публікації

Крок в майбутнє, два в минуле: новели законопроєкту №2233 на ринку електричної енергії

21/11/2019

Олександр Бородкін

Партнер, адвокат

Нерухомість та будівництво,
Оподаткування,
Торгівля та комерційна діяльність,
Агробізнес,
Відновлювальна енергетика,
Транспорт та інфраструктура

Верховна Рада 12 листопада 2019 року прийняла за основу законопроєкт №2233 (далі – «Законопроєкт»), яким пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – «Закон»). Законопроєкт запровадить ряд точкових змін, які суттєво вплинуть на формування пропозиції та цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках для кожної з двох торгових зон України, а також законодавчо врегульовує особливості розпорядження коштами гарантованим покупцем.

Розпорядження коштами гарантованим покупцем

Законопроєкт доповнює статтю 65 Закону новим абзацом, відповідно до якого за рішенням Кабінету Міністрів України (далі – «КМУ») про покладення спеціальних обов'язків, гарантований покупець спрямовуватиме різницю між доходами та витратами, що виникла під час виконання ним спеціальних обов'язків, для забезпечення загальносуспільних інтересів, на покриття витрат, пов'язаних із виконанням інших спеціальних обов'язків – тобто, в тому числі, з виконанням обов'язків з купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною.

Під спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів маються на увазі обов'язки, покладені на гарантованого покупця постановою КМУ від 5 червня 2019 року №483 (далі – «Постанова») придбавати електроенергію за двосторонніми договорами на електронних аукціонах у Енергоатома та Укргідроенерго та продавати її постачальникам універсальних послуг тощо.

Положення, яке дозволяло направляти таку різницю між доходами та витратами на покриття витрат на купівлю електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, вже було передбачене Постановою, однак відсутність такого повноваження в Законі створювала правову невизначеність щодо належного уповноваження гарантованого покупця. Законопроєкт таким чином усуне невизначеність та законодавчо закріпить наявний механізм.

Регулювання цін на електричну енергію

Законопроєкт запроваджує тимчасове регулювання для цін та пропозиції на ринку електричної енергії:

  • до 1 квітня 2020 року Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – «Регулятор»), надане право встановлювати тариф на рівні собівартості на відпуск електричної енергії для теплоелектроцентралей;
  • до 1 липня 2020 року, на ринку «на добу наперед» встановлено граничну межу обов’язкового продажу електричної енергії, крім виробників енергії з альтернативних джерел – 10% місячного відпуску за відповідний період попереднього року;
  • до 1 липня 2023 Регулятору надане право встановлювати граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони;
  • до 1 липня 2023 року на ринку «на добу наперед» Регулятору надане право приймати рішення про обов'язковість подання виробниками заявок на продаж електричної енергії не вище граничних цін.

Законодавець пояснює введення регулювання цін потребою не допустити їхнього неконтрольованого зростання, встановлення тарифів для теплоелектроцентралей – їхньою неконкурентноспроможністю, а необхідність обов'язкового продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» – спробою подолати наявний дефіцит на ринку. На практиці Регулятор зможе забезпечити підтримку ТЕЦ протягом опалювального періоду, але і самостійно регулювати ціни на ринку електричної енергії за незрозумілим поки що алгоритмом.

Запропоноване регулювання тимчасово нівелюватиме нові ринкові механізми формування цін на ринку електричної енергії, запроваджені з ухваленням Закону. Закон був прийнятий на виконання Угоди про асоціацію, яка у статті 269 вимагає формування цін на електроенергію для промислових споживачів виключно попитом та постачанням.

Він дозволяє відступати від цього правила лише в загальних економічних інтересах – забезпечення яких вже було передбачене можливістю держави регулювати окремі ціни на ринку, вичерпний перелік яких наданий в Законі, та низці спеціальних обов'язків, передбачених Постановою. Такими змінами також порушується курс України на наближення законодавства до acquis ЄС, в тому числі Директиви 2009/72/ЄС щодо спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, що передбачає існування саме конкурентного ринкового середовища.

Альтернативним рішенням могло б стати запровадження прозорого механізму встановлення граничної ціни на ринку в залежності від ринкових умов; запровадження такого регулювання лише на окремих ринках та на коротший термін. Після внесення змін до додатка XXVII до Угоди про асоціацію у червні 2019 року, Україна зобов'язалася проводити консультації з Європейською Комісією щодо сумісності з положеннями acquis ЄС ключових законодавчих пропозицій у сфері енергетики до набрання ними чинності. Тобто у разі проведення таких консультацій можемо очікувати на внесення змін до Законопроєкту.

Опубліковано: The Page, 21 листопада 2019 р. 

Автори: Олександр Бородкін, Тетяна Ревуцька

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

03/03/2023

Проти білорусі застосовують значно менше санкцій, ніж проти росії, хоча з самого початку повномасштабного вторгнення до України білорусь є пособницею країни-агресора. Відсутність санкцій у багатьох важливих економічних сферах робить білорусь зручним майданчиком для росії, який допомагає обходити західні санкції.

Роман Ємець, Олександр Бородкін

02/11/2022

Як в Україні застосовують різні механізми вилучення російських активів і наскільки вони ефективні?

Роман Ємець, Олександр Бородкін