НОВИНИ АРБІТРАЖНИХ ІНСТИТУТІВ
МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖНИЙ ЦЕНТР ГОНКОНГУ ОБРАВ НОВОГО ГОЛОВУ
4 квітня 2011 року новим головою Міжнародного Арбітражного Центру Гонконгу (HKIAC) був обраний Хуен Вонг (Huen Wong).
У минулому президент Інституту Арбітрів Гонконгу, член Китайської Міжнародної Економічної і Торговельної арбітражної комісії (CIETAC), на даний момент пан Вонг є Президентом Правового Співтовариства Гонконгу, а також позаштатним радником (Of Counsel) юридичної фірми “Fried, Frank, Harris, Shriver & Jacobson LLP”.
З докладнішою інформацією (англійською мовою) Ви можете ознайомитися за цим лінком.
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ПУБЛІКАЦІЇ З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
VIAC-UNCITRAL 2011
14–15 квітня 2011 р. у Відні пройшла конференція VIAC-UNCITRAL 2011, організована Міжнародним арбітражним судом при Палаті економіки Австрії (VIAC) і Комісією Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).
У ході конференції учасники-представники робочих груп і Секретаріату ЮНСІТРАЛ, Групи Всесвітнього Банку, світових арбітражних центрів, міжнародних юридичних фірм, що практикують в галузі міжнародного арбітражу та комерційної торгівлі, а також міжнародні арбітри обговорювали різні питання, над якими працює ЮНСІТРАЛ. У тому числі, розглядалися прозорість процесу в інвестиційному арбітражі, зміни, внесені в 2010 році в Арбітражний Регламент ЮНСІТРАЛ, а також ряд складних теоретичних і практичних аспектів впливу різних арбітражних концепцій на інтерпретацію арбітражних законів і регламентів, так само як і на роботу ЮНСІТРАЛ по досягненню однакового тлумачення і застосування прийнятих нею текстів. Старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олена Перепелинська взяла участь у конференції і поділилася з учасниками інформацією про українське законодавство і практику в даній сфері.
З докладнішою інформацією про конференції Ви можете ознайомитися за цим лінком.
НОВІ ПІДХОДИ ДО АРБІТРАЖУ
16 квітня 2011 р. пройшла традиційна міжнародна конференція «Нові підходи до арбітражу», організована Асоціацією молодих австрійських практиків у сфері арбітражу (YAAP) і Форумом молодих арбітрів Міжнародної Торговельної Палати (ICC YAP). Учасники конференції обговорили питання арбітражу та корупції, обмінялися думками з приводу того, яку роль повинен відігравати арбітр, призначений стороною, а також висловили свою точку зору на забезпечення виконуваності арбітражних рішень.
ВІДБУВСЯ ЩОРІЧНИЙ КОНКУРС З МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ ІМЕНІ ВІЛЛЄМА ВІСА
З 15 по 21 квітня 2011 року у Відні пройшов 18-й щорічний конкурс з міжнародного комерційного арбітражу імені Віллєма Віса. Участь у конкурсі взяли 262 команди з 66 країн світу, у тому числі й 4 команди з України. Цього року гіпотетичний арбітражний розгляд проводився згідно з регламентом Арбітражної Палати Мілану і традиційно включав різні спірні питання щодо застосування Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.
Переможцем конкурсу стала команда університету Оттави. Більш докладно з результатами конкурсу можна ознайомитися на сайті конкурсу імені Віллєма Віса.
КОНФЕРЕНЦІЇ, ПРИСВЯЧЕНІ 50-РІЧЧЮ МІЖНАРОДНОЇ РАДИ З КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
20 травня 2011 року в Женеві пройде конференція Міжнародної ради з комерційного арбітражу (ICCA) на честь 50-літнього ювілею організації.
У програмі заходу - обговорення комерційного арбітражу як транснаціональної системи правосуддя, обговорення та доповіді на тему інвестиційного арбітражу, тенденції й майбутні зміни в сфері арбітражу.
У переддень, 19 травня, відбудеться конференція Молодіжної ради з комерційного арбітражу, учасники якої будуть мати можливість представити свої доповіді, а також взяти участь в обговоренні актуальних питань розвитку комерційного арбітражу під керівництвом досвідчених наставників.
Із програмами заходів можна ознайомитися за даним лінком.
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРБІТРАЖ
ПРИЙНЯТО НОВИЙ ЗАКОН ПРО МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ КОСТА-РИКИ
24 березня 2011 року Конгресом Республіки Коста-Рика був прийнятий новий Закон про міжнародний комерційний арбітраж, днями підписаний Президентом і міністром фінансів Коста-Рики. Зазначений закон про арбітраж заснований на положеннях Типового Закону ЮНСІТРАЛ і регулює питання міжнародного арбітражного розгляду, місцем проведення якого є Коста-Рика.
Новим законом усуваються обмеження, що довгий час перешкоджали розвитку міжнародного арбітражу в даній юрисдикції. Так, раніше Закон Коста-Рики про альтернативні методи вирішення спорів в редакції 1998 року передбачав проведення всіх розглядів винятково іспанською мовою, а також допуск до вирішення спорів як арбітрів винятково членів Колегії Адвокатів Коста-Рики. Очікується, що новий закон дозволить просувати Коста-Рику як місце арбітражу. Внутрішні третейські розгляди будуть і далі регулюватися Законом 1998 року.
ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
МКАС ПРИ ТПП РФ ВИНІС РІШЕННЯ В СПРАВІ МИКОЛИ МАКСИМОВА ПРОТИ НОВОЛИПЕЦЬКОГО МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМБІНАТУ
31 березня 2011 року МКАС при ТПП РФ виніс рішення в справі № 244/2009 по спору між Миколою Максимовим і ВАТ «Новолипецький металургійний комбінат» (далі – «НЛМК»), одному з найбільш резонансних і обговорюваних арбітражних розглядів, що перебувають останнім часом у провадженні МКАС при ТПП РФ.
Спір виник з договору купівлі-продажу 50 % плюс 1 акції металургійної компанії ВАТ «Максі-Груп», укладеного між М. Максимовим і НЛМК в 2007 році. Позивач стверджував, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання по оплаті придбаних акцій, і вимагав стягнути із НЛМК більше 15 млрд рублів. НЛМК у свою чергу подав зустрічний позов про стягнення з М. Максимова більше 5 млрд. рублів. Слід також зазначити, що 24 березня 2011 року НЛМК заявив відвід всьому складу арбітрів МКАС, однак у задоволенні даної заяви НЛМК було відмовлено.
Своїм рішенням МКАС при ТПП РФ частково задовольнив позовні вимоги М. Максимова та ухвалив стягнути із НЛМК більше 9 млрд рублів, а в задоволенні зустрічних позовних вимог НЛМК відмовив. З резолютивною частиною рішення МКАС можна ознайомитися за цим лінком.
СУДОВА ПРАКТИКА З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
РОСІЙСЬКИЙ СУД ПІДТВЕРДИВ ВУЗЬКЕ ТЛУМАЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ПОРЯДКУ ЯК ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У ВИЗНАННІ Й ВИКОНАННІ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ
Постановою від 10 березня 2011 року в справі № А05-10560/2010 (опублікованим лише нещодавно) Федеральний арбітражний суд Північно-західного округу залишив без змін ухвалу суду попередньої інстанції, якою була задоволена заява компанії «Odfjell SE» про визнання й виконання рішення Арбітражного інституту Торговельної палати м. Стокгольма (далі – «ТПС») проти ВАТ «ВО «Північне машинобудівне підприємство» (далі - «Сєвмаш»).
Суперечка між сторонами виникла з ряду суднобудівних контрактів, укладених в 2004 році. Внаслідок порушення строків будівництва компанія «Odfjell SE» розірвала зазначені контракти й звернулася в арбітраж з вимогою про компенсацію понесених збитків. У своєму рішенні від 30 грудня 2009 року Арбітражний інститут ТПС частково задовольнив вимоги Позивача, ухвалив стягнути у Відповідача 43 760 000 доларів США у якості відшкодування збитків, 175 000 Євро витрат на проведення арбітражного розгляду й 1 313 888 доларів США як компенсаціяї витрат на юридичні послуги. Оскільки рішення не було добровільно виконане, компанія «Odfjell SE» звернулася за його визнанням і виконанням в суди Російської Федерації.
АТ «Сєвмаш» заперечувало проти визнання й приведення у виконання даного арбітражного рішення, серед іншого, на тій підставі, що воно суперечить публічному порядку Російської Федерації. Зокрема, ВАТ «Сєвмаш» стверджувало, що в арбітражному рішенні було ухвалено стягнути збитки, що в 10 разів перевищували розмір договірної відповідальності, що порушує принцип співмірності та справедливості цивільно-правової відповідальності. Російські суди, однак, відзначили, що інститут відшкодування збитків є частиною також російського цивільного права, а відповідно, визначення арбітражним судом розміру заподіяних позивачеві збитків внаслідок порушення Відповідачем договору не суперечить публічному порядку Російської Федерації.
З повним текстом постанови Федерального арбітражного суду Північно-західного округу можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
ВАС РФ РОЗГЛЯНУВ ПИТАННЯ ПРО МОЖЛИВІСТЬ УКЛАДЕННЯ АРБІТРАЖНОЇ УГОДИ ПРЕДСТАВНИКОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ДОВІРЕНІСТЮ
12 квітня 2011 року Президія ВАС РФ винесла ухвалу у справі № А72-14613/2009 за позовом ЗАТ «Тандер» до ІП Моісеевої С. Ю. про визнання третейського застереження недійсним, якою рішення судів попередніх інстанцій були залишені без змін, а в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Тандер» - відмовлено.
Спір виник з укладеного між сторонами договору оренди, що містив третейське застереження. ЗАТ «Тандер» звернулося о суду з вимогою про визнання зазначеного третейського застереження недійсним на підставі того, що воно було укладене представником без належних на те повноважень. Зокрема Позивач посилався на ст. 62 Арбітражного процесуального кодексу РФ, відповідно до якої в довіреності представника має бути спеціально вказане право останнього на передачу справи в третейський суд, у той час як у цьому випадку представник Позивача при укладанні договору діяв на підставі загальної довіреності.
Однак суди всіх інстанцій, включаючи ВАС РФ, відзначили, що ст. 62 АПК РФ застосовується тільки до тих справ, які передаються на розгляд у третейський суд, вже будучи на розгляді державного суду, і безпосередньо до довіреностей представників стосунку не має. Таким чином, суди дійшли висновку, що представники юридичної особи, що діє на підставі загальної довіреності, вправі укладати договір із включенням у нього третейського застереження.
З повним текстом рішень судів по даній справі можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
KPMG ВИМАГАЄ СКАСУВАННЯ АРБІТРАЖНОГО РІШЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ПОРУШЕННЯМ ПРИНЦИПУ НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ АРБІТРА
У березні 2011 року було опубліковане клопотання аудиторської компанії «KPMG» в Апеляційний суд округу Свеа про скасування арбітражного рішення від 22 грудня 2010 року, відповідно до якого KPMG повинна була виплатити компанії «ProfilGruppen» компенсацію в розмірі 8 млн. шведських крон.
Рішення було винесено арбітражем ad hoc, що діяв відповідно до Закону про арбітраж Швеції й складався із трьох арбітрів. Таке рішення на користь ProfilGruppen було засновано на тому, що аудиторська перевірка KPMG була проведена неякісно і призвела до того, що в 2006 році ProfilGruppen придбала міноритарний пакет німецької компанії «Profilrollen Verkzeugbau (PWG)», незадовго до того, як дочірня компанія PWG у США (яка також на думку ProfilGruppen повинна була пройти аудиторську перевірку KPMG) збанкрутувала.
На даний момент компанія «KPMG» заперечує неупередженість призначеного ними ж арбітра - Акселя Каліссендорффа (Axel Calissendorff), партнера юридичної фірми Rochier. У своєму клопотанні KPMG заявляє, що під час арбітражного розгляду між KPMG і ProfilGruppen юридична фірма «Rochier» представляла в іншій справі за участю KPMG інтереси протилежної сторони.
Апеляційний суд округу Свеа (Швеція) призупинив виконання арбітражного рішення на користь ProfilGruppen, на час розгляду клопотання про його скасування.
Більш докладно із клопотанням KPMG (шведською мовою) Ви можете ознайомитися за цим лінком.
ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ВРЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ СПОРІВ ВІДМОВИВ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ КОМПАНІЇ «GEA GROUP AKTIENGESELLSCHAFT» ПРОТИ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів (далі – «МЦВІС») виніс рішення за позовом проти України, яким відмовив у задоволенні вимог позивача.
Спір виник з невиконання в Україні арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговельній палаті (далі – «МТП»), винесеного на користь Позивача проти державної компанії «Оріана». Позивач стверджував, що такі дії держави варто кваліфікувати як різні порушення Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про сприяння і взаємний захист інвестицій від 15.02.1993 р., а саме: експропріацію, порушення режиму рівного і справедливого ставлення, повного захисту і безпеки інвестицій, застосування безпідставних і дискримінаційних заходів, порушення національного режиму, а також недотримання зобов'язань, прийнятих державою відносно інвестицій.
Однак МЦВІС дійшов висновку, що арбітражне рішення МТП саме по собі не є інвестицією, і відповідно захист двостороннього інвестиційного договору поширюється лише на основну угоду (а саме, договір про переробку палива, що, на думку МЦВІС, мав характеристики інвестиції), а не на арбітражне рішення, що виникло з даної угоди. Більше того, МЦВІС ухвалив, що дії держави ні відносно основної угоди, ні відносно арбітражного рішення не можна кваліфікувати як порушення її інвестиційних зобов'язань.
Відповідно, МЦВІС відмовив у задоволенні вимог Позивача, а також ухвалив відшкодувати державі всі юридичні витратив розмірі 1 595 337,47 доларів США. З повним текстом рішення можна ознайомитися за цим лінком.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ ВИЗНАВ НЕПРИЙНЯТНИМИ СКАРГИ ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ
Компанії «CEAS» і «KEPEZ» (Позивачі), якими володіє турецький бізнесмен Кемал Узан (Kemal Uzan) і його родина, звернулися з позовом проти Туреччини у зв'язку із прийняттям державою в 2001 році закону, відповідно до якого вони повинні були передати державному підприємству належні їм мережі для передачі електроенергії. Відповідно до заяв Позивачів зазначений закон, а згодом і припинення концесійних договорів з компаніями на виробництво, передачу й продаж електроенергії, порушують положення Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод, а саме положення Статті 6 (право на справедливий публічний розгляд справи) і Статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (право кожної фізичної і юридичної особи на безперешкодне користування своїм майном).
До подачі заяви в Європейський суд з прав людини Позивачі безуспішно намагалися оскаржити зазначений закон у національних судах Туреччини.
Європейський суд з прав людини визнав неприйнятними скарги Позивачів проти Туреччини у зв'язку із припиненням концесійних договорів, установивши, що їхні вимоги є явно необґрунтованими. Відповідно до рішення Суду держава діяла в межах положень параграфу 2 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які підтверджують право держави «забезпечувати виконання таких законів, які йому представляються необхідними для здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів».
Припинення зазначених концесій також є предметом спору, розглянутого в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів за позовом кіпрської компанії «Libananco Holdings» на підставі Договору до Енергетичної хартії, яка заявляє про здійснення інвестицій в «CEAS» і «KEPEZ».
ПОЗИВАЧ У СПРАВІ В МЦВІС ВИЗНАНИЙ ВИННИМ В СПРОБІ ДАЧІ ХАБАРА ГРУЗИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ЧИНОВНИКОВІ
1 квітня 2011 року ізраїльський бізнесмен Рон Фукс (Ron Fuchs) і його помічник Зєев Френкель (Ze'ev Frenkiel) були визнані винними в спробі дати хабар заступникові міністра фінансів Грузії Автанділе Хараїдзе.
Відповідно до рішення суду Грузії бізнесмени були визнані винними за статтею 339 Кримінального кодексу Грузії (дача хабара державному чиновникові організованою групою осіб). Рон Фукс був засуджений до 7 років позбавлення волі, а Френкель одержав строк на півроку менше.
Відповідно до грузинського законодавства в Рона Фукса та Зєева Френкеля є право протягом місяця оскаржити зазначений вирок.
Як повідомлялося в жовтневому випуску арбітражних новин, ізраїльський бізнесмен Рон Фукс, що разом з Йоаннісом Кардассопулосом мав одержати від держави Грузія 90 млн. доларів США за рішенням МЦВІС у справах №№ ARB/05/18 і ARB/07/15, був арештований 14 жовтня 2010 року в Грузії за обвинуваченням у спробі дачі хабара в розмірі 7 млн. доларів США високопосадовцеві Грузії під час переговорів з приводу виконання зазначеного рішення МЦВІС.
З інформацією по справах Ron Fuchs v Georgia (ICSID Case No. ARB/07/15) і Ioannis Kardassopoulos v Georgia (ICSID Case No. ARB/05/18) можна ознайомитися на сайті Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів.
МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ВРЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ СПОРІВ УХВАЛИВ РІШЕННЯ ЩОДО СПРАВИ ДЖОЗЕФА ЛЕМІРА ПРОТИ УКРАЇНИ
Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів у складі президента Хуана Фернандес-Арместо (Juan Fernandez-Armesto), Яна Паулсона (Jan Paulsson), Юрґена Фосса (Jurgen VOSS) ухвалив рішення щодо позову громадянина США, власника радіостанції «Гала-Радіо» Джозефа Чарльза Леміра (Joseph Charles Lemire) проти України.
Як повідомлялося у випуску арбітражних новин за квітень 2010 р., громадянин США Джозеф Лемір звернувся в арбітраж ICSID в 2006 р. з вимогою про відшкодування збитків, понесених ним у результаті комерційної діяльності в сфері радіомовлення в Україні, на суму більше 70 мільйонів доларів США. Пан Лемір заявив про численні порушення Україною Двосторонньої інвестиційної угоди між США й Україною (ДІС), а також мирової угоди, підписаної сторонами 20 березня 2000 року.
Незважаючи на заперечення Відповідача, у своєму проміжному рішенні від 14 січня 2010 року Арбітражний склад МЦУИС (ICSID) визнав відповідальність держави мінімум у чотирьох випадках несправедливого й нерівноправного, а також упередженого й дискримінаційного відношення до пана Леміра відповідно до ДІС. Зокрема, трибунал вказав, що процес визначення державою Україна переможців конкурсів на використання радіочастот мав несправедливий, упереджений і дискримінаційний характер, а тому стандарти рівного й справедливого відношення, закріплені в ДІС, були порушені. Однак у даному рішенні склад не присудив Дж. Леміру будь-яких збитків, вирішивши окремо розглянути питання компенсації.
28 березня 2011 року сторонам було направлене остаточне рішення арбітражного складу Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних суперечок у справі Джозеф Лемір проти України, яким арбітражний склад зобов’язав Україну виплатити інвесторові майже 9,5 млн. доларів США. Державі надається 60 днів на виконання зазначеного рішення.
Варто також відзначити, що призначений державою німецький арбітр Юрґен Фосс не погодився з більшістю й підготував особливу думку, у якій заявив, що арбітражний склад істотно перевищив свої повноваження, допустив серйозне відхилення від правил процедури розгляду, а також допустив істотні помилки в застосуванні права. Примітно, що особлива думка арбітра викладена на 173 сторінках, у той час як остаточне рішення трибуналу - 107 сторінок.
З текстом остаточного рішення в справі Joseph C. Lemire v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/06/18) можна ознайомитися за цим лінком, а з особливою думкою – тут.
Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про новий випуск електронною поштою, просимо направити повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ АРБІТРАЖУ» на [email protected]