровадження у господарсько-процесуальне законодавство поняття «висновку експерта у галузі права» не змінює предмету судової експертизи та не розширює види доказів, а лише надає сторонам можливість допомогти суду у визначенні норми законодавства чи закону, що підлягає застосуванню за аналогією законодавства чи аналогією права, та змісту норми іноземного права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Опубліковано: "Юрист і Закон", №47, 14 грудня 2017 р.

Автор: Олександра Бортман