Довгоочікувані зміни в порядку подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання в Україні набули чинності 19 серпня 2016 року. Чому ж ці зміни настільки важливі і чому система контролю за економічними концентраціями в Україні вкрай потребувала реформування?
Ті, хто хоча б раз стикався з контролем за концентраціями в Україні, ймовірно, помічали його сумнозвісні риси: надто низькі порогові показники, з однієї сторони, та величезний обсяг інформації, що має надаватися суб’єктами господарювання, з іншої. Перше питання у певній мірі було вирішене навесні цього року, коли було підвищено порогові показники і внесено деякі зміни в порядок контролю за економічними концентраціями суб’єктів господарювання на законодавчому рівні.
Нині ж, Антимонопольний комітет України (надалі – «Антимонопольний комітет»), подолавши значну кількість бюрократичних процедур, нарешті зміг прийняти нове Положення про концентрацію № 14-рп від 21 червня 2016 року (надалі – «Положення про концентрацію»), що запроваджує значне зменшення обсягу інформації, яка повинна подаватися заявниками. Найсуттєвіші зміни наведено нижче.
1. Повна процедура
Повний перелік компаній, що входять до складу групи, повний перелік посадових осіб керівних органів цих компаній, повна структура групи у формі таблиці, детальна інформація про діяльність усіх юридичних осіб – ось найобтяжливіша частина пакету документів та інформації, що підлягали розкриттю. Представники заявників завжди зверталися до Антимонопольного комітету з клопотаннями про скорочення цих переліків, і Антимонопольний комітет здебільшого погоджувався на деякі скорочення, але не завжди. У будь-якому випадку, завжди існували формальні підстави для пред'явлення регулятором вимог про надання повної інформації, що, наприклад, у випадку з великим міжнародним інвестиційним фондом, майже неможливо.
Відтепер має надаватися інформація лише про безпосередніх учасників концентрації, їхніх бенефіціарних власників та компанії, що працюють в Україні. Інформація про посадових осіб, членів їхніх сімей та сімей власників повинна надаватися лише у тому випадку, якщо вони створюють відносини контролю між компаніями, інформація про які підлягає поданню до Антимонопольного комітету.
Єдине, що було додано в новому Положенні про концентрацію, – це необхідність подання документів, які підтверджують джерела фінансування концентрації. Це зроблено для того, щоб упевнитись, що за концентрацією не стоїть жодна третя особа, яка б отримала в подальшому контроль над відповідним суб’єктом господарювання, наприклад, шляхом реалізації своїх прав кредитора.
2. Економічне обґрунтування
На відміну від інших розділів подання, суттєво розширено вимоги до економічного обґрунтування концентрації. Тепер воно має чітку форму, яка складається з 25 пунктів і включає дані про задіяні ринки, на які впливає запланована концентрація, про суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на таких ринках, плани розвитку діяльності учасників концентрації, оцінку виробничих потужностей, що використовуються на задіяних ринках, структуру попиту тощо. Така форма суттєво відрізняється від попередніх економічних обґрунтувань, які інколи подавалися в обсязі однієї-двох сторінок та в яких йшлося про «синергії концентрації» та «відсутність негативного впливу на конкуренцію через відсутність монопольного становища заявників на відповідному ринку».
Такий новий стандарт економічного обґрунтування вимагатиме навіть від найбільш кваліфікованих юристів з антимонопольного права, досвідчених у питаннях економіки конкуренції, більшого, ніж раніше, а в окремих випадках – і залучення до процесу збору даних для підготовки економічного обґрунтування компаній, які спеціалізуються на дослідженнях ринку, та клієнтів.
3. Спрощена процедура
Раніше варіант спрощеної процедури взагалі офіційно не був передбачений. Тепер, коли законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду заяви протягом 25 днів, нове Положення про концентрацію також визначає значно скорочений перелік даних, які підлягають розкриттю. Так, тепер не вимагаються ані розкриття даних про усі компанії, які здійснюють свою діяльність в Україні, ані подання економічного обґрунтування. Проте, деякі дані про відповідні задіяні ринки все ж таки підлягають розкриттю.
Такими є основні нові вимоги до подання заяв про надання дозволу на концентрації, передбачені новим Положенням про концентрацію. Вони є набагато чіткішими і простішими для виконання, аніж попередні. Звичайно, хтось може сказати, що це Положення про концентрацію могло б бути кращим з тієї чи іншої точки зору, проте ще існують інші сфери антимонопольного регулювання, які потребують подальшого вдосконалення. Відповідно, поточна редакція законодавства і нового Положення про концентрацію, за нашими оцінками, регулюватимуть процес здійснення контролю за концентрацією суб’єктів господарювання в Україні принаймні протягом декількох наступних років.
Автори: Анна Сісецька, Микола Бойчук