Інформацію щодо прав військовополонених після звільнення оновлено 1 жовтня 2024 р.
Гарантії соціального захисту для звільнених осіб:
- організація зустрічі звільнених осіб та забезпечення їх супроводу до закладів охорони здоров'я;
- забезпечення надання медичної допомоги звільненим особам, а також забезпечення їх медико-психологічної реабілітації (комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності звільнених осіб);
- здійснення заходів щодо забезпечення речами для задоволення основних потреб звільнених осіб;
- організація роботи з оформлення та видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
- здійснення виплати одноразової грошової допомоги;
- організація надання безоплатної правової допомоги;
- надання звільненим особам психологічної реабілітації, організація заходів із соціальної та/або професійної адаптації за місцем проживання (перебування);
- надання звільненим особам право на звільнення з військової служби (демобілізацію), якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
- надання звільненим особам додаткової відпустки терміном 90 днів без поділу на частини із забезпеченням грошового забезпечення, якщо вони висловили бажання продовжувати військову службу.
Лікування та реабілітація
Медична допомога надається невідкладно за результатами повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень з урахуванням діагнозу і психологічного стану звільненої особи.
Медична та психологічна допомога звільненим особам з числа військовополонених надається у закладах охорони здоров'я відповідної відомчої підпорядкованості залежно від місця проходження служби звільненої особи або у центрах для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги та проведення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення звільнених оборонців України.
Терміни надання медичної та психологічної допомоги визначаються індивідуально. Після виписки лікар надає рекомендації щодо подальшого амбулаторного лікування, реабілітаційної та психологічної допомоги, соціальних послуг тощо.
Лікування за кордоном
Направленню для лікування за кордон підлягають захисники України за умови наявності:
- висновку про необхідність направлення на лікування за кордон;
- повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій Європейської Комісії про готовність конкретної країни-члена ЄС на безоплатній основі прийняти особу на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави прийняти на лікування.
Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон ухвалюється на підставі таких документів:
- згоди захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
- згоди на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров'я відповідно до законодавства у довільній формі;
- виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
- висновку про необхідність направлення на лікування за кордон.
Заклад охорони здоров'я готує пакет документів, що включає перелік військових, які потребують лікування за кордоном (із зазначенням діагнозів), та передає його до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому ви проходите службу (Міноборони, МВС, ЗСУ тощо). Далі державний орган протягом 3 днів надсилає ці документи до МОЗ та готує дозволи на виїзд за кордон.
Строк перебування на лікуванні за кордоном (включно з переміщенням та очікуванням) не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Грошова допомога
Грошова допомога складається з щорічної державної грошової допомоги та одноразової грошової допомоги.
- Щорічна грошова допомога надається особі, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або членам її сім'ї під час перебування такої особи в місцях несвободи у розмірі 100 000 грн щорічно. Щоб отримати виплату, потрібно звернутись до Мінреінтеграції із заявою за затвердженою формою.
- Одноразова державна грошова допомога виплачується особі, звільненій з полону, в розмірі 100 000 грн після звільнення з полону. Щоб отримати виплату, потрібно звернутись до Мінреінтеграції із заявою за затвердженою формою.
Одноразова державна грошова допомога також виплачується у разі:
- смерті військовополоненого під час перебування в полоні, або
- смерті особи, звільненої з полону, протягом 1 року після її звільнення, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з перебуванням такої особи в полоні.
Така допомога надається членам сім'ї, батькам чи утриманцям померлої особи у розмірі 100 000 грн. Щоб отримати виплату, потрібно звернутись до Мінреінтеграції із заявою за затвердженою формою.
Звільнення з військової служби після полону
Для звільнення потрібно підготувати нотаріально посвідчені копії таких документів:
- Ваш паспорт.
- Ваш ідентифікаційний код.
- Документи, що підтверджують перебування в полоні: Довідка про перебування в полоні АБО документ, що підтверджує факт перебування в полоні (відповідне повідомлення, офіційна інформація, списки осіб тощо) з його реєстраційними даними, який підтверджує факт перебування особи в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах тощо.
Як отримати Довідку про перебування в полоні?
Для отримання Довідки ви, ваш представник або член сім'ї можете звернутись із заявою в довільній формі до Міноборони АБО іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво вашим військовим формуванням, правоохоронним органом чи державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями АБО командира підрозділу ЗСУ, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і оборони України.
Від вашого імені для отримання Довідки до вищезазначених органів також може звернутись Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру».
У заяві обов'язково зазначається військове звання, ПІБ, спосіб комунікації (поштова адреса, електронна пошта, номер телефону) та підрозділ, в штаті якого ви перебували на момент позбавлення свободи, період перебування в місцях несвободи або інтернування у нейтральних державах.
Довідка оформляється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви.
Процедура звільнення
- Підготуйте рапорт про звільнення згідно із зразком та докладіть до нього нотаріальні копії зібраних документів.
- Подайте рапорт по команді, тобто вашому прямому командиру.
- Командир погоджує рапорт, проводить з вами бесіду з питань звільнення і складає аркуш бесід, за наявності підстав готує розрахунок вислуги років.
- Після погодження рапорту прямим командиром він передає його наверх старшому командиру. Рапорт почергово передається наверх по ланцюгу командування до особи, яка уповноважена на прийняття остаточного наказу про звільнення.
- Під час подання рапорту керівництво в/ч організовує ваше обстеження у ВЛК.
- Видається наказ про звільнення із ЗСУ. Хто саме приймає остаточний наказ про звільнення – залежить від вашого військового звання. Наприклад, по бійцям зі званням нижче майстер-сержанта остаточне рішення приймає командир бригади.
- Вас розраховують і виключають зі списків особового складу в/ч.
- У 5-денний строк після звільнення вам потрібно прибути до ТЦК за місцем проживання для постановки на військовий облік.
Зверніть увагу:
- При поданні рапорту командир, який його приймає, має поставити резолюцію, яка виглядає наступним чином:
- ПОГОДЖЕНО / НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування);
- посада безпосереднього командира (начальника);
- військове звання, підпис, прізвище та імʼя.
- Командир має розглянути рапорт у строк не більше 14 днів з дня передачі рапорту на погодження. Навіть якщо безпосередній командир не погодив рапорт, це не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання. Якщо командир в принципі відмовляється розглядати рапорт, його потрібно одразу направити вищестоящому командирові. У разі порушення термінів розгляду рапорту, ви можете подати скаргу на гарячу лінію Міноборони (1512), до оперативного командування вашого роду військ / Генштабу, або ж в крайньому випадку – звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження бездіяльності командування.
- До рапорту рекомендується докладати документи в нотаріальних копіях. Командування може відмовитись розглядати звичайні ксерокопії з посиланням на те, що не може переконатись у їх достовірності. Також за потреби слід бути готовим пред’явити оригінали документів.
- Нещодавно запроваджено можливість подачі рапортів в електронній формі через застосунок "АРМІЯ+". Наразі в застосунку доступні 11 видів рапортів, згрупованих у чотири типи: "На відпустку", "На допомогу", "Направлення" та "Видача направлення". Детальніше про особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі можна дізнатись за посиланням (див. розділ IV)
Нормативні акти:
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 №296.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 №1281.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №55.
Положення про проходження громадянами України служби у Збройних Силах України, розділ ХІІ (затв. Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008).
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затв. Наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009).
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №411.
Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений наказом Міноборони №531 від 06.08.2024.