Хто та де, відповідно до мовного закону, повинен спілкуватися українською?
Визначаючи сфери застосування української мови, Закон чітко встановлює, що вона повинна застосовуватися у всіх сферах суспільного життя: освіта, наука, культура, в ЗМІ, під час публічних заходів, у діловодстві та документообігу, в роботі державних органів та органів місцевого самоврядування, під час обслуговування споживачів, рекламування товарів та послуг, зокрема, через інтернет тощо.
Окрім того, визначене і коло громадян, які повинні спілкуватися українською та застосовувати її, виконуючи службові обов’язки: держслужбовці, посадові особи правоохоронних органів та прокуратури, медпрацівники, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, керівники закладів освіти, адвокати та нотаріуси тощо.
Обов’язкова вимога щодо спілкування українською не поширюється на приватне спілкування та релігійні заходи.
Водночас найбільш обговорюваною наразі є сфера обслуговування, положення Закону щодо якої набули чинності з 16 січня 2021 року. Усі суб’єкти господарювання сфери обслуговування повинні обслуговувати та інформувати про товари (послуги), зокрема, через інтернет-магазини, виключно українською. Однак, можна використовувати слова, скорочення, абревіатури та позначення англійською застосовуючи латинський та/або грецький алфавіт.
Клієнт може попросити обслуговувати його й іншою мовою, однак важливо, щоб це була ініціатива саме клієнта.
Чи стосується Закон пересічних громадян?
Дія Закону не поширюється на приватне спілкування. Тому, як і раніше, кожен може спілкуватися у побуті будь-якою зручною для нього мовою без обмежень.
Що робити, коли вас відмовляються обслуговувати українською? Кому скаржитися? Алгоритм
Зрозуміло, що відмова обслуговувати українською є порушенням Закону. Тому потрібно одразу відреагувати на таке порушення. Насамперед спробувати звернутися до працівника з проханням обслуговувати вас саме українською. Далі можна звернутися до керівництва закладу та проінформувати про відмову працівника. До речі, у багатьох закладах можна зателефонувати на спеціальну гарячу лінію, якщо мова, наприклад, іде про АЗС, супермаркет тощо.
Факт порушення можна фіксувати за допомогою будь-яких аудіо-, відеозасобів, наприклад, скористатися диктофоном, відеокамерою на телефоні, або ж зафіксувати показання очевидців. Офіційно можна поскаржитися Уповноваженому із захисту державної мови, подавши електронну скаргу через сайт мовного омбудсмена.
Чи зобов’язані, відповідно до Закону, працедавці допомагати працівникам опанувати/покращити українську (організовувати та оплачувати навчання, тренінги, курси)?
Зараз можна зустріти чимало випадків, коли у працівників виникають труднощі з обслуговуванням українською. Закон не закріплює зобов’язання роботодавців інструктувати/навчати персонал державної мови.
Відповідальність за невикористання української у сфері обслуговування нестиме саме роботодавець, а не працівник.
Відповідно, в інтересах роботодавця забезпечити дотримання вимог Закону та провести відповідне навчання. Ба більше, доцільною видається підготовка окремої внутрішньої політики щодо використання української та інших мов під час обслуговування клієнтів, ознайомлення з нею працівників та проведення регулярних інструктажів. Таким чином роботодавець матиме змогу довести, що зробив усе від нього залежне для забезпечення виконання вимог Закону.
Штрафи в разі порушень мовного закону
За порушення Закону в частині обслуговування клієнтів, а також рекламування товарів, робіт та послуг українською мовою передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, які почнуть застосовувати у липні 2022 року. Однак, за перше порушення можна відбутися попередженням та вимогою усунути його упродовж 30 днів. За повторне порушення протягом року вже передбачено штраф. Наразі його розмір коливається від 5 100 до 6 800 грн. Постанова про накладення штрафу складається мовним омбудсменом.
Опубліковано: Robota.ua, 4 лютого 2021 р.
Авторка: Валерія Савчук