НОВИНИ АРБІТРАЖНИХ ІНСТИТУТІВ
ПРИЗНАЧЕНІ НОВІ ЧЛЕНИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ШВЕДСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ АРБІТРАЖУ
31 травня 2011 року на щорічних зборах Шведської Асоціації Арбітражу (Swedish Arbitration Association) були призначено п’ять нових членів виконавчого комітету організації.
Цього року членами виконавчого комітету Шведської Асоціації Арбітражу стали Домітій Безо (Domitille Baizeau), партер юридичної фірми «Lalive» у Женеві, Гізела Кнутс (Gisela Knuts), партер юридичної фірми «Roschier» у Гельсінкі, Річард Крайндлер (Richard Kreindler), партер юридичної фірми «Shearman & Sterling» у Франкфурті, Жан-Клод Нажар (Jean-Claude Najar), головний юрисконсульт компанії «GE Commercial Finance EMEA» (Париж), а також незалежний шведський арбітр Торі Вівен-Нільссон (Tore Wiwen-Nilsson) з Лунда.
Шведська Асоціація Арбітражу (Swedish Arbitration Association) була заснована в 2004 році для залучення інтересу до арбітражу у Швеції й просування країни як місця проведення міжнародного арбітражу.
З повним списком членів виконавчого комітету Шведської Асоціації Арбітражу можна ознайомитися на офіційному сайті організації.
ШОТЛАНДСЬКИЙ АРБІТРАЖНИЙ ЦЕНТР ПРИЗНАЧИВ ПОЧЕСНИХ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТІВ
Після обрання своїм Почесним Президентом проф. Сера Девіда Едварда, Королівського Адвоката (QC), 1 червня 2011 року Шотландський Арбітражний Центр оголосив про призначення двох Почесних Віце-президентів організації, якими стали Поважний Лорд Дерверд і Х’ю Р. Дандес.
Обидва віце-президенти, які є визнаними експертами в сфері міжнародного арбітражу, і виступали як у якості представників сторін, так і в якості арбітрів у численних міжнародних арбітражних розглядах і брали участь у підготовці нового закону про арбітраж Шотландії 2010 р., будуть відповідальними за просування й популяризацію Шотландського Арбітражного Центру як місця арбітражу як у самій Шотландії, так і поза її межами.
Поважний Лорд Дерверд (також відомий як проф. Джон Мюррей, Королівський Адвокат), є суддею Вищого суду Шотландії у цивільних справах у відставці, почесним професором Едінбурзького Університету, а також викладачем міжнародного арбітражу в Університеті Страсклайда (Strathclyde University) і Кінгс Коледжу (King’s College) у Лондоні. Хью Р. Дандес колишній Президент Королівського Інституту Арбітрів (Ciarb), також викладає міжнародний комерційний арбітраж в Единбурзькому Університеті, а також Університеті Данді.
Як ми повідомляли в нашому попередньому випуску новин міжнародного арбітражу за лютий-березень 2011, Шотландський Арбітражний Центр був створено в березні 2011 р. у результаті спільних зусиль уряду Шотландії, Королівського Інституту Арбітрів (Chartered Institute of Arbitrators), Правового Співтовариства Шотландії (the Law Society of Scotland), Королівського Інституту сертифікованих оцінювачів у Шотландії (RICS Scotland) і місцевої колегії адвокатів (the Faculty of Advocates).
Більш докладно про нові призначення Шотландського Арбітражного Центру можна ознайомитися за даним посиланням.
МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА ПРИЙНЯЛА ОНОВЛЕНИЙ АРБІТРАЖНИЙ РЕГЛАМЕНТ
11 червня 2011 р. на зустрічі в Мехіко керуючі органі Міжнародної Торговельної Палати прийняли новий арбітражний регламент МТП. Офіційно опублікований він буде тільки у вересні, а набуде чинності не раніше 1 січня 2012 р. (остаточне рішення про точну дату його набрання чинності ще буде прийнято Головою Арбітражного суду МТП).
Хоча повний текст ще не був оприлюднений, повідомляється, що нова редакція арбітражного регламенту МТП не містить революційних нововведень. Серед основних інновацій слід зазначити введення спеціального регулювання для розглядів із множинністю сторін, положень про надзвичайного арбітра, а також положень щодо «управління провадженням» з боку складу арбітражного суду з метою прискорення розглядів і запобігання невиправданих затримок і затягувань.
НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ ВМАС
1 липня 2011 року Рада Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії (ВМАС) обрав Антона Байера (Anton Baier) новим Президентом. Засновник ВМАС Вернер Мєліс (Werner Melis) був призначений довічним Почесним Президентом ВМАС.
Віденський Міжнародний Арбітражний Суд (ВМАС) був створений як незалежний постійнодіючий арбітражний інститут при Палаті економіки Австрії в 1975 році.
Більш докладно про новини й призначення Віденського Міжнародного Арбітражного Суду можна ознайомитися на його офіційному сайті.
ПОПОВНИВСЯ СПИСОК АРБІТРІВ CIETAC
Список арбітрів Китайської міжнародної економічної й торговельної арбітражної комісії (CIETAC) поповнився новими іменами. Зокрема, 37 фахівців у сфері міжнародного арбітражу приєднаються до майже тисячного списку арбітрів цього відомого арбітражного інституту. Примітно, що всі 37 нових арбітрів CIETAC є іноземними громадянами, що повинно зробити CIETAC більш привабливим для іноземних компаній, що ведуть свою діяльність у КНР.
Кожні три роки CIETAC публікує переглянутий і оновлений список арбітрів, що передбачено законодавством Китайської Народної Республіки, яке регулює питання арбітражного розгляду.
CIETAC була створено у квітні 1956 року і має свої відділення в місті Шанхай і Шеньчжень, розглядає майже всі види договірних спорів як за участю нерезидентів КНР, так і між резидентами КНР.
З оновленим списком арбітрів CIETAC Ви можете ознайомитися по цьому посиланню.
НОВА ІНІЦІАТИВА ЩОДО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖУ В КРАЇНАХ СНД
21 липня 2011 року в Спілці Юристів (Law Society) у Лондоні, Великобританія відбулася офіційна презентація нової організації «Russian and CIS Arbitration Network».
RCAN є новою ініціативою, покликаною об’єднати практикуючих юристів і підприємців, що цікавляться арбітражем у Россії та країнах СНД, для обміну знаннями та досвідом, а також подальшого розвитку міжнародного арбітражу в даному регіоні. Передбачається, що основною формою діяльності даної організації стане проведення навчальних і соціальних заходів у вигляді семінарів, круглих столів і неофіційних вечерь, де будуть обговорюватися практичні аспекти й подальший розвиток арбітражу в країнах СНД, а також регулярні публікації на дану тематику.
Більш докладно про діяльність і плани Russian and CIS Arbitration Network можна ознайомитися по даному посиланню.
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
ПРОЕКТ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВИЛ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ У РЕЖИМІ ОН-ЛАЙН
З 23 по 27 травня 2011 року в м. Нью-Йорку, США, пройшла двадцять третя сесія Робочої групи III (Урегулювання спорів у режимі он-лайн) ЮНСІТРАЛ, на якій було обговорено питання про врегулювання спорів у режимі он-лайн (УСО) стосовно транскордонних електронних комерційних справ і розглянутий проект процесуальних правил.
У рамках конференції було заявлено, що основну увагу Робоча група приділяє незначним за вартістю й численним транскордонним електронним комерційним справам, і що УСО є засобом урегулювання спорів, яке відрізняється від попередніх стандартів ЮНСІТРАЛ, що стосуються арбітражу. При цьому завдання Робочої групи полягає не в підготовці нового набору арбітражних правил, а в розробці процедур, які стали б необхідним оперативним і економічним засобом урегулювання спорів у режимі он-лайн.
Зокрема на конференції обговорювалися наступні питання: (1) узгодження терміну «незначні за вартістю»; (2) технологічний момент відсутності широкосмугового доступу до Інтернету й використання мобільних телефонів як електронних засобів зв’язку; (3) проведення оперативних і недорогих слухань у режимі відеоконференції; (4) скорочення процедури врегулювання спору за бажанням сторін; (5) застосування в процесуальних правилах термінології, використовуваної в Нью-Йоркській Конвенції 1958 р.
З доповіддю Робочої Групи III ЮНСІТРАЛ про роботу її 23-їй сесії, а також проектом процесуальних правил для врегулювання спорів у режимі он-лайн можна ознайомитися за наступним посиланням.
VI МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС ІСПАНСЬКОГО КЛУБУ АРБІТРАЖУ
19-21 червня 2011 року в Мадриді (Іспанія) відбувся VI Міжнародний Конгрес Іспанського Клубу Арбітражу (Club Español del Arbitraje (CEA)).
СЕА є асоціацією експертів у сфері міжнародного арбітражу, що володіють іспанською мовою, з десятків країн світу.
Цього року конгрес був присвячений темі «Арбітраж у глобальному світі» (“El Arbitraje en un mundo global”). У роботі конгресу взяли участь понад 200 фахівців в сфері інвестиційного й комерційного арбітражу із усього світу. Доповідачами виступили голови й генеральні секретарі провідних арбітражних інститутів країн Латинської Америки, Азії, Іспанії, Генеральний секретар Міжнародного арбітражного суду ICC, відомі міжнародні арбітри, а також видатні практики в сфері міжнародного арбітражу.
Ключовою темою Конгресу були питання матеріального права, що виникають при розгляді спорів у міжнародному арбітражі. Мова йшла про різні підходи правових систем світу в цілому, і окремих юрисдикцій зокрема, до питань сумлінності, обставин, що виключають відповідальність за невиконання контракту, збитків і їх видів, а також багато іншого.
Старший юрист практики міжнародного арбітражу ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олена Перепелинська, що прийняла участь у роботі конгресу, поділилася з іншими учасниками інформацією про реформу процесуального законодавства на підтримку арбітражу та про існуючі проблеми в цій сфері в Україні, що викликало значний інтерес і цілу низку питань в іноземних колег .
10 РОКІВ АРБІТРАЖУ ЗА ДОГОВОРОМ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ХАРТІЇ
З 9 по 10 червня 2011 року в м. Стокгольмі, Швеція пройшла міжнародна конференція, спільно організована Торговельною Палатою м. Стокгольма (ТПС), ІКСІД (ICSID) і Секретаріатом ДЕХ, за назвою «10 років арбітражу по ДЕХ». За запрошенням організаторів у роботі конференції взяла участь партнер і керівник практики міжнародного арбітражу АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Тетяна Сліпачук.
Конференція була присвячена 10-літньому ювілею з моменту початку першого арбітражу за договором до Енергетичної Хартії (ДЕХ), і залучила велику кількість учасників і увагу преси, незважаючи на обмежене коло осіб, що мають досвід участі в таких арбітражах. На конференції були розглянуті результати арбітражів по ДЕХ, проаналізовані прийняті процесуальні рішення, а також обговорені проблеми, пов’язані з розглядом спорів у рамках ДЕХ і можливі шляхи їх вирішення.
Арбітражні конференції по ДЕХ проводяться раз на два роки. Попередні конференції проходили в Стокгольмі (2005), Вашингтоні (2007) і Брюсселі (2009).
Докладніше з результатами, доповідями та презентаціями даної конференції Ви можете ознайомитися по цьому посиланню.
KIЕV ARBITRATION DAYS 2011
17-18 листопада 2011 року в Києві пройде міжнародна конференція «KIЕV ARBITRATION DAYS 2011: мислити глобально», організована Асоціацією юристів України, яка збере експертів міжнародного арбітражного процесу із усього світу для обговорення проблем і перспектив міжнародного арбітражу в Україні й країнах СНД.
Докладніше про програму та учасників даного заходу можна ознайомитися за наступним посиланням.
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРБІТРАЖ
УКРАЇНСЬКІ ДЕПУТАТИ ПРОПОНУЮТЬ УТОЧНИТИ ЧАС УКЛАДАННЯ ТРЕТЕЙСЬКОЇ УГОДИ
8 липня 2011 року в Українському Парламенті був зареєстрований законопроект № 9013, яким пропонується уточнити, що третейська угода може бути укладена до звернення в загальний або господарський суд.
Законопроектом № 9013 пропонується внести зміни в Господарський процесуальний і в Цивільний процесуальний кодекси України, а також у Закон України « Про третейські суди». У діючій редакції обидва процесуальних кодекси згадують третейську угоду відносно вже існуючого спору.
Зокрема, відповідно до запропонованого нововведення подача однією зі сторін заперечення проти розгляду справи в господарському суді є підставою для припинення проваждення у справі, якщо між сторонами укладена угода про передачу спору в третейський суд.
І хоча даний законопроект спрямований на заповнення пробілу, що існував у процесуальних кодексах, і що породжував багато практичних проблем, запропоновані авторами законопроекту зміни сформульовані досить неоднозначно.
Більш докладно зі статусом законопроекту і його змістом Ви можете ознайомитися за даним посиланням.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД РФ ПІДТВЕРДИВ ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВА РФ ПРО ТРЕТЕЙСЬКІ СУДИ КОНСТИТУЦІЇ РФ
26 травня 2011 р. Конституційний Суд РФ виніс постанову в справі про перевірку на відповідність Конституції РФ ряду норм, що регламентують компетенцію третейських судів відносно майнових спорів (п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу РФ, п. 1 ст. 33 у взаємозв’язку зі ст. 51 Федерального закону « Про іпотеку (заставу нерухомості)», норм Закону РФ « Про міжнародний комерційний арбітраж», Федерального закону « Про третейські суди в Російській Федерації», ст. 28 Федерального закону « Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним»).
Приводом для розгляду цієї справи став запит Вищого Арбітражного Суду у РФ («ВАС»). Зокрема, ВАС заявляв, що третейські суди не можуть ототожнюватися з державними судами та у зв’язку з цим розглядати спори, що стосуються нерухомого майна, оскільки такі спори містять «публічний елемент», а також, що третейський суд не є «судом» у сенсі Конституції й закону про судову систему РФ. Однак Конституційний Суд РФ відхилив ці доводи та дійшов висновку про відсутність протиріччя оскаржуваних норм Конституції РФ. При цьому Конституційний Суд не став розглядати частину запиту ВАС щодо повноважень міжнародного комерційного арбітражу.
Конституційний суд указав, що публічно-правовий характер спорів, що не допускає їхній розгляд третейським судом, залежить не від виду майна, а від сторін і специфіки правовідносин, що виникли. Державна реєстрація прав на нерухоме майно не є елементом самого спору й не змінює природу правовідносин, відображуючи лише особливу увагу держави до обігу об’єктів нерухомого майна.
Окремо було розтлумачене положення пункту 2 частини 1 статті 248 Арбітражного процесуального кодексу РФ, що відносить спори, предметом яких є нерухоме майно, якщо таке майно перебуває на території РФ, до виняткової компетенції арбітражних судів у РФ по справах за участю іноземних осіб. Конституційний суд розмежував поняття «виняткової підсудності» і «арбітрабільності» спорів, указавши, що зазначене положення спрямоване на розмежування компетенції державних судів різних країн щодо розгляду транскордонних спорів, і не перешкоджає сторонам використовувати альтернативні юрисдикційні форми при дотриманні загальних правил, установлених для них законом.
Докладніше з текстом даного рішення можна ознайомитися по цьому посиланню.
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ РФ РОЗ’ЯСНИЛО ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ РФ ПРО МЕДІАЦІЮ
Близько року тому в Російській Федерації був прийнятий пакет законів про медіацію, про що нами вже повідомлялося в попередніх випусках.
Федеральні закони «Про альтернативну процедуру врегулювання спорів за участю посередника (процедурі медіації)», (Закон РФ про медіацію) а також « Про внесення змін у деякі законодавчі акти Російської Федерації у зв’язку із прийняттям Федерального закону « Про альтернативну процедуру врегулювання спорів за участю посередника (процедурі медіації)» набули чинності в січні 2011 року.
27 травня 2011 року Міністерство економічного розвитку РФ опублікувало роз’яснення відносно порядку застосування Закону РФ про медіацію. Зазначені роз’яснення знімають низку організаційних питань, які можуть виникнути в суб’єктів, що мають намір здійснювати діяльність по медіації. Так, були дані роз’яснення про (1) формулювання видів діяльності в статутах юридичних осіб, (2) про організаційно-правові форми організації, що забезпечує проведення процедури медіації, (3) про саморегулювальні організації та забезпечення проведення процедури медіації, (4) про коди діяльності для медіатора й організації, що забезпечує проведення процедури медіації, (5) про додаткові вимоги до медіатора, (6) про виконання медіативних угод і по ряду інших технічних питань.
Докладніше з роз’ясненням Мінекономрозвитку РФ можна ознайомитися на його офіційному сайті.
ЧЕХІЯ ЗМІНИЛА ПІДХІД ДО ПРИЗНАЧЕННЯ СВОЇХ ЗАХИСНИКІВ В АРБІТРАЖІ
Напередодні одержання можливих позовних заяв за договором до Енергетичної Хартії (ДЕХ) внаслідок установлення державного податку на сонячну енергію, Чеська Республіка (ЧР) заявила про те, що має намір зібрати так звану «команду мрії» з фахівців у сфері арбітражу з метою захисту її інтересів у потенційних арбітражних розглядах по ДЕХ.
Законом ЧР про державні тендери передбачений відбір юридичних представників держави в арбітражних розглядах за допомогою проведення державного тендера. Однак Чехія вирішила відійти від даної норми, мотивувавши своє рішення міркуваннями національної безпеки через збитки, які можуть бути викликані потенційно більшою кількістю позовів, які можуть бути подані внаслідок запровадження податку на сонячну енергію.
З детальнішої інформацією Ви можете ознайомитися за даним посиланням.
ЛІХТЕНШТЕЙН ПРИЄДНУЄТЬСЯ ДО НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ
7 липня 2011 року Ліхтенштейн приєднався до Конвенції ООН про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. (Нью-Йоркська Конвенція), і став 146-ою державою-учасником даної конвенції. Нью-Йоркська Конвенція набуде чинності для Ліхтенштейну з 5 жовтня 2011 року. Докладніше читайте в офіційному прес-релізі ЮНСІТРАЛ.
Нагадаємо, що на сьогоднішній день Нью-Йоркська Конвенція є єдиним міжнародним механізмом, що забезпечує виконання іноземних арбітражних рішень у правових системах її учасників у такий же спосіб, що і їх внутрішні арбітражні рішення. Основними цілями Нью-Йоркської Конвенції 1958 року є недопущення дискримінації у відношенні іноземних арбітражних рішень, які не є внутрішніми, а також забезпечення державами-учасниками визнання національними судами арбітражних угод, які зобов’язані відмовляти сторонам у доступі до судів, проушуючи їх угоди про передачу спору в арбітраж.
ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
НАДЗВИЧАЙНИЙ АРБІТР ТПС ВІДМОВИВ У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ ВАТ «ГАЗПРОМ» ПРО НАКЛАДЕННЯ ЗАБОРОНИ НА ПРОДОВЖЕННЯ СУДОВИХ РОЗГЛЯДІВ У СПРАВІ ЛИТОВСЬКОГО ПОСТАЧАЛЬНИКА ГАЗУ LIETUVOS DUJOS
Призначений ТПС надзвичайний арбітр виніс рішення, яким відмовив ВАТ «Газпром» у накладенні заборони Міністерству енергетики Литви продовжувати судові розгляди відносно компанії «Lietuvos Dujos».
Конфліктна ситуація виникла після того, як 25 березня 2011 року влада Литви звернулася до суду Вільнюса з позовом про розслідування діяльності компанії «Lietuvos dujos» (займається закупівлею, транспортуванням, розподілом і кінцевим продажем газу на території Литви; основні акціонери — E.On Ruhrgas (38,9%), ВАТ «Газпром» (37,1%) і Литовський фонд держмайна (17,7%), а також про виключення зі складу органів управління генерального директора Віктораса Валентукявічуса й членів правління Валерія Голубєва та Кирила Селезньова. Зокрема, Міністерство енергетики Литви вважає, що зазначені члени правління діють всупереч інтересам «Lietuvos dujos».
Оскільки акціонерний договір компанії «Lietuvos Dujos» містить арбітражне застереження, що передбачає арбітраж ТПС, 13 червня ВАТ «Газпром» подала заяву в ТПС про призначення надзвичайного арбітра з метою вживання забезпечувальних заходів – заборони Міненерго Литви продовжувати зазначені вище судові розгляди. Арбітром був призначений А.-Я. Ван ден Берг.
Розглянувши доводи сторін, надзвичайний арбітр дійшов висновку про відсутність невідкладності й терміновості у вживанні забезпечувальних заходів у вигляді накладення заборони, і відповідно, відхилив клопотання ВАТ «Газпром» про забезпечувальні заходи.
СУДОВА ПРАКТИКА З ПИТАНЬ АРБІТРАЖУ
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛИВ, ЩО ТРЕТЕЙСЬКА УГОДА НЕ МОЖЕ БУТИ УКЛАДЕНОЮ НА ПІДСТАВІ ЗАГАЛЬНОГО ДОРУЧЕННЯ
30 травня 2011 р. Верховний суд України виніс постанову в справі № 6-13цс11, яким підтвердив висновок попередніх трьох інстанцій і визнав недійсним третейську угоду в договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеному представником за дорученням, через відсутність у нього на це повноважень.
Доручення, що стало предметом розгляду в даній справі, передбачало максимально широке коло повноважень представника, зокрема: представляти інтереси довірителя у всіх установах, органах державної влади, у взаєминах з фізичними особами щодо користування й розпорядження земельними ділянками, укладати всі дозволені законом угоди, за потреби розривати їх, підписувати необхідні договори, представляти інтереси довірителя в судових та інших установах, виконувати інші юридично значимі дії, пов’язані з даним дорученням.
Незважаючи на таке широке коло повноважень, Верховний суд України вказав, що повноваження на укладання третейської угоди не аналогічно повноваженням, зазначеним у виданому дорученні, оскільки «укладання третейської угоди й подальша участь у третейському розгляді передбачає домовленість сторін як щодо спору, яка буде розглядатися в третейському суді, так і щодо конкретного або постійно діючого третейського суду, місця розгляду спору, регламенту тощо».
Оскільки таких повноважень у дорученні зазначено не було, Верховний суд дійшов висновку, що підписавши договір купівлі-продажу, що містив третейську угоду, представник вийшов за рамки наданих йому повноважень, і визнав зазначену третейську угоду недійсним.
Більш докладно з рішенням Верховного суду України можна ознайомитися на сайті Єдиного дежавного реєстру судових рішень.
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД ПІДТВЕРДИВ ПРИНЦИП АВТОНОМНОСТІ АРБІТРАЖНОЇ УГОДИ
1 червня 2011 р. Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і кримінальних справ виніс рішення у справі № 6-3343св11, у якім розглянув питання про дійсність арбітражної угоди в договорі, що припинився.
Спір виник з договору комісії, що містить арбітражне застереження про передачу всіх спорів у МКАС при ТПП України. Позивач звернувся з позовною заявою в державний суд, і, незважаючи на заяву відповідача про відвід державного суду з непідсудності, суд першої інстанцій (рішення якого підтримав апеляційний суд) прийняв позов до розгляду й виніс рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги позивача. Таке рішення було мотивоване тим, що договір комісії на момент звернення до суду вже було розірвано, а відповідно, припинило свою дію й арбітражне застереження.
Однак Вищий спеціалізований суд указав, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне застереження є автономним від основного договору, і припинення останнього не веде автоматично до припинення або недійсності арбітражної угоди. Виходячи із цього, Вищий спеціалізований суд скасував рішення нижчестоящих судів, а провадження у справі припинив.
Докладніше з рішенням Вищого спеціалізованого суду в справі № 6-3343св11 можна ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
ВАС РФ ВИЗНАВ І ВИКОНАВ РІШЕННЯ ІНОЗЕМНОГО АРБІТРАЖУ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА НЕТОЧНОСТІ В РОСІЙСЬКОМУ ТЕКСТІ АРБІТРАЖНОЇ УГОДИ
14 червня 2011 р. Президія ВАС РФ винесла рішення у справі № А40-4113/2010, яким задовольнила заяву компанії «Хіпп ГмбХ & До. Експорт КГ» про визнання й виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Палаті економіки Австрії проти ТОВ «Сівма. Дитяче Харчування».
Договір поставки, з якого виник спір, містив арбітражну угоду, що передбачає вирішення спорів в «Арбітражному суді країни Продавця» (Австрії). Беручи до уваги таке формулювання і незважаючи на те, що в німецькій версії договору використовувався термін «Schiedsgericht», що відповідає російському «третейський суд (країни Продавця)», а переважна сила тієї або іншої версії сторонами не визначена, суди нижчестоящих інстанцій дійшли висновку, що домовленість про арбітраж сторонами досягнута не була, і відмовив у визнанні й виконанні арбітражного рішення.
Однак Президія ВАС РФ зазначені рішення нижчестоящих судів скасувала. Зокрема, ВАС РФ вказав, що в ході розгляду в австрійському суді обидві сторони брали активну участь у процесі, жодна зі сторін не заявляла про відсутність в австрійського арбітражу компетенції й не оскаржила рішення у місцевих судових органах. Виходячи із цього, ВАС РФ дійшов висновку, що обидві сторони підтвердили компетенцію Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії, і ухвалив видати виконавчий лист на примусове виконання даного арбітражного рішення.
Докалдніше з текстом постанови Президії ВАС РФ у справі № А40-4113/2010 можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
ВАС РФ ВІДМОВИВ У ВИЗНАННІ Й ВИКОНАННІ РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ, СТВОРЕНОГО ПРИ СПОРІДНЕНІЙ КОМПАНІЇ ОДНІЄЇ ЗІ СТОРІН СПОРУ
24 травня 2011 р. ВАС РФ виніс постанову, якою відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду при ЗАТ «Сбербанкінвестстрой» по спору між ТОВ «Бізнес-Лада» і АТ «Ощадний банк Російської Федерації».
Спрір виник з договору позики, укладеного між ТОВ « Бізнес-Лада» у якості позичальника й АТ «Ощадний банк Російської Федерації» у якості позикодавця, і який містив третейське застереження про передачу спорів на розгляд Третейського суду при ЗАТ «Сбербанкінвестстрой». Оскільки позичальник не виконав умов договору, банк звернувся в зазначений третейський суд, який задовольнив позовні вимоги банку рішенням від 30.04.2010 г.
Розглядаючи клопотання про видачу виконавчого листа на примусове виконання даного рішення третейського суду, ВАС РФ відзначив, що третейський суд, що розглядав спір між сторонами, створений при ЗАТ «Сбербанкінвестстрой» і контролюється даним товариством, яке у свою чергу входить у банківську групу Ощадбанку Росії і є його афілійованою особою. Більше того, АТ «Ощадний банк Російської Федерації» як власник 50% акцій ЗАТ «Сбербанкінвестстрой» безпосередньо брав участь у затвердженні регламенту третейського суду, призначенні його глави, затвердженні списку третейських суддів тощо.
Беручи до уваги всі ці обставини, ВАС РФ дійшов висновку, що «створення й фінансування арбітражу одним з контрагентів за цивільно-правовим договором з одночасною можливістю розгляду спорів, що випливають із цього договору, у такому третейському суді, з урахуванням того, що інша сторона не мала змоги виконувати подібні ж дії, свідчать про порушення гарантії об’єктивної неупередженості та, як наслідок, справедливості розгляду спору у вигляді порушення рівноправності й дотримання автономії волі сторін, що сперечаються».
Більш докладно з постановою Президії ВАС РФ у справі № А55-11220/2010 можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
ВАС РФ УХВАЛИВ, ЩО РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ, СПРЯМОВАНІ НА ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ АКТИВІВ КОМПАНІЇ, СУПЕРЕЧАТЬ ПУБЛІЧНОМУ ПОРЯДКУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
14 червня 2011 р. Президія ВАС РФ винесла постанову у справі № А41-9221/2009, якою скасувала рішення третейського суду при ТПП м. Корольова (Московська область) по суперечці між ТОВ «Сварщік» і ТОВ «Рона». Дане рішення третейського суду було оскаржено одним з колишніх учасників ТОВ «Сварщік» - С. Моісєєвим, який заявляв, що воно було використано в якості формальної підстави для незаконного виведення активів із товариства.
Між ТОВ «Рона» у якості покупця й ТОВ «Сварщік» у якості продавця було укладено договір купівлі-продажу металевої сітки; покупець вніс за неї передоплату, але постачальник своїх зобов’язань не виконав і задатку не повернув. Третейський суд при ТПП м. Корольова Московської області, який розглядав цей спір, затвердив мирову угоду між сторонами, розпорядившись передати ангар у м. Тула, що належав ТОВ «Сварщік», на користь позивача.
С. Моісєєв стверджував, що заборгованість перед ТОВ «Рона» була створена навмисне, а дозволу на відчуження у зборів учасників і, зокрема, його, не запитувалося; третейське застереження підписав С. Васильєв, який тоді обіймав посаду директора підприємства і який разом з тим одноосібно входив до складу ТОВ «Рона».
ВАС РФ дійшов висновку, що дане рішення третейського суду «порушує публічний порядок Російської Федерації, який передбачає сумлінність сторін, що вступають у приватні відносини, порушенням чого є створення видимості приватноправового спору, у тому числі з віднесенням його на розгляд третейським судом для одержання формальних підстав відчуження нерухомого майна з метою виводу активів товариства одним з його учасників».
Докладніше з текстом постанови Президії ВАС РФ у справі № А41-9221/2009 можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
АРБІТРАЖНИЙ СУД МІСТА МОСКВИ СКАСУВАВ РІШЕННЯ МКАС ПРИ ТПП РФ ПО СПОРУ МІЖ Н. МАКСІМОВИМ І НЛМК
28.06.2011 г. Арбітражний суд м. Москва виніс ухвалу по справі № А40-35844/11-69-311, якою скасував рішення МКАС при ТПП РФ по спору між Н.Максімовим і Новолипецьким металургійним комбінатом (докладніше про даний спір див. квітневий випуск арбітражних новин).
У якості підстав для скасування суд послався на три обставини. По-перше, суд вказав, що 2-є з арбітрів не повідомили про те, що вони працювали в тій же науковій організації / навчальному закладі, що й експерти однієї зі сторін (Н.Максімова). Суд вважає, що таке неповідомлення суперечить вимогам закону про МКА й Регламенту МКАС, що у свою чергу призводить до того, що склад третейського суду і третейська процедура не відповідали угоді сторін.
По-друге, оскільки спір стосувався договору купівлі продажу акцій, суд вказав, що спори по таких договорах належать до категорії корпоративних спорів (ст. 225.1 АПК РФ), які згідно зі ст. 33 АПК РФ відносяться до спеціальної підвідомчості арбітражних судів. Виходячи із цього, суд дійшов висновку, що такі спори неарбітрабільні та в принципі не можуть розглядатися третейськими судами. По-третє, суд також вважає, що рішення МКАС суперечить публічному порядку. Зокрема, він звернув увагу на те, що склад арбітражного суду відійшов від імперативної норми Цивільного Кодексу РФ щодо порядку визначення ціни. Суд дійшов висновку, що це порушує принцип законності, а відповідно, суперечить публічному порядку.
Дане рішення Арбітражного суду м. Москва вже було оскаржено в касаційній інстанції. Примітно, також, що крім касаційного оскарження Н.Максімов звернувся в Конституційний суд РФ із проханням перевірити конституційність положень АПК РФ, на підставі яких суд дійшов висновку про неарбітрабільність корпоративних спорів.
Докладніше з ухвалою Арбітражного суду міста Москви у справі А40-35844/2011 можна ознайомитися в електронній картотеці арбітражних справ.
ВЕРХОВНИЙ СУД ШВЕЦІЇ ДОЗВОЛИВ ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ ЗА РАХУНОК МАЙНА ТОРГОВЕЛЬНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА РФ У ШВЕЦІЇ
1 червня 2011 р. Верховний суд Швеції виніс рішення по клопотанню Франца Зедельмайєра, яким дозволив арешт і примусовий продаж з аукціону житлового будинку, що належить торговельному представництву РФ у Швеції, для цілей виконання рішення інвестиційного арбітражу ТПС проти РФ.
Верховний суд Швеції вказав, що хоча дане майно й належить діючому торговельному представництву РФ у Швеції, переважно воно використовується не в суверенних цілях, а відповідно не захищене державним і дипломатичним імунітетом.
Рішення інвестиційного арбітражу ТПС, примусове виконання якого запитувалося в рамках даного розгляду, було винесено ще в 1998 р. Згідно з даним рішенням панові Зедельмайєру було присуджено компенсацію в розмірі понад 2 млн. євро. Оскільки рішення так і не було добровільно виконано державою, на даний момент сума, що підлягає сплаті згідно з даним рішенням з урахуванням штрафних санкцій перевищує 6 млн. Євро. Пан Зедельмайєр неодноразово намагався виконати зазначене арбітражне рішення у примусовому порядку за рахунок майна, що належить Російській Федерації (у тому числі й майна дипломатичних представництв) у Німеччині та інших країнах. Однак у більшості випадків позивачеві було відмовлено в зверненні стягнення на дане майно, оскільки відповідні суди дійшли висновку, що останнє використовується в «суверенних цілях», і відповідно захищене державним імунітетом.
Докладніше з текстом рішення Верховного суду Швеції від 1 червня 2011 р. можна ознайомитися на сайті ТПС (шведською і англійською мовами).
ОКРУЖНИЙ СУД СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ ПРИЗУПИНИВ РОЗГЛЯД СПОРУ МІЖ BP І ANADARKO У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ І НАПРАВИВ СТОРОНИ В АРБІТРАЖ
Компанія «Anadarko Petrolium» (разом з компанією MOEX) звернулася з позовом до «British Petrolium» (ВР) у Федеральний суд Нового Орлеана (США) з метою зняти з себе будь-яку відповідальність, пов’язану з відшкодуванням будь-яких збитків, понесених у зв’язку ліквідацією наслідків аварії на глибоководній нафтовидобувній платформі «Deepwater Horizon» по бурінню свердловини «Macondo», що сталася понад рік тому і викликала катастрофічні наслідки для власників вищевказаної платформи.
Нагадаємо, що у зв’язку з розливом приблизно 5 млн. барелів нафти 20 квітня 2010 р. був нанесений багатомільярдний збиток британському концерну BP, який був зобов’язано узяти на себе видатки по ліквідації аварії, роботи з очищення акваторії затоки й компенсації по судових позовах на компанію BP, її партнерів і контрагентів. BP виставила своїм партнерам – компаніям «Anadarko Petrolium» і «MOEX», міноритарним власникам акцій платформи (25 %і 10 % відповідно) - рахунки по оплаті вищевказаних збитків у розмірі, пропорційному їхній участі. Однак компанії «Anadarko Petrolium» і «MOEX» відмовилися виконати вимоги BP, подавши позов про визнання правомірності такої відмови до BP, заявивши про відповідальність останньої за аварію, що сталася, та нанесений збиток.
В свою чергу, 27 квітня 2011 р. компанія «British Petrolium» звернулася до Окружного суду Східного округу штату Луізіана (США) із клопотанням про призупинення розгляду зустрічних вимог «Anadarko»