Новини міжнародного арбітражу (липень 2010)

ВИБРАНО НОВОГО ГОЛОВУ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ ПРИ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

28 червня 2010 р. загальними зборами арбітрів МКАС при ТПП РФ був вибраний новий голова, яким став Олексій Олександрович КостІн. Він змінив на цій посаді Олександра Сергійовича Комарова, що очолював МКАС при ТПП РФ з 1993 р. Також на цих зборах були обрані перший заступник голови МКАС при ТПП РФ і заступник голови МКАС при ТПП РФ, якими стали Іван Семенович Зикін і Євгеній Олексійович Суханов, відповідно.

Професор Костін, що раніше обіймав посаду заступника голови МКАС при ТПП РФ, добре відомий у російських і закордонних наукових колах. Він очолює кафедру міжнародного приватного і цивільного права в Московському державному інституті міжнародних відносин, є членом Лондонського міжнародного третейського суду й Королівського інституту арбітрів.

Переобрання голови МКАС пов'язане зі змінами, внесеними в Регламент МКАС при ТПП РФ наказом ТПП РФ № 28 від 23 червня 2010 р., які передбачають, окрім того, обмеження можливості бути головою МКАС більше двох п'ятирічних строків поспіль. Крім того зазначеними змінами був збільшений склад Президії МКАС із 9 до 12 осіб, введена посада першого заступника голови МКАС і додані положення, що допускають участь сторін в усному слуханні за допомогою використання системи відеоконференцзв’язку. Також даним наказом ТПП РФ був затверджений новий список арбітрів МКАС при ТПП РФ.

Більш докладно з вищевказаними новинами, а також з оновленим Регламентом і новим списком арбітрів МКАС при ТПП РФ можна ознайомитися на офіційному сайті МКАС при ТПП РФ.

ОПУБЛІКОВАНИЙ НОВИЙ АРБІТРАЖНИЙ РЕГЛАМЕНТ ЮНСІТРАЛ

25 червня 2010 р. Комісія Організації об'єднаних націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) затвердила нову редакцію Арбітражного Регламенту ЮНСІТРАЛ. Ключові нововведення спрямовані на підвищення ефективності та оперативності арбітражного розгляду. Зокрема, була змінена процедура відводу арбітрів, додана вимога про розумність видатків на арбітражний розгляд, а також передбачений механізм перегляду таких видатків.

Крім того, нова редакція регламенту більш детально регламентує питання про забезпечувальні міри, процедуру арбітражного розгляду із множинністю сторін, порядок і умови залучення до розгляду третіх осіб, а також процедуру відводу експертів, призначених складом арбітражу.
Змінений Арбітражний Регламент набуде чинності з 15 серпня 2010 р. З повним текстом нового Регламенту англійською, російською і французькою мовами можна ознайомитися на офіційному інтернет-сайті ЮНСІТРАЛ.

Більш докладний аналіз нової редакції Арбітражного Регламенту ЮНСІТРАЛ буде представлений у статті Т. Сліпачук, з якої можна буде ознайомитися в наступному випуску Новин міжнародного арбітражу.

НАБУВ ЧИННОСТІ НОВИЙ АРБІТРАЖНИЙ РЕГЛАМЕНТ SIAC

1 липня 2010 р. набув чинності новий Арбітражний регламент Сінгапурського міжнародного арбітражного центру (SIAC). Серед основних нововведень можна відзначити положення про надзвичайного арбітра, призначуваного до формування складу арбітражу з метою застосування забезпечувальних заходів, а також спрощену процедуру вирішення спорів, що може застосовуватися по клопотанню однієї зі сторін у випадку: (а) якщо ціна позову не перевищує 5 мільйонів сінгапурських доларів (приблизно 3,64 мільйони доларів США), (б) наявності угоди сторін і (в) особливої терміновості справи.

Регламент також містить спеціальні положення про порядок і умови залучення до участі в арбітражному розгляді третіх осіб, а також про порядок призначення арбітрів у випадку, якщо в розгляді беруть участь більше двох сторін.

Крім того, новою редакцією Регламенту Комітет Правління SIAC уповноважений розглядати до формування складу арбітражу попередні заперечення відносно компетенції, зокрема розв'язувати питання про існування prima facie арбітражної угоди. Також установлене право арбітражного суду винести окрему постанову або рішення у випадку несплати арбітражних видатків або розголошення однією зі сторін конфіденційної інформації. Іншим нововведенням Регламенту є положення про можливості заміни арбітра, якщо він необґрунтовано затягує розгляд справи.

З повним текстом Регламенту англійською мовою можна ознайомитися на офіційному сайті Сінгапурського міжнародного арбітражного центру (SIAC).

СТВОРЕНИЙ НОВИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ У РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

У Республіці Білорусь почав свою роботу Міжнародний арбітражний (третейський) суд «Палата арбітрів при Союзі юристів». Даний арбітражний суд є другим (після Міжнародного арбітражного суду при Білоруській Торгово-промисловій палаті) постійно діючим арбітражним інститутом у Республіці Білорусь.

З регламентом, рекомендованим списком арбітрів нового арбітражного центру, а також зразками текстів арбітражних застережень, що рекомендовані Палатою арбітрів при Союзі юристів для включення в договори, можна ознайомитися за наступним лінком: http://www.law.bsu.by/site/?57.

ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГОЛОВУ МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖНОГО ЦЕНТРУ ДУБАЇ

4 липня 2010 р. стало відомо, що виконуючим обов'язки Директора Міжнародного арбітражного центру Дубаї призначений Хадиф Рашид Аль-Оваіс. Пан Аль-Оваіс також є заступником голови Виконавчого Комітету центру, провідним юридичним консультантом Економічної Ради Дубаї, а також практикуючим юристом. На цій посаді він змінив Хуссама Аль-Тальхуні, що очолював центр з 2003 р.
 

V МІЖНАРОДНІЙ КОНГРЕС ІСПАНСЬКОГО КЛУБУ АРБІТРАЖУ
 
20-22 червня 2010 року в Мадриді, Іспанія, відбувся V Міжнародний Конгрес Іспанського Клубу Арбітражу (Club Espanol del Arbitraje (CEA)).
Дводенний конгрес був присвячений темі «Арбітри. Глобальне бачення» (“Los Arbitros. Una Vision Global”). Всім відомо, що «арбітраж гарний настільки, наскільки професійні арбітри». Саме тому арбітражне співтовариство з особливою наполегливістю прагне максимально підвищувати професійний рівень арбітрів.

У роботі конгресу взяло участь більше 150 фахівців в області інвестиційного й комерційного арбітражу із усього світу, що володіють іспанською мовою. Доповідачами виступили голови й генеральні секретарі провідних арбітражних інститутів Іспанії й країн Латинської Америки, Генеральний секретар Міжнародного арбітражного суду ICC, відомі міжнародні арбітри, а також видатні практики в сфері міжнародного арбітражу.

Старший юрист практики міжнародного арбітражу ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олена Перепелинська, яка була єдиним представником із країн Східної Європи на даному заході, поділилася з учасниками Конгресу інформацією про розвиток і проблеми арбітражу в Україні, чим викликала значний інтерес і багато питань в учасників Конгресу.
 

ВИЗНАННЯ Й ВИКОНАННЯ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ В УКРАЇНІ: НОВІ ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ

У зв'язку з винесенням Арбітражним інститутом Стокгольмської торговельної палати (SCC) арбітражного рішення по спору між компанією «РосУкрЕнерго» і НАК «Нафтогаз України» (докладніше про даний спір і рішення див. травневий і червневий випуски Новин) в українському парламенті був зареєстрований ряд законопроектів (законопроекти №№ 6544, 6591 і 6658), що стосуються визнання й виконання іноземних арбітражних рішень в Україні. Автори даних законопроектів не приховують, що основною їхньою метою є перешкодити виконанню рішення Арбітражного інституту SCC в Україні.
При цьому якщо законопроект № 6658 пропонує лише безпосередньо заборонити виконувати зазначене арбітражне рішення, то законопроекти №№ 6544 і 6591 пропонують істотно змінити правовий режим визнання й виконання іноземних арбітражних рішень у цілому. Зокрема, законопроект № 6544 пропонує заборонити визнання й виконання арбітражного рішення у випадку, якщо воно загрожує енергетичній безпеці України; а також зобов’язати суди припиняти провадження по справі про визнання й виконання арбітражного рішення, у випадку, якщо у зв'язку із цим рішенням була порушена кримінальна справа.

Законопроектом № 6591 пропонується ввести ще більш радикальні зміни, а саме встановити виняткову підсудність судам України всіх спорів за участю держави, державних і комунальних підприємств, а також передбачити, що порушення даного правила є окремою підставою для відмови у визнанні й виконанні іноземного арбітражного рішення. При цьому законопроект № 6591 передбачає, що його положення будуть застосовуватися не тільки до майбутніх арбітражних розглядів, але й до всіх вже винесених арбітражних рішень, які ще не були виконані. Також пропонується внести зміни в Закон України «Про правонаступництво», встановивши, що положення міжнародних договорів, стороною яких Україна стала в порядку правонаступництва (у тому числі й Нью-Йоркській Конвенції про визнання й приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р.), діють лише в тій мірі, у якій вони не суперечать викладеним вище положенням.

Дані законопроекти вже викликали вкрай негативну реакцію юридичної громадськості України.

Більш детальний аналіз і коментарі до даних законопроектів юристів «Василь Кісіль і Партнери» викладені в нещодавно опублікованій статті Т. Слипачук і О. Перепелинської«Наскільки легко можна розкидатися міжнародними зобов’язаннями або до чого призведе прийняття проекту Закону України № 6591».

У РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ ПРИЙНЯТИЙ ПАКЕТ ЗАКОНІВ ПРО МЕДІАЦІЮ

14 липня 2010 р. Рада Федерації схвалила і направила на підписання Президентові РФ прийняті Державною Думою РФ у третьому читанні Федеральні закони «Про альтернативну процедуру врегулювання спорів за участю посередника (процедуру медіації)», а також «Про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку із прийняттям Федерального закону «Про альтернативну процедуру врегулювання спорів за участю посередника (процедуру медіації)» (докладніше про прийняті законопроекти дивись червневий випуск Новин міжнародного арбітражу).

27 липня 2010 р. обидва закони були підписані Президентом РФ, і, відповідно, набувають чинності з 1 січня 2011 р.

ПИТАННЯ АРБІТРАЖУ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ БРЮСЕЛЬСЬКОГО РЕГЛАМЕНТУ ЄС

23 червня 2010 р. була представлена доповідь Правового комітету Європейського парламенту відносно реформування Регламенту № 44/2001 «Про юрисдикцію і визнання й виконання судових рішень по цивільних і комерційних справах» («Брюсельський Регламент»), у якому, серед іншого, також були порушені питання, пов'язані з арбітражем.

У нинішній редакції Брюсельського Регламенту арбітраж виключений зі сфери його дії. Тим часом, у своєму рішенні в справі «West Tankers» від 10 лютого 2009 р. Суд ЄС ухвалив, що судові заборони, спрямовані на обмеження можливості ініціювати або продовжувати судовий розгляд у випадку існування арбітражної угоди між сторонами (особливо розповсюджені в системі загального права), все-таки підпадають під дію регламенту, а також установив, що такі судові заборони суперечать положенням Регламенту.

У квітні 2009 р. Європейська Комісія представила пропозиції щодо реформування Брюсельського Регламенту (Green Paper), згідно з якими арбітраж повинен бути повністю включений до системи регулювання даного Регламенту, що викликало бурхливе обговорення серед європейської юридичної громадськості. Згідно до ж рекомендацій Правового комітету Європейського парламенту «арбітражне виключення» варто не тільки зберегти повною мірою, але й розширити, для того щоб, процесуальні механізми, розроблені правовими системами різних країн у підтримку арбітражу, у тому числі судові заборони, були збережені.

Остаточне затвердження нової редакції Брюсельського Регламенту очікується в 2011 р. З повним текстом доповіді Правового комітету можна ознайомитися на офіційному сайті Європейського парламенту.
 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ВИЗНАЧИВ ТИМЧАСОВІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЗАЯВУ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АРБІТРАЖНОГО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ Й ВІДВОДУ ДЕРЖАВНОГО СУДУ ПО НЕПІДСУДНОСТІ

У постанові від 15 червня 2010 р. у справі № 11/187-09 Вищий Господарський суд України розглянув питання про те, чи є відвід державного суду по непідсудності через арбітражне застереження, заявлений в апеляційній інстанції, своєчасним у розумінні Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (Закон про МКА).

Позивач по даній справі - ЗАТ «ЕСЕМ Європейський хімічний маркетинг» звернувся в місцевий господарський суд з позовом проти ТОВ «Полімер-Пак», незважаючи на арбітражне застереження в контракті, укладеному між сторонами. Відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи і навіть подав клопотання про перенесення дати судового слухання, однак більше ніяких заперечень ні відносно компетенції суду, ні по суті суперечки не надав. Місцевий господарський суд виніс рішення, яким задовольнили позовні вимоги позивача. Дане рішення було оскаржене відповідачем в апеляційному порядку на підставі існування арбітражної угоди між сторонами.

Відповідно до Закону про МКА, заснованому на Типовому законі ЮНСІТРАЛ, суд, у який поданий позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо кожна зі сторін просить про це, не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, направити сторони в арбітраж, якщо не встановить, що ця угода недійсна, втратила чинність або не може бути виконана. Однак питання про те, чи може така заява бути зроблена в суді апеляційної інстанції стороною, що не брала участь у судовому розгляді в першій інстанції, є досить спірним в українській правозастосовній практиці.

ВХСУ ухвалив, що оскільки такої заяви не було зроблено в суді першої інстанції, «відповідач не використав своє право заявити про застосування арбітражного застереження, а тому господарський суд правомірно розглянув справу».

З повним текстом постанови можна ознайомитися на сайті Судового реєстру України.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ РОЗГЛЯНУВ ПИТАННЯ ПРО ДІЙСНІСТЬ ПАТОЛОГІЧНОГО АРБІТРАЖНОГО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Постановою від 16 червня 2010 р. у справі № 39/243 за позовом компанії «Maschio Gaspardo Romania S.R.L.» проти ТОВ «Тридента Агро» Вищий Господарський суд України (ВХСУ) розглянув питання про дійсність і виконуваність арбітражного застереження, що передбачає в якості компетентного суду для вирішення спорів неіснуючий арбітражний інститут.

Контракт між сторонами суперечки передбачав вирішення спорів в Італійському міжнародному арбітражному суді. ВХСУ вказав, що сторонами не було доведене існування такого арбітражного інституту, що підтверджується також листом Торгово-промислової палати України, відповідно до якого інформацією про існування Італійського міжнародного арбітражного суду ТПП України не володіє. Виходячи із цього, ВХСУ погодився із судами попередніх інстанцій, визнав арбітражне застереження недійсним, а визнав юрисдикцію господарських судів розглядати цей спір правомірною.

З повним текстом постанови можна ознайомитися на сайті Судового реєстру України.

ВЕРХОВНИЙ СУД ШВЕЦІЇ РОЗГЛЯНУВ ПИТАННЯ ПРО ВІДВІД АРБІТРА НА ПІДСТАВІ ЙОГО КІЛЬКАРАЗОВИХ ПРИЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЮ ЗІ СТОРІН

У своєму нещодавно опублікованому рішенні від 9 червня 2010 р. у справі № T 156-09 за позовом компанії «Korsnäs Aktiebolag» проти «AB Fortum Värme samägt med Stockholms stad» Верховний суд Швеції відмовив позивачеві в скасуванні арбітражного рішення на підставі упередженості арбітра, тим самим підтвердивши рішення апеляційного суду округу Свеа від 12 грудня 2008 р. по цій справі.

В якості підстави для скасування арбітражного рішення позивач вказував той факт, що арбітр, призначений відповідачем - пан Бо Нільссон, - не розкрив інформацію про кількаразові його призначення в якості арбітра за попередні кілька років юридичною фірмою «Mannheimer Swartling», що представляла інтереси відповідача по даній справі. Зокрема, за останні 3 роки пан Нільссон двічі був призначений даною юридичною фірмою як арбітр, а ще двічі виступав як голова складу арбітражу в розглядах з її участю. Усього ж за останні 10 років пан Нільссон 12 разів призначався фірмою «Mannheimer Swartling» як арбітр.

Верховний суд Швеції вказав, що кількість попередніх призначень є важливим, але не єдиним фактором для оцінки неупередженості арбітра. У цьому випадку суд встановив, що призначення фірмою «Mannheimer Swartling» склали всього лише близько 10% із всіх призначень пана Нільссона в якості арбітра за останні 10 років. Виходячи із цього, суд визнав затвердження про упередженість арбітра необґрунтованими й у скасуванні арбітражного рішення відмовив.

ВЕРХОВНИЙ СУД НІДЕРЛАНДІВ ПОСТАВИВ КРАПКУ В СПРАВІ ЮКОС ПРОТИ РОСНЄФТІ ПРО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ МКАС ПРИ ТПП РФ

25 червня 2010 м Верховний суд Нідерландів визнав неприпустимою скаргу ВАТ «Роснєфть» на рішення апеляційного суду м. Амстердам про визнання й приведення у виконання рішень МКАС при ТПП РФ по спорах між компанією «Юкос» і ВАТ «Роснєфть».

ВАТ «Роснєфть» затверджувало, що у визнанні й виконанні рішень МКАС при ТПП РФ має бути відмовлено на тій підставі, що вони були скасовані судами РФ. Однак апеляційний суд м. Амстердам відкинув даний аргумент відповідача, указавши, що Нью-Йоркська Конвенція передбачає тільки право, а не обов'язок відмовити у визнанні й виконанні арбітражного рішення, скасованого державним судом за місцем його винесення. Оскільки, на думку апеляційного суду м. Амстердам, рішення російських судів, що скасували рішення МКАС, не були визнані на території Нідерландів, а також є підстави думати, що зазначені рішення були винесені в ході упередженого й необ'єктивного судового процесу й, відповідно, не можуть бути визнані в Нідерландах, вони не повинні прийматися до уваги, а арбітражні рішення підлягають визнанню й приведенню у виконання. Дане рішення було оскаржено ВАТ «Роснєфть» у Верховному суді Нідерландів.

Законодавство Нідерландів передбачає, що рішення судів про визнання й виконання внутрішніх арбітражних рішень не підлягають будь-якому оскарженню. Хоча аналогічного положення щодо іноземних арбітражних рішень не передбачено, Верховний суд Нідерландів вирішив, що дане правило повинне рівною мірою застосовуватися й до них, оскільки згідно ст. ІІІ Нью-Йоркської Конвенції до визнання й виконання іноземних арбітражних рішень не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови, ніж ті, які існують для визнання й виконання внутрішніх рішень. На цій підставі Верховний суд Нідерландів визнав скаргу ВАТ «Роснєфть» неприпустимою.

ФЕДЕРАЛЬНЫЙ СУД ШВЕЙЦАРІЇ ВПЕРШЕ СКАСУВАВ АРБІТРАЖНЕ РІШЕННЯ НА ПІДСТАВІ ПРОТИРІЧЧЯ ПУБЛІЧНОМУ ПОРЯДКУ

2 липня 2010 р. було опубліковане рішення Федерального суду Швейцарії, яким було скасоване рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні по суперечці між футбольними клубами «Атлетіко Мадрид» (Іспанія) і «Бенфіка» (Португалія). При цьому дане рішення стало першим з моменту набрання чинності швейцарським законом «Про міжнародне приватне право» в 1989 р., яким арбітражне рішення було скасовано на підставі протиріччя публічному порядку.

Зокрема, Федеральний суд встановив, що Спортивний арбітражний суд порушив процесуальний аспект публічного порядку, а саме принцип res judicata, оскільки спір між тими ж сторонами й у відношенні того ж предмету спору вже був раніше вирішений Комерційним судом кантону Цюріх в 2004 р.

З повним текстом рішення в неофіційному перекладі англійською мовою можна ознайомитися за наступним лінком: http://www.praetor.ch/docs/13%20avril%202010%204A%20490%202009.pdf.
 

ПРОТИ РУМУНІЇ ПОДАНО НОВИЙ ПОЗОВ ПРО ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ В ICSID

16 червня 2010 року Генеральний секретар ICSID зареєстрував Клопотання американського бізнесмена Хассана АвдІ (Hassan Awdi) про ініціювання арбітражного розгляду проти Румунії, що заявляв про порушення режиму захисту інвестицій, передбаченого двосторонньою угодою між Румунією й США, і вимагав компенсацію збитків, пов'язаних із втратою корпоративних прав у торговельній мережі з розповсюдження преси «Radipet».

Крім того, Хассан Авді також вимагає компенсацію за експропріацію належної йому нерухомості в Румунії. В 2002 році американський інвестор придбав історичний будинок у центрі Бухареста, у якому пізніше був відкритий готель і ресторан. В 2005 році Верховний суд Румунії виніс рішення, яким зобов'язав повернути будинок його попереднім власникам, які, у свою чергу, були позбавлені зазначеної нерухомості під час правління комуністичного режиму в 50-х роках XX сторіччя.

У зазначеній справі Mr. Hassan Awdi, Enterprise Business Consultants, Inc. and Alfa El Corporation v. Romania (ICSID Case No. ARB/10/13) Позивач дав зрозуміти, що загальна сума позову, що буде заявлена інвестором в ICSID, складе десятки мільйонів доларів США.

ICSID СКАСУВАВ СВОЄ РІШЕННЯ ПРОТИ АРГЕНТИНИ

29 червня 2010 р. Комітет «ad hoc» Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) у складі голови Крістера Сьодерлунда (Christer Söderlund) і арбітрів Девіда А. О. Едварда (Sir David A.O. Edward, QC) і Андреаса Я. Яковідеса (Ambassador Andreas J. Jacovides) направив сторонам рішення, яким задовольнили вимогу Аргентини про скасування рішення ICSID, винесеного 28.09.2007 р. у справі Sempra Energy Int’l v. Argentina (ICSID Case No. ARB/02/16).

Зазначене рішення ICSID від 28.09.2007 р. стосувалося економічних реформ, проведених в 2000 р. урядом Аргентини з метою подолання наслідків економічної кризи в країні. В 2007 році склад арбітражу ICSID задовольнив вимоги іноземного інвестора, енергетичної компанії «Sempra Energy International», визнавши, що реформи, проведені Аргентиною, істотно змінили юридичні та економічні умови ведення бізнесу в країні, що у свою чергу, є порушенням режиму рівного і справедливого ставлення до інвесторів.

25 січня 2008 р. Аргентина подала заяву, якою вимагала скасування зазначеного рішення ICSID по чотирьох з п'яти можливих підстав, передбачених статтею 52 (1) Вашингтонської конвенції 1965 р.: (i) арбітраж був заснований неналежним чином; (ii) арбітраж перевищив свої повноваження; (iii) мало місце істотне відхилення від правил процедури; і (iv) рішення арбітражу не було належним чином обґрунтоване.

Своїм рішенням у справі No. ARB/02/16 Комітет «ad hoc» задовольнив клопотання Аргентини на підставі перевищення складом арбітражу своїх повноважень і, відповідно, скасував рішення ICSID від 28.09.2007 р. Згідно зазначеного рішення Комітету «ad hoc», перевищення повноважень складу арбітражу ICSID полягало в тому, що він неправомірно відмовився від застосування статті ХІ Угоди про взаємний захист і заохочення інвестицій між США й Аргентиною, а керувався відомою в міжнародному звичаєвому праві концепцією «необхідності», закріпленою в ст. 25 Проекту статей про відповідальність держав за міжнародно-противоправні дії.

Повний текст рішення доступний на http://arbitration.fr/resources/ICSID-ARB-02-16-Annulment.pdf.

ICSID ВИНІС РІШЕННЯ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЮРИСДИКЦІЇ

14 червня 2010 р. склад арбітражу ICSID виніс рішення в справі Saba Fakes v. Republic of Turkey (ICSID Case No. ARB/07/20), яким ухвалив, що ні сам арбітражний склад, ні ICSID у цілому, не мають юрисдикції на розгляд спору між сторонами, і тим самим, відмовив у розгляді позову на рекордну для ICSID суму в 19 млрд. дол. США.

В 2007 році Позивач, пан Саба Факес (Saba Fakes), що має подвійне громадянство Голландії і Йорданії, подав позов проти Республіки Туреччина, у якому вимагав визнати порушення Туреччиною ряду міжнародних стандартів, закріплених в Двостороннії угоді про взаємне заохочення й захист інвестицій між Туреччиною й Нідерландами, у тому числі: (а) порушення державою справедливого й рівного режиму, а також (б) неправомірна експропріація інвестицій, які інвестор вклав у компанію «Telsim Mobil Telekomunikayson Hizmetleri A.S.» (Telsim), другу по величині телекомунікаційну компанію Туреччини.

У своєму Рішенні склад арбітражу ICSID дійшов висновку що, в ICSID відсутня юрисдикція на розгляд даного спору, оскільки Позивачем не були внесені інвестиції в розумінні ст. 25 (1) Вашингтонської конвенції 1965 р.

Дане рішення ICSID є одним з останніх, що відображають позицію ICSID з дискусійного питання визначення поняття інвестицій. Слід зазначити, що в даній справі склад арбітражу підтримав ліберальний підхід до розуміння інвестицій. У рішенні окремо підкреслюється, що склад арбітражу не вважає вимоги добросовісності внесення інвестицій і заохочення економічного розвитку держави елементами, необхідними для встановлення наявності інвестицій у розумінні ст. 25 (1) Вашингтонської конвенції. Однак, склад арбітражу дійшов висновку, що дії, розпочаті Позивачем з метою придбання корпоративних прав в Telsim, не є інвестиціями, оскільки Позивач ніколи напряму не володів будь-якими корпоративними правами в Telsim, не був дійсним власником акцій компанії, а акціонери компанії «Telsim» не мали наміру продати йому будь-які права в майбутньому.

Крім того, зазначене рішення ICSID примітно й тим, що склад арбітражу, зобов'язав Позивача компенсувати видатки Відповідача на арбітраж (близько 200 тис. діл. США) і юридичну допомогу в розмірі порядку 1,5 млн. діл. США, що може стати певним стримуючим фактором для інвесторів при подачі свідомо завищених або необґрунтованих позовних вимог в ICSID. Окремий інтерес представляє також можливе подальше примусово виконання даного рішення у випадку, якщо пан Саба Факес не компенсує видатки Туреччини в добровільному порядку.

Повний текст рішення ICSID доступний на http://ita.law.uvic.ca/documents/Fakes_v_Turkey_Award.pdf. 

Якщо ви хочете регулярно отримувати інформацію про новий випуск електронною поштою, просимо направити повідомлення з позначкою «ОТРИМУВАТИ НОВИНИ АРБІТРАЖУ» на [email protected]