укр

Укладення договору: запобігти ризикам спору з податковим органом

30 05 2019

Завантажити статтю

Податкові органи можуть донарахувати грошові зобов'язання платнику податків із різних підстав, проте однією з найпоширеніших є невизнання контролюючим органом реальності господарських операцій між платником і його контрагентами. Левову частку всіх податкових спорів пов'язано з питанням безтоварності операцій.

Як правило, під час податкової перевірки посадові особи контролюючих органів звертають увагу на документи, надані платником, а також на дані інформаційних систем. Суд переважно ухвалює рішення на підставі результатів аналізу поданих позивачем документів на підтвердження товарності операцій із контрагентом. Дуже часто відсутність частини документів або формальні помилки під час виконання договору між підприємствами стають причиною донарахування грошових зобов'язань.

Тому на стадії переговорів щодо умов майбутнього договору, а також на етапі його укладення потрібно враховувати, серед іншого, і ризики потенційного судового спору з податковим органом.

На основі аналізу судової практики та на базі власного досвіду ми виділили кілька правил, які допоможуть уникнути спору з податковим органом (або хоча б підсилять позицію в суді).

Переконайтеся, що ви можете підтвердити свою обачність під час вибору контрагента, а також надійність останнього

За загальним правилом розгляду податкових спорів у суді має діяти презумпція добросовісності платника податків. Відповідно до практики Верховного Суду це означає, що документи податкової звітності, подані платником контролюючому органу, є дійсними, а також повно й об'єктивно відтворюють господарські операції (якщо іншого не доведе контролюючий орган).

Разом з тим суд установлює, чи проявив платник належну обачність, вибираючи контрагента, та чи перевірив його надійність. Ба більше, у постанові від 24 квітня 2019 р. у справі № 826/22352/15 Верховний Суд зазначив, що платник податків відповідно до встановленого КАС України обов'язку кожної сторони довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, має підтвердити наявність законних підстав для врахування задекларованих у податковому обліку даних під час визначення суми його податкового зобов'язання.

Перевірити кожного контрагента, з яким укладаєш договір, складно. Однак, якщо майбутня співпраця має бути довготривалою або передбачатиме сплату великих сум податкових зобов'язань, потрібно бути дуже уважним. Податкові органи радять1 перевіряти контрагента за такими джерелами даних:

1) електронні бази даних Державної фіскальної служби України;

2) Єдиний державний реєстр судових рішень;

3) інші джерела перевірки й відстеження змін інформації про контрагентів.

Проаналізувавши судову практику, ми виділили джерела інформації про добросовісність контрагента, які враховує суд:

1) бази даних на веб-сайтах контролюючих органів: база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків;

2) належно засвідчені копії статутних і реєстраційних документів контрагента;

3) копії паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідки про кількість співробітників контрагента тощо;

4) загальнодоступна інформація щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, обвинувальних вироків щодо посадових осіб, які набрали законної сили;

5) дані про перебування контрагентів у будь-яких базах розшуку;

6) інформація про процедуру ліквідації контрагента відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Використання платником податків цих джерел інформації підтверджує те, що він виконав усі належні дії для підтвердження надійності контрагента, а тому правомірно сформував податкові зобов'язання. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 р. у справі № 816/1422/17.

Пам'ятайте, що податковий орган аналізує особливості діяльності контрагента

Привернути увагу податківців може наявність господарських зв'язків платника з контрагентами, які ухиляються від виконання податкових обов'язків. Такий підхід поділяє й суд, ураховуючи також тривалість господарських відносин між платником і його контрагентом.

Окрему увагу податкові органи звертають на господарські відносини з платниками, які перебувають на території проведення операції Об'єднаних сил. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 р. у справі № 826/3610/16 зауважив, що "позивач, враховуючи ситуацію, яка склалась в м. Луганську, мав би виявити належну обачність у намірі здійснити господарські операції щодо товару, який безпосередньо знаходиться в зоні антитерористичної операції, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання такого договору... Крім того, з аналізу вказаних договорів поставки не вбачається і доцільності проведення таких господарських операцій, оскільки прибуток (від операцій)... є неспіврозмірний ризикам, які вбачаються з таких операцій, враховуючи ситуацію на момент укладення таких договорів в м. Луганську".

Не переобтяжуйте умови договору великою кількістю документів, які доведеться складати в процесі його виконання

Часто сторони, бажаючи себе перестрахувати, передбачають у договорі обов'язковість складання численних актів, листування та обміну іншими документами. Згодом, щоб підтвердити в суді реальність операції, потрібно буде надати всі ці документи як письмові докази, адже відсутність частини з них негативно вплине на перспективи сторони у справі.

У постанові від 20 червня 2018 р. у справі № 826/15840/13-а Верховний Суд дійшов висновку про нереальність господарських операцій, оскільки платник не надав доказів щодо транспортування контрагентом або на його замовлення товару (ТТН, подорожніх листів), документів на підтвердження факту отримання товару та його оприбуткування позивачем (довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, прибуткові накладні). Аналіз цього й багатьох подібних судових рішень свідчить, що під час укладення договору треба передбачати обов'язок складання передусім тих первинних документів, які встановлено законодавством. Наприклад, якщо йдеться про договір перевезення автомобільним транспортом, доцільно використовувати Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207.

Чітко визначайте предмет договору з урахуванням усіх можливих податкових ризиків

Визначайте істотні умови договору так, щоб вони не породжували подвійного трактування. Це стосується насамперед предмета договору. Наприклад, договір постачання має передбачати певні характеристики товару, умови самого постачання (або спрямовувати до специфікації, додаткових угод). Податковий орган підозрюватиме можливість нереальності господарських операцій, якщо з тексту договору неможливо встановити, які саме послуги мало бути надано, а роботи – виконано. Суд також негативно оцінює абстрактність формулювань і ненадання документів на підтвердження того, яким є кінцевий результат надання послуг / виконання робіт.

Дотримуйтеся форми договору, чітко визначайте порядок розрахунків

Під час укладення договору з контрагентами обов'язково дотримуйтеся письмової форми договору та всіх формальностей, що супроводжують його підписання (на кшталт обміну примірниками). Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 р. у справі № 811/1772/13-а підтримав позицію податкового органу, оскільки платник не підтвердив доказами складання договору з контрагентом про відпуск нафтопродуктів.

У договорі сторони переважно визначають умови, які мають значення в момент укладення договору. Як наслідок, поза увагою залишаються такі питання, як, наприклад, індексація орендної плати за договором оренди нерухомого майна. Податковий орган згодом кваліфікує сплату цих коштів як надання безповоротної фінансової допомоги, не визнаючи витрати в розмірі індексації.

ВИСНОВОК:
Наведені поради не завжди можливо використати. Інколи вони можуть навіть ускладнити відносини з контрагентом. Разом з тим ці рекомендації допоможуть зменшити судові ризики в майбутньому. Тому головна порада – дотримуйтеся балансу, щоб забезпечити виконання договору з контрагентом і водночас запобігти ризикам виникнення спору з податковим органом.

Опубліковано: Юрист і Закон № 19, 30 травня 2019 р.

Автор: Віктор Грабовський