Правила контрольованих іноземних компаній

29/05/2020

Якщо ви або ваша компанія прямо чи опосередковано володієте часткою в іноземній компанії, то правила контрольованих іноземних компаній можуть стосуватися саме вас.

1. Що таке правила КІК і звідки вони взялися? 

Простими словами, правила КІК – це механізм, який дозволяє державі оподатковувати прибутки іноземних компаній, що перебувають під фактичним контролем її резидентів. 

Закон, таким чином, зобов'язує українських резидентів (компанії і громадян) подавати до податкових органів спеціальну звітність про прибутки своїх закордонних компаній та сплачувати з них податки в Україні. 

Ці правила потрібні, аби імплементувати в українське законодавство один із 15 кроків Плану BEPS, до якого Україна приєдналася у 2017 році. 

2. Що таке КІК та контролююча особа? 

У Податковому кодексі з'являється два нових поняття контрольована іноземна компанія (КІК) – контролююча особа.

КІК – це іноземна компанія (в тому числі іноземне утворення без статусу юридичної особи – фонд, партнерство, траст тощо), яка перебуває під контролем резидента України (фізичної або юридичної особи).

Контролюючою особою по відношенню до КІК є будь-яка фізична або юридична особа – резидент України, яка:

(А) володіє в такій компанії часткою більше 50% або;

(Б) володіє в такій компанії часткою більше 25% (10% з 2023 року), якщо декілька резидентів України сумарно мають в такій компанії не менше 50% або;

(В) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над КІК.

Достатньою підставою для встановлення факту контролю може бути звичайна довіреність, видана іноземною компанією резиденту України строком понад 1 рік на здійснення суттєвих правочинів.

3. Винятки з правил 

Правила КІК в першу чергу спрямовані на пасивні доходи та доходи, отримані в "низькоподаткових" юрисдикціях. До КІК, які такі доходи не утримують, закон є лояльнішим. У зазначених нижче випадках контролюючі особи повинні лише розкривати інформацію про КІК без сплати податків з їх прибутку:

(А)      КІК зареєстрована в державі, з якою Україна має податкову конвенцію та виконується будь-яка з таких умов: (а) КІК фактично сплачує податок з прибутку за ставкою не нижче 13% або (б) частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% всіх її доходів; або

(Б)      річний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро; або

(В)      КІК є публічною компанією, акції якої торгуються на визнаній фондовій біржі; або

(Г)      КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь своїх учасників.  

4. Скільки доведеться платити? 

Фізична особа може сплачувати податок за однією з таких ставок:

(А)      19,5% (18% ПДФО + 1,5 військового збору) - якщо КІК не розподіляє прибуток; або

(Б)      10,5% (9% ПДФО + 1,5% військового збору) - якщо КІК розподіляє прибуток і фізична особа фактично отримує дивіденди.

При цьому, сума ПДФО, яку контролююча особа має сплатити з прибутку КІК (незалежно розподіленого чи ні) зменшується на суму корпоративного або іншого аналогічного податку, яку КІК сплачує за законодавством своєї країни реєстрації.

Прибуток КІК у виглядів дивідендів від української компанії зменшує фінансовий результат КІК до оподаткування. Такі дивіденди не оподатковуються як прибуток КІК в Україні.

У випадку з юридичними особами, скоригований прибуток КІК оподатковуватиметься за ставкою 18%

5. Строки звітування  

Контролюючі особи зобов'язані подавати звіт про КІК до податкових органів щорічно одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи (до 30 квітня) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (до 1 березня) разом із копіями фінансової звітності КІК. 

Якщо граничні строки підготовки звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше відповідних граничних строків в Україні, копії фінансової звітності КІК подаються  разом із річною декларацією за наступний звітний період. Наприклад, звітність кіпрської компанії можна подати через 2 роки. Якщо ж контролююча особа не складає фінансову звітність КІК та/або не розраховує скоригований прибуток КІК до граничної дати подання звітності, контролююча особа подає скорочений звіт про КІК. Повний звіт в такому випадку обов'язково має бути поданий до кінця календарного року, наступного за звітним.

Окрім цього, резиденти України зобов'язані повідомляти контролюючі органи про кожне набуття частки або контролю в іноземній компанії, що призводить до визнання їх контролюючими особами, а також про кожне таке відчуження або припинення здійснення контролю не пізніше 60 днів після такого набуття чи відчуження.  

6. Відповідальність за порушення  

Закон встановив чималі штрафи за порушення правил звітування та розкриття інформації про КІК. Зокрема:

(А)  за неподання звітності з КІК – 210 200 гривень за кожен факт порушення;

(Б)  за несвоєчасне подання звітності з КІК – до 105 100 гривень;

(В)  за ненадання даних про КІК – 3 % від суми операцій КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК, невідображеного у звіті, але не більше 2 102 000 гривень за кожний факт;

(Г)  за неподання повідомлення про факт придбання або відчуження КІК – 630 600 гривень.

Розмір штрафів прив'язаний до прожиткового мінімуму для працездатної особи. 

7. Коли запрацюють правила КІК?  

У частині правил КІК Закон набирає чинності з 01 січня 2021 року. Водночас, Закон чітко не визначає, який період є першим для подання звітності. Але, враховуючи, що положення стосовно КІК набирають чинності з 2021 року, логічно, що перший звіт за 2021 рік має подаватися вже у 2022 році. Сподіваємося, що це питання буде чітко врегульоване найближчим часом. 

Додатково Закон встановлює перехідний період (2021-2022 роки), протягом якого не будуть застосовуватися штрафні санкції та пеня. Також у перехідний період платникам податків та їх посадовим особам не загрожуватиме адміністративна та кримінальна відповідальність. 

8. Як податковий орган дізнається про існування іноземної компанії під контролем української компанії (громадянина)?

На сьогодні основним джерелом інформації залишаються запити українських податкових органів за кордон. Проте Україна зараз активно запроваджує механізми, які дозволять здійснювати автоматичний обмін інформацією, що в тому числі сприятиме податковим органам отримувати дані про КІК українських компаній (громадян).

9. Що робити зараз?

Фактично бізнес має 6 місяців (до набрання чинності положень про КІК), щоб оцінити можливі наслідки для свого бізнесу та підготуватися до змін.

Розпочати треба з наступного:

(А)      проаналізувати, які з ваших іноземних компаній можуть визнаватися КІК;

(Б)      проаналізувати, чи є серед таких компаній ті, які звільняються від оподаткування;

(В)      оцінити фінансові наслідки у зв'язку з такими КІК (витрати на адміністрування, підготовку звітності, податки тощо);

(Г)      проаналізувати функції кожної окремої КІК та зважити доцільність її існування в нових податкових умовах – можливо, від деяких компаній слід відмовитися.

Закон дозволив ліквідувати КІК без податкових наслідків для фізичної особи, яка отримає доходи від КІК в результаті ліквідації. Така безподаткова ліквідація можлива до 31 грудня 2020 року (в певних випадках до 31 грудня 2021 року).

Підписка на розсилку про 1210

Усі податкові зміни у вашій пошті!