Кліматична трансформація європейського законодавства пришвидшується, але Україна утримує темп.
У липні 2021 року Європейська комісія представила кліматичну програму «Fit For 55» — пакет законів, метою якого є скорочення викидів парникових газів в ЄС на 55% до 2030 року. Як ми раніше писали, ця кліматична програма впроваджує механізм прикордонного вуглецевого коригування (Сarbon Border Adjustment Mechanism або СВАМ). Суть СВАМ полягає в тому, що постачальники вуглецевмісних товарів, виробництво яких знаходиться за межами ЄС, повинні сплачувати додаткові кошти при ввезенні таких товарів до ЄС.
Таким чином, українські експортери металу, цементу, добрив та електроенергії (продукції, виробництво якої супроводжується викидами вуглецю) до ЄС зобов’язані будуть придбавати СBAM-сертифікати. Якщо європейське законодавство щодо СВАМ буде прийняте і затверджене в запропонованій Європейською комісією редакції, українські експортери повинні будуть сплачувати до бюджету ЄС кошти за вміст вуглецю в експортованій продукції близько 400 млн євро щороку.
Чи може пропозиція Європейської комісії щодо СВАМ бути змінена?
Так. Після того, як у липні 2021 року проєкт документу Європейської комісії, який визначає правила СВАМ, був оприлюднений на сайті цього органу, зацікавлений бізнес, уряди держав могли залишати свій відгук щодо такої ініціативи. Період для надання відгуків закінчився в листопаді 2021 року, і проєкт документу був переданий у Європейський парламент. Остаточний текст документу має бути узгоджений Європейським парламентом та Радою, які мають право запропонувати зміни до документу.
5 січня 2022 року доповідач Комітету Європейського парламенту з навколишнього середовища підготував проєкт звіту щодо СВАМ з своїми поправками і представив його для обговорення в комітеті. Європейська спільнота називає цей звіт «overhaul» або ж «капітальний ремонт», оскільки він пропонує внести декілька радикальних змін до тексту, запропонованого Європейською комісією.
Які зміни пропонує головний доповідач Комітету Європейського парламенту з навколишнього середовища до проєкту законодавчої ініціативи щодо СВАМ, який підготувала Європейська комісія?
1. Розширення сфери застосування СВАМ: включення нової продукції та непрямих викидів вуглецю
Липнева пропозиція Європейської комісії щодо CBAM стосувалася такої вуглецевмісної продукції як метал, цемент, добрива й електроенергія та лише прямих викидів вуглецю, що виділяються під час процесу виробництва відповідних товарів. Проте проєкт звіту Комітету Європейського парламенту з навколишнього середовища пропонує також включити органічні хімічні сполуки, водень та полімери, а також поширити CBAM на непрямі викиди, наприклад, викиди, що утворюються від електроенергії, що використовується для виробництва цих товарів.
Відтак, відтепер і українські експортери органічних хімічних сполук та полімерів до ЄС повинні звернути увагу на нове СВАМ-регулювання.
2. Швидше впровадження CBAM — уже з 2025 року
У пропозиції Європейської комісії зазначено, що експортери повинні будуть звітувати про викиди вуглецю, які містяться в їхній продукції, з 2023 року по кінець 2025, а з початку 2026 мають придбавати СВАМ-сертифікати, тобто фактично сплачувати кошти до бюджету ЄС. Таким чином, Європейська комісія пропонувала два роки перехідного періоду для впровадження СВАМ (2023−2025). Однак, проєкт звіту Комітету Європейського парламенту з навколишнього середовища пропонує скоротити перехідний період на один рік (2023−2024), щоб CBAM міг повністю застосовуватися з 2025 року.
3. Єдиний централізований орган CBAM
Згідно з пропозицією Європейської комісії, продавати CBAM-сертифікати, перевіряти СВАМ-декларації могли національні органи 27 країн-членів ЄС. У проєкті звіту пропонується створити один централізований орган CBAM, оскільки така децентралізована система може призвести до зловживань та мати нерівномірні темпи впровадження CBAM-регулювання.
4. Використання доходів від CBAM для допомоги менш розвинутим країнам
За задумкою Європейської комісії, кошти від продажу СВАМ-сертифікатів повинні надходити до бюджету ЄС. Проєкт звіту Комітету Європейського парламенту з навколишнього середовища пропонує використовувати доходи від CBAM для фінансової підтримки менш розвинутих країн на їхньому шляху до декарбонізації. Така фінансова підтримка повинна бути щонайменше еквівалентною річному доходу, отриманому від продажу сертифікатів CBAM.
Яка подальша доля акта щодо СВАМ?
Очікується, що проєкт звіту буде обговорено в Комітеті Європейського парламенту з питань навколишнього середовища в лютому 2022 року. Голосування в Європейському парламенті прогнозують на квітень 2022 року, де буде сформульована позиція парламенту для подальших переговорів з Європейською комісією та Європейською Радою. Передбачається, що акт буде прийнято в остаточній редакції під час головування Франції в Раді Європейського Союзу, яке закінчується 30 червня 2022 року.
А що Україна?
Амбітні цілі ЄС співзвучні з кліматичною політикою, яку Україна реалізує після ратифікації у 2016 році Паризької угоди, прийнятої на зміну Кіотському протоколу. У липні 2021 року український уряд підготував та подав до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР-26) оновлений Національно визначений внесок, у якому затверджено нову кліматичну ціль України — скорочення до 2030 року викидів парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.
Україна має можливість використати заплановані зміни у європейському законодавстві для модернізації своєї промисловості та досягнення своїх амбітних цілей декарбонізації, а найголовніше — для створення «ліфта» розвитку. Це б дало якісно новий поштовх для промислового росту та ВВП. Для цього треба впливати на хід ухвалення згаданої законодавчої ініціативи ЄС. Іншого шансу для залучення сучасних технологій та інвестицій можемо чекати довгі роки та й не дочекатися.
Над реалізацією цього шансу працюємо разом із друзями України у Європейському парламенті. Вже зареєстровані необхідні зміни до проєкту, ведемо адвокацію правок. Як міністр екології (2016−2019), який очолював процес формування та реалізації політики декарбонізації України, чітко розумію актуальність моменту та відчуваю готовність європейський партнерів дослухатися і підтримати нас.
Протягом останніх декількох місяців провів десятки зустрічей у Брюсселі і Києві для реалізації такого шансу розвитку, але основний момент — голосування за новий документ все ще попереду. Наші партнери приємно здивовані роботою задля захисту національного інтересу України. Необхідна консолідація голосу українського Уряду, промисловості та політиків.
Незважаючи на такі досягнення, інтереси України поки що не враховані — Україна залишається країною, на яку в повній мірі може бути застосований СВАМ.
Опубліковано: НВ.Бізнес, 27 січня 2021 р.
Автор: Остап Семерак, Партнер