Правила контрольованих іноземних компаній

Правила КІК дозволяють Україні оподатковувати прибутки іноземних компаній, що перебувають під контролем українських резидентів.

Із 2022 року українські компанії та громадяни повинні подавати до податкової спеціальну звітність про прибутки своїх закордонних компаній і сплачувати з них податки в Україні.

У Податковому кодексі є два нові поняття: контрольована іноземна компанія (КІК) і контролююча особа.

КІК – це іноземна компанія чи утворення без статусу юридичної особи (фонд, партнерство, траст тощо) під контролем резидента України.

Контролюючою особою для КІК є будь-яка фізична або юридична особа – резидент України, яка:

(А) володіє в такій компанії часткою більше 50%; або

(Б) володіє в такій компанії часткою більше 25% (10% з 2024 року), якщо кілька резидентів України сумарно мають в такій компанії не менше 50%; або

(В) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над КІК. Ознакою фактичного контролю може бути, наприклад, довіреність від КІК, видана резиденту України строком понад 1 рік на здійснення суттєвих правочинів, або право розпоряджатися банківським рахунком КІК.

Якщо контролюючою особою для іноземної компанії є українська юридична особа, то учасники та бенефіціари української юридичної особи не визнаються контролюючими особами КІК повторно.

Правила КІК передусім спрямовані на пасивні доходи, отримані в низькоподаткових юрисдикціях. До КІК, які такі доходи не отримують, закон лояльніший. У зазначених нижче випадках контролюючі особи повинні лише розкривати інформацію про КІК без сплати податків з їхнього прибутку:

(А) КІК зареєстрована в державі, з якою Україна має податкову конвенцію та виконується будь-яка з таких умов: (і) КІК фактично сплачує податок з прибутку за ефективною ставкою (= сплачені податки / прибуток * 100%) не нижче 13% або (іі) частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% усіх доходів; або

(Б) річний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро; або

(В) КІК є публічною компанією, акції якої торгуються на визнаній фондовій біржі; або

(Г) КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь своїх учасників.

Фізична особа сплачує податок за однією з таких ставок:

(А) 18% ПДФО + 1,5% військового збору, якщо КІК не розподіляє прибуток; або

(Б) 9% ПДФО + 1,5% військового збору, якщо КІК розподіляє прибуток і фізична особа фактично отримує дивіденди.

Якщо контролюючою особою є українська юридична особа, скоригований прибуток КІК оподатковується за ставкою 18% (крім банків, для яких ставка 25%).

Сума податку, яку контролююча особа має сплатити з прибутку КІК (незалежно від того, розподілений він чи ні), зменшується на суму корпоративного податку, яку КІК сплачує у країні своєї реєстрації.

Контролюючі особи подають звіт про КІК до податкової щорічно одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (до 1 травня) або декларації з податку на прибуток (до кінця лютого) разом із копією фінансової звітності КІК.

Якщо контролююча особа не може забезпечити підготовку фінансової звітності КІК або розрахунок прибутку КІК до терміну податкового декларування в Україні, вона подає скорочений звіт про КІК. Повний звіт треба подати до кінця року, в якому поданий скорочений звіт.

Крім цього, резиденти України зобов'язані повідомляти податкову про набуття та припинення прав в іноземних компаніях або утвореннях без статусу юридичної особи (купівля частки, створення компанії тощо). Для іноземних юридичних осіб повідомляти треба, якщо операція призводить до статусу контролюючої особи чи його втрати. Для іноземних утворень без статусу юридичної особи (фонди, партнерства, трасти тощо) повідомляти треба в усіх випадках. Строк для повідомлення становить 60 днів.

Закон містить чималі штрафи за порушення правил звітування та розкриття інформації про КІК (суми збільшуються щороку залежно від розміру прожиткового мінімуму):

(А)  за неподання звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів;

(Б)  за несвоєчасне подання звіту про КІК – до 50 прожиткових мінімум;

(В) за приховування даних про КІК за умови подання звіту – 3% прихованого доходу КІК або 25% прихованого прибутку КІК (залежно від того, що більше), але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожний факт;

(Г) за неповідомлення про факт придбання або відчуження КІК – 300 прожиткових мінімумів.

Правила КІК діють із 1 січня 2022 року. Першим звітним періодом щодо КІК є 2022 рік, але подати перший звіт про КІК можна у 2024 році одночасно з податковою декларацією за 2023 рік.

За результатами 2022-2023 років не застосовуються штрафи та пеня за порушення правил розрахунку прибутку КІК. Це не позбавляє вас обов’язків звітувати про КІК або повідомляти податкову про набуття чи відчуження КІК у ці роки та відповідальності за порушення обов’язків.

Також за результатами 2022-2023 років за будь-яке порушення правил КІК не може бути адміністративної та кримінальної відповідальності. Інформація за 2022-2023 звітні роки, отримана податковою на виконання правил КІК, має обмежений доступ і правоохоронці не можуть її витребувати чи використовувати як докази у кримінальному провадженні.

На сьогодні основним джерелом інформації є запити податкової за кордон. Україна має намір почати автоматичний обмін інформацією з іншими країнами за стандартом CRS, що полегшить доступ до інформації про КІК українських резидентів. Перший обмін інформацією має відбутися у 2024 році.

Якщо ви перебуваєте за кордоном, але залишаєтеся податковим резидентом України, ви маєте звітувати про КІК. Звільнення від цього обов’язку можливе лише в разі набуття іноземного податкового резидентства. Немає універсального підходу до визначення податкового резидентства й на це впливають багато факторів, які треба оцінювати в сукупності в кожній окремій ситуації.

З питань щодо звітування про КІК або податкового резидентства ви можете звертатися до Володимира Ігоніна, керівника практики корпоративного права.