Новини міжнародної торгівлі (травень 2011)

Набула чинності Постанова про відміну квот на експорт кукурудзи

5 травня 2011 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 463 «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2010 р. N 938» з її опублікуванням в офіційному урядовому виданні «Урядовий кур’єр». Нагадуємо, ця Постанова скасовує квотування експорту кукурудзи.

Після прийняття Верховною Радою України Закону про застосування експортних мит, Кабінет Міністрів України скасовує квотування експорту пшениці і ячменю

19 травня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур. Наразі Проект Закону має бути підписано Президентом для його наступного опублікування та набрання ним чинності. Нагадуємо, Проект Закону передбачає застосування наступних ставок експортного мита:

(i) 9 відсотків, але не менш як 17 євро за 1 тонну для пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), полби;

(ii) 14 відсотків, але не менш як 23 євро за 1 тонну для ячменю;

(iii) 12 відсотків, але не менш як 20 євро за 1 тонну для кукурудзи.

Скасувавши квоти на експорт кукурудзи, 25 травня 2011 р. Кабінет Міністрів України вирішив також скасувати квоти на експорт пшениці та ячменю.

 

До законодавства стосовно анти-дискримінаційних заходів можуть бути внесені зміни

У Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань від 26 травня № 8571. Законопроект внесено Кабінетом Міністрів України і очікується, що він сприятиме застосуванню анти-дискримінаційних заходів, як передбачено у ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Зокрема, Законопроект передбачає наступні суттєві зміни:

(i) право застосовувати ембарго буде віднесено до повноважень Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України матиме право застосовувати ліцензійний режим, а Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі – інші заходи, які передбачені законодавством України;

(ii) з переліку анти-дискримінаційних заходів виключені індикативні ціни.

Слід відзначити, що згадані анти-дискримінаційні заходи не можуть застосовуватися до держав-членів СОТ, оскільки, як передбачено ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якщо Україна, іноземна держава, митний союз або економічне угруповання, які застосували стосовно України дії, що містять ознаки дискримінаційних та/або недружніх, є членами однієї і тієї ж міжнародної міжурядової організації (наприклад, СОТ), розгляд та врегулювання спірної ситуації здійснюється відповідно до правил і процедур такої організації.

Нагадуємо, що застосування анти-дискримінаційних заходів регулюється Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Анти-дискримінаційні заходи (наприклад, ембарго, режим ліцензування, ввізні мита) застосовуються за підсумками анти-дискримінаційного розслідування, яке спрямоване на виявлення дискримінаційних дій, тобто торговельних бар’єрів щодо товарів походженням з України. По-суті анти-дискримінаційні заходи застосовуються як заходи у відповідь на дискримінацію українських товарів на зовнішніх ринках. Перед застосуванням заходів Україна проводить консультації щодо усунення факту дискримінації з державою (митним союзом або економічним угрупуванням), де виявлена дискримінація. До цих пір Україна успішно домовилась щодо усунення дискримінації в Республіці Білорусь стосовно карамельної продукції (2010), деяких товарів побутової техніки (2008), а тому анти-дискримінаційні заходи не застосовувалися.

Росія обмежує експорт сталевих кованих валків для прокатних станів походженням з України

Уряд Російської Федерації прийняв Постанову № 406 від 20 травня 2011 р., яка передбачає застосування антидемпінгових заходів у розмірі 26 % від митної вартості товарів для сталевих кованих валків для прокатних станів походженням з України (які класифікуються 8455303100 і 8455303900 ТН ЗЕД Митного Союзу).

Митний Союз прийняв Рішення стосовно застосування інструментів торговельного захисту

Комісія Митного Союзу прийняла Рішення Про застосування на єдиній митній території Митного Союзу антидемпінгових і спеціальних захисних заходів, які чинні в державах-членах Митного Союзу, за результатами їх переглядів. Рішення встановлює перелік антидемпінгових і спеціальних заходів, які мають застосовуватися на всій території Митного Союзу, включаючи:

(i) антидемпінгові заходи стосовно деяких видів сталевих труб походженням з України (обсадних, насосно-компресорних, нафтопровідних, газопровідних труб та гарячедеформованих труб загального призначення);

(ii) антидемпінгові заходи стосовно кріплення для машинобудування походженням з України;

(iii) антидемпінгові заходи стосовно поліамідного технічного волокна походженням з України;

(iv) антидемпінгові заходи стосовно певних товарів походженням з КНР, Бразилії, Республіки Корея та Південноафриканської Республіки;

(v) захисні заходи щодо імпорту нержавіючих труб;

(vi) захисні заходи щодо імпорту столових приборів;

(vii) захисні заходи щодо імпорту виробів кріплення;

По-суті, Рішення передбачає, що інструменти торговельного захисту, які застосовуються одним членом Митного Союзу, наприклад Російською Федерацією, будуть також застосовуватися іншими членами Митного Союзу, зокрема, Республікою Білорусь та Республікою Казахстан.

 

Комітет із захисних[1] заходів у СОТ розглянув нещодавні нотифікації України щодо спеціальних розслідувань[2]

2 травня 2011 р. Комітет із захисних заходів у СОТ розглянув 23 нотифікації стосовно спеціальних розслідувань, серед яких лідерами є Індонезія (7 Нотифікацій) та Україна (5 нотифікацій). Зокрема, Україна нотифікувала про спеціальні розслідування щодо наступних товарів: холодильного і морозильного обладнання, феросплавів, мінеральних та хімічних добрив, сірників, а також окремих продуктів переробки нафтової сировини. Нотифікація стосовно окремих продуктів переробки нафтової сировини викликала кілька коментарів членів СОТ, зокрема, Туреччина висловила занепокоєння з приводу затримки подання згаданої нотифікації; а Європейський Союз поставив питання про широке коло товарів, згаданих у нотифікації.

Україна дала згоду на вступ Самоа до СОТ

6 травня 2011 р. Україна підписала у Женеві двосторонню угоду з Самоа стосовно доступу на ринки товарів. Ця угода містить зв’язані ставки ввізних мит для досить широкого кола товарів, які є важливими для українських експортерів. Самоа не вела двосторонніх переговорів з Україною щодо торгівлі послугами. Цього ж дня Самоа також підписала двосторонню угоду з Канадою і угоду про доступ на ринки товарів зі США. Підписання двосторонніх угод є частиною процедури вступу держави до СОТ.

Україна подала прохання про утворення Групи експертів для розгляду торговельної суперечки з Молдовою до Органу з врегулювання суперечок в СОТ

12 травня 2011 р. Україна подала прохання про утворення Групи експертів для розгляду торговельної суперечки з Молдовою (Молдова – заходи, що стосуються імпортування та внутрішнього продажу товарів (збір за забруднення навколишнього середовища)). Зокрема, Україна заявляє, що окремі положення Закону Молдови «Про збір за забруднення навколишнього середовища» можуть розглядатись, як такі, що порушують ст. ІІІ:1 і 2, а також ст. ІІІ:4 ГАТТ 1994. Орган з врегулювання суперечок в СОТ розглянув згадане прохання на своєму засіданні 24 травня 2011 р. і внаслідок заперечень Молдови, відклав розгляд цього питання до наступного засідання. Наступне чергове засідання Органу з врегулювання суперечок в СОТ відбудеться 17 червня 2011 р.

 

Переговори щодо підписання нової редакції Угоди СНД провалилися

19 травня 2011 р. члени Співдружності Незалежних Держав провели зустріч у Мінську з метою підписання Угоди про утворення зони вільної торгівлі між членами СНД у новій редакції. Згідно зі змінами сторони Угоди ЗВТ будуть обмежені у застосуванні обмежень імпорту, а торговельні суперечки розглядатимуться спеціально створеним органом. Беручи до уваги, що більшість сторін згаданої Угоди ЗВТ не є членами СОТ (Російська Федерація, Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан) зазначені вище зміни, зокрема порядок врегулювання суперечок, розглядалися як вигідні для України.

Проте Узбекистан та Туркменістан виступили проти змін, а тому сторони не підписали Угоду ЗВТ в новій редакції. Зокрема, Узбекистан висунув вимогу вилучити суперечки стосовно нетарифних бар’єрів у зовнішній торгівлі зі сфери дії положення щодо врегулювання суперечок. Більше того Туркменістан без зазначення причин виступив проти підписання Угоди ЗВТ.

Прогрес у переговорах між Україною та ЄС щодо утворення зони вільної торгівлі

В середині травня між Україною та ЄС проводились проміжні консультації щодо утворення зони вільної торгівлі. Після завершення консультацій голова переговорної групи зі сторони України, п. П’ятницький, неофіційно повідомив, що Україна та ЄС домовились про всі питання[3].

Більше того, як виглядає, Україна домовилась з ЄС стосовно імпорту використаного одягу (одягу «секонд хенд») до України. Україна матиме можливість використовувати такий механізм як вхідні ціни, що означатиме, що Україна матиме право застосувати ввізні мита, якщо ціна імпортованих товарів буде нижчою, ніж встановлена вхідна ціна.

Під час зустрічі 31 травня 2011 р. у Брюсселі Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства пан Фюле та Перший Віце-прем’єр-міністр та Міністр економічного розвитку і торгівлі України пан Клюєв обговорили питання приготування до наступного раунду переговорів щодо утворення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Згаданий раунд переговорів триватиме протягом 20-24 червня у Києві. Прес-служба Першого Віце-прем’єр-міністра повідомила, що пан Фюле та пан Клюєв підтвердили спільне бажання завершити переговори стосовно Угоди про асоціацію, частиною якої є Угоди про утворення зони вільної торгівлі, до кінця цього року. Раніше 31 травня 2011 р. Прем’єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що Угода ЗВТ між Україною та ЄС практично готова і невирішеними залишились лишень окремі питання[4].

Відбулися парламентські слухання стосовно співпраці України з ЄС та Митним Союзом

11 травня 2011 р. у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання стосовно сучасного стану та перспектив розвитку економічних відносин з ЄС (утворення зони вільної торгівлі) та Митним Союзом Російської Федерації, Білорусі та Казахстану. Після завершення слухань Верховна Рада України затвердила Рекомендації, які вказують на пріоритетність для України укладення Угоди ЗВТ з ЄС в найближчому майбутньому.

 

Верховна Рада схвалила зміни до Митного кодексу України в першому читанні

17 травня 2011 року Законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні. Законопроект зареєстрований 12 травня 2011 року Головою Парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталієм Хомутинніком і є компромісним варіантом між законопроектом № 1830, підготовленим переважно Державною митною службою України та законопроектом № 1830-1, підготовленим Кабінетом Міністрів України. У разі його прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2012 року.

До основних змін в митному законодавстві, які передбачає законопроект, належать:

(i) Введення імперативного терміну митного оформлення, який не може перевищувати 4 годин з моменту подання до митного органу митної декларації і представлення товарів для здійснення митного контролю;

(ii) Можливість для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення в будь-якому митному органі по усій території Україні, тобто залежно від місця призначення товарів, а не за місцем державної реєстрації імпортера чи експортера, як це передбачено на даний час;

(iii) Встановлення відповідальності та системи стягнень до співробітників митних органів за затримку у здійсненні митних процедур без поважних причин, а також компенсації підприємствам, які зазнали втрат внаслідок таких затримок (наприклад, простій, витрати на зберігання і т.д.);

(iv) Спрощення процедур оформлення товарів, які ввозяться на територію України фізичними особами, що мають право на безмитний імпорт товарів, сумарна вартість яких не перевищує 2.000 євро (на даний час – 200 євро). Якщо сумарна вартість товарів становить від 2.000 EUR до 10.000 євро застосовуватиметься фіксована ставка мита в розмірі 10% (наразі єдина ставка мита становить 20%). Такі зміни повинні мати позитивний вплив на розвиток туризму і дистанційної торгівлі;

(v) Покращення процедур попереднього декларування товарів (тобто, завчасне декларування товарів до їх прибуття на внутрішню митницю), що скорочує час на митне оформлення;

(vi) Вдосконалення процедур обчислення митної вартості (наприклад, визначення вичерпного переліку документів, на основі яких визначається митна вартість імпортованих товарів, а також підстави для відмови у прийнятті митної вартості, заявленої імпортером тощо);

(vii) Запровадження статусу уповноваженого економічного оператора, який дає його власнику право на проходження митних процедур у спрощеному порядку, виконання деяких митних формальностей без отримання дозволу митниці (однак, компанії, що претендують на такий статус, повинні відповідати дуже суворим критеріям);

(viii) Запровадження системи управління ризиками та процедури перевірок фінансово-господарської діяльності (постаудит). Такі заходи покликані розширити права митних органів, але в той же час спростити процедури митного оформлення. Такі перевірки можуть проводитися не частіше одного разу на рік;

(ix) Декриміналізація товарної контрабанди (крім контрабанди зброї, наркотиків, культурних цінностей і т.д.). Як правило, контрабанда розглядатиметься як адміністративне правопорушення, що каратиметься штрафом та вилученням незаконних товарів чи транспортних засобів;

(x) Нарешті, суб'єкти зовнішньої торгівлі звільнятимуться від стягнень за незначні помилки або упущення у поданих деклараціях чи документах.

Імпортери надали уряду України список проблемних ситуацій, які виникають на митниці України[5]

У квітні 2011 р. імпортери подали Адміністрації Президента України список проблем, пов’язаних з розмитненням товарів, що були передані уряду України для їх аналізу та вивчення. Здебільшого, згадані проблеми пов’язані з митною оцінкою імпортованих товарів.

Нагадуємо, що 31 січня 2011 р. на засіданні Ради з торгівлі товарами у СОТ, ЄС, США та Норвегія висловили занепокоєння з приводу проблем, з якими зіштовхуються їх компанії при розмитненні товарів в Україні, особливо це стосується процедур митної оцінки. Зокрема, представники ЄС та Норвегії вказали, що митні органи України при обчисленні ввізного мита використовували мінімальні ціни замість декларованих, що, закономірно, призводить до значних втрат імпортерами. У відповідь на таке зауваження представник України попросила зацікавлених членів СОТ надати детальний перелік проблемних ситуацій.

 

Парламент України ухвалив новий Повітряний кодекс України

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла Повітряний кодекс України. Однак, наразі даний документ ще не підписаний Президентом України. Чинний Повітряний кодекс було прийнято ще у 1993 році, який не повною мірою відповідає сучасним стандартам безпеки та іншим вимогам авіаційної галузі. Новий Кодекс визначає загальне правове регулювання для здійснення діяльності в галузі авіації, державного регулювання авіації та використання повітряного простору України, спрямованих на гарантування безпеки авіації, а також забезпечення інтересів та потреб споживачів у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Зокрема, Кодекс передбачає:

(i) імплементацію у законодавство України вимог міжнародних організацій, що стосуються безпеки аеронавігації та захисту прав пасажирів;

(ii) поділ авіації на цивільну (підрозділяється на комерційну авіацію та авіацію загального призначення) та державну (наприклад, для захисту національної безпеки);

(iii) уповноваженим державним органом в галузі цивільної авіації стане Державна авіаційна адміністрація України, в галузі державної авіації – Міністерство оборони України. Уповноважені державні органи зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки. Уповноважений державний орган у сфері цивільної авіації може проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів авіаційної діяльності, зменшувати/збільшувати надмірно завищені або занижені тарифи;

(iv) відповідальність суб'єктів авіаційної діяльності за порушення законодавства у галузі цивільної авіації;

(v) вимоги до сертифікації та експлуатації аеропортів, злітно-посадкових майданчиків, вертодромів;

(vi) загальні процедури та вимоги до ліцензування авіаційної діяльності.

 

До кінця травня 2011 року в українському законодавстві існувала вимога про те, що нова версія ІНКОТЕРМС може застосовуватися не раніше ніж через 10 днів після публікації відповідних змін до ІНКОТЕРМС українською мовою в газеті "Урядовий кур'єр". Остання опублікована редакція була ІНКОТЕРМС 2000 року. Таку вимогу було запроваджено Указом Президента № 567/94. Крім того, зазначений указ також повторював норму Господарського кодексу України, відповідно до якої у договорах (у тому числі зовнішньоекономічних) на поставку товарів суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності повинні застосовуватися правила ІНКОТЕРМС.

В 2011 році виникло питання офіційної публікації відповідної версії ІНКОТЕРМС та набуття нею чинності. Міжнародна торгова палата, як виключний власник прав інтелектуальної власності на ІНКОТЕРМС 2010, виступала проти надання вільного доступу громадськості до ІНКОТЕРМС 2010 в Україні. Таким чином, у зв'язку з встановленим українським законодавством особливим порядком застосування нової версії ІНКОТЕРМС, іноді українські трейдери стикалися з проблемами при митному оформленні товарів, які поставлено за контрактами, що містять посилання на ІНКОТЕРМС 2010.

26 травня 2011 року набрав чинності Указ Президента України № 589/2011, який скасував згаданий вище Указ Президента України № 567/94. Скасувавши законодавчу вимогу щодо попередньої офіційної публікації правил ІНКОТЕРМС, Президент розв’язав проблемну ситуацію із застосуванням ІНКОТЕРМС 2010 в Україні.

Крім того, Держмитслужба у своєму листі № 11.1/2-12.2/8256-ЕП від 30 травня 2011 року проінформувала нижчестоящі митні органи, що, у зв’язку із скасуванням Указу № 567/94, в даний момент відсутні будь-які обмеження щодо застосування ІНКОТЕРМС 2010 в Україні.

 

19 травня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Проект Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції». Згідно з прийнятим Проектом Закону продавці товарів не нестимуть відповідальності за дефекти в продукції, натомість виробники товарів нестимуть всю відповідальність за дефекти продукції. Згідно з чинним законодавством споживачі можуть за вибором притягнути до відповідальності продавця або виробника товарів.
Наразі згаданий законопроект очікує підписання Президентом України, а після підписання він набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

 

Порядок державної реєстрації договорів франчайзингу може бути зміненим

16 травня 2011 р. Проект Закону «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України (щодо договорів комерційної концесії)» № 8515 було зареєстровано у Верховній Раді України народним депутатом В. Л. Толстенком.

Законопроектом пропонується внести зміни до Статті 1118 (2) Цивільного кодексу України та Статті 367 (2) Господарського кодексу України стосовно органів, відповідальних за державну реєстрацію договорів франчайзингу. Відповідно до Законопроекту, реєстрація договорів франчайзингу повинна здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, тобто Державною службою інтелектуальної власності Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України.

На сьогодні державна реєстрація договорів франчайзингу здійснюється органом, що проводив державну реєстрацію франчайзера. У випадку проведення реєстрації франчайзера за межами країни реєстрація договору франчайзингу здійснюється органом, що проводив державну реєстрацію франчайзі. Однак порядок здійснення державної реєстрації не врегульований на законодавчому рівні, що фактично є причиною відмови згаданих органів у реєстрації договорів франчайзингу.

Зміни, запропоновані Законопроектом розглядаються як бажані і повинні сприяти здійсненню державної реєстрації договорів франчайзингу в Україні. Аналогічні зміни вже пропонувалися раніше Проектом Закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо державної реєстрації договорів комерційної концесії)» № 2334. який було прийнято у першому читанні 15 червня 2010 р. та в подальшому відхилено та знято з розгляду в другому читанні 21 жовтня 2010 р.
Законопроектом також передбачається внесення змін до Статті 1122 Цивільного кодексу України, покликаних виправити текстуальні помилки, допущені при підготовці положень даної статті стосовно умов договорів франчайзингу, що вважаються нікчемними.

31 травня 2011 р. Законопроект було вручено для ознайомлення народним депутатам.
gambling
 

19 травня 2011 р. Верховна Рада України прийняла у другому читанні Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні» № 8024.

Зазначений Законопроект було прийнято майже через два роки після того, як гральний бізнес та участь в азартних іграх були заборонені в Україні Законом «Про заборону грального бізнесу в Україні», що набрав чинності 25 червня 2009 р. Заборона 2009 р. не знищила гральний бізнес, а перемістила його в мережу Інтернет, де пропонувалися всі види заборонених азартних ігор. Законопроект передбачає ряд уточнень визначень «азартного бізнесу» та «азартної гри», покликаних повністю заборонити всі види азартних ігор та, зокрема, азартні ігри он-лайн. Так, «гральний бізнес» включатиме не лише організацію і проведення азартних ігор, а й надання можливості доступу до таких ігор у комп’ютерних симуляторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування серверу. «Азартна гра» визначається як будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості". Більше того, Законопроект також розширює повноваження міліції, доповнюючи їх правом звертатися до суду з позовом про застосування фінансових санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор в Україні. Наразі Законопроект очікує на підпис Президента для його офіційного опублікування та набрання чинності.

-----------------------------------------

 

[1] Під захисними заходами розуміються спеціальні заходи.

[2] Джерело: http://www.wto.org/english/news_e/news11_e/safe_02may11_e.htm

[3] Джерело: http://wto.in.ua/index.php?&page=1&get=3&id=2109

[4] Джерело: Interfax News

[5] Джерела: http://www.wto.org/english/news_e/news11_e/good_31jan11_e.htm; http://wto.in.ua/index.php?lang=ua&&page=1&get=3&id=2122 




Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про нові випуски електронною поштою, просимо надіслати повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ» на адресу [email protected]