Розуміння того, що Україна має перейти до економіки замкнутого циклу, і забезпечити всі умови для переробки та подальшого використання відходів, з’явилося вже досить давно. Проте сьогодні ми не бачимо протягом останніх років жодних результатів і реальних кроків у цьому напрямку. Чому так сталося?
2017 рік — створено стратегію управління відходами
Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року була схвалена ще наприкінці 2017 року. Це стратегічний документ національного рівня, який визначає державну політику у сфері поводження з відходами в найближчі десятиліття і базується безальтернативно на європейських підходах з урахуванням українських реалій.
Одним з принципів Стратегії є перехід до економіки замкненого циклу, який передбачає, що обсяг продуктів, матеріалів і ресурсів використовується в економіці якомога довше і утворення відходів мінімізується.
Стратегія визначає ієрархію управління відходами: запобігання утворенню — підготовка до повторного використання — перероблення — утилізація — видалення відходів, тобто захоронення їх у спеціально обладнаних місцях/об'єктах та знищення (знешкодження) на установках, що відповідають екологічним нормативам.
Стратегією передбачено кроки, які ввімкнуть «зелене світло» для інвестицій в Україну для формування нової системи управління побутовими відходами. Заплановано у 2030 році переробляти 50 відсотків побутових відходів загального обсягу їх утворення, будівництво регіональних комплексів з відновлення побутових відходів, а також припинення експлуатації (закриття) сміттєзвалищ, які не відповідають встановленим вимогам тощо.
2019 рік — розроблено план управління відходами та рамковий закон
Логічним продовженням Стратегії став Національний план управління відходами до 2030 року, затверджений у 2019 році, яким передбачена низка конкретних заходів, спрямованих на виконання Стратегії.
План передбачав прийняття Закону України «Про управління відходами», інших секторальних законів. Це законодавство мало на меті перетворити сферу поводження з відходами в інвестиційно привабливу галузь. Їх все ще чекають інвестори такі, як Violia, Sues та інші.
Перші реальні кроки на цьому шляху були невідкладно здійснені одночасно на всіх рівнях законодавчого регулювання ще у першому півріччі 2019 року. На розгляд Верховної Ради України VIII скликання Уряд вніс Урядовий законопроєкт «Про управління відходами», затверджено Методичні рекомендації з розроблення регіональних планів управління відходами, розроблено проєкт наказу міністерства «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами».
Таким чином, протягом 2016−2019 років було закладено міцний фундамент для вдосконалення системи управління відходами в Україні. Реформування цієї сфери потужно стартувало.
А що сьогодні?
На жаль, на сьогодні в силу різних причин відсутній будь-який прогрес. Лише в червні 2020 року до Верховної Ради України IХ скликання внесено депутатський законопроєкт «Про управління відходами», розроблений на основі вже згаданого Урядового законопроєкту. Але вже півтора роки, починаючи від його швидкого прийняття у першому читанні в липні 2020 року, законопроєкт «готується» до другого читання.
Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами до цього часу профільним міністерством не затверджено.
Крім того, в умовах, коли більшість обласних державних адміністрацій розробили проєкти регіональних планів управління відходами і надали їх до Міндовкілля на погодження, профільне міністерство виявилося не готовим до такого розвитку подій.
Більше того, міністерство зараз готує внесення змін до Національного плану. І цей проєкт покликаний не скоригувати державну політику у сфері управління відходами, зважаючи на останні тенденції розвитку Європейського законодавства у цій сфері, а передбачає відтермінування виконання завдань і заходів Національного плану на роки. Такі зміни є неприйнятними та зупиняють інвестиції.
Як вирішити цю проблему?
Надавши потужний старт реформі управління відходами протягом 2016−2019 років, держава, на жаль, не змогла забезпечити послідовне її проведення. Протягом останніх років відсутні реальні кроки та зрушення в цьому напрямку. Фактично реформування сфери управління відходами зупинилося. Більше того, доводиться констатувати наявність спроб ревізії прийнятих раніше рішень.
На нашу думку, Україна має створити новий сектор економіки — управління (переробки) відходів у якому може створитися тисячі робочих місць, нові виробництва, які матимуть позитивний вплив на навколишнє середовище та якість нашого життя.
Потрібна сильна політична воля, яка у синергії з приватними інвестиціями підніме Україну на рівень сучасних західних європейських країн та дозволить бізнесу вільно інвестувати. Суспільство ж отримає сучасне вирішення перезрілої проблеми з сміттям.
Не треба чекати нової катастрофи на кшталт «львівського сміттєзвалища у Збиранці». Час діяти.
Автор: Остап Семерак, партнер, Тетяна Бережна, радниця
Опубліковано: НВ.Бізнес, 17 грудня 2021 року