публікації

Навігатор законодавчих змін: обов’язковий е-аудит та необгрунтовані запити платникам податків

15/07/2021

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

У липні НВ.Бізнес спільно з юридичною фірмою Василь Кісіль і Партнери запустили щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Про те, яким чином бізнес може долучитися до творення актів законодавства і висловити свою думку стосовно актуальних проєктів регуляторних актів, ми описали у першому випуску нашого щотижневого огляду. Сьогодні - другий огляд.

Запровадження обов’язкового е-аудиту та розширення повноважень податківців щодо надсилання запитів платникам податків

5 липня Міністерство фінансів України оприлюднило для обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит)» (далі - «Проєкт»).

Мінфін, як автор Проєкта, запевняє, що цей акт запровадить новітні підходи до податкового контролю, оскільки електронні форми аудиту платників податків протягом останніх років набувають все більшого поширення у роботі фіскальних органів країн світу.

Окрім впровадження е-аудиту Проєкт містить досить резонансну «приховану» зміну, яка дозволить податківцям надсилати платникам податку необґрунтовані запити на отримання інформації, що може призвести до позапланових перевірок. Про це — далі.

Що передбачає впровадження е-аудиту

Сьогодні електронні податкові перевірки можуть проводитися за заявами платників податків, які добровільно хочуть перевірити правильність ведення податкового обліку.

Проєкт має на меті внести зміни до Податкового кодексу, якими зобов’яже платників податків подавати до органів ДПС експортовані з вихідної системи обліку дані. Це дані у вигляді стандартного аудиторського файла (SAF-T) про наявність та стан активів, власного капіталу та зобов’язань, а також зміни у фінансово-господарському стані платника податків за звітний (податковий) рік.

Мінфін оприлюднив своє бачення впровадження обов’язкових електронних перевірок ще наприкінці 2020 року.

Для кого і коли виникне обов’язок подавати в ДПС дані у вигляді стандартного аудиторського файла (SAF-T)?

Такий обов’язок може виникнути у великих платників податків з 01.01.2025 року, а у платників податку на додану вартість — з 01.01.2027 року.

Які штрафи передбачає Проєкт за неподання SAF-T до ДПС

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками стандартного аудиторського файлу SAF-T, тягнутимуть за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

  • 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для великих платників податків (у 2021 році це 600 тисяч гривень)
  • 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для платників ПДВ, крім самозайнятих осіб (у 2021 році це 60 тисяч гривень)

Сплата таких штрафів не звільнятиме платника податків від обов’язку подання стандартного аудиторського файлу SAF-T.

Інші «приховані» зміни, які передбачає Проєкт

Окрім впровадження обов’язкової подачі SAF-T до ДПС з 2025 року, Проєкт пропонує дуже важливу на сьогодні для усіх платників податків зміну, що стосується надсилання запитів податківцями.

Сьогодні податкові органи мають право надсилати бізнесу запити про отримання інформації. Ненадання інформації на такі запити є підставою для проведення документальної позапланової перевірки, що може призвести до податкових донарахувань та штрафів. Часто такі запити податківців є безпідставними і не відповідають вимогам податкового законодавства. Відповідно до чинної редакції Податкового кодексу платник податку повинен надавати інформацію у відповідь на такі запити лише у разі, якщо податковим органом «виявлено факти, які свідчать про порушення» таким платником норм податкового законодавства.

Проєкт, який, на перший погляд, начебто впроваджує е-аудит, вносить зміни в статтю 73 Податкового кодексу, яка регулює порядок отримання податкової інформації контролюючими органами. Відтак, у разі прийняття Проєкту податкові органи матимуть право надсилати запити платнику податків, а він, відповідно, зобов’язаний надавати інформацію у відповідь, якщо податківцями «виявлено факти, які можуть свідчити про порушення» таким платником норм податкового законодавства. Відтак, Проєкт фактично розширює повноваження податківців і уповноважує їх слати платнику податків необґрунтовані запити про отримання інформації.

Кого стосується Проєкт і як вплинути на його зміст

В аналізі регуляторного впливу Проєкта сказано, що «загальна кількість платників, які підпадуть під дію регулювання цього акта, становитиме 1 371 суб'єкт господарювання». Враховуючи зміни щодо отримання податкової інформації, під дію Проєкта підпадає кожен платник податку, який отримує запит від податкового органу.

Ми рекомендуємо платникам податків звернути увагу на цю пропоновану зміну і надати свої обґрунтовані пропозиції щодо Проєкту.

Мінфін, як розробник акта, оприлюднив Проєкт для обговорення 5 липня. Відповідно до українського законодавства строки для надання пропозицій до проєкту регуляторного акта не можуть бути меншими за місяць.

Опубліковано: НВ Бізнес, 15 липня 2021 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

08/10/2021

У разі схвалення законопроєкта 5600 Верховною Радою у нинішній редакції державний бюджет може отримати додаткові ресурси, а промисловість — втратити кошти та мотивацію для модернізації. Українські підприємства, які в процесі своєї діяльності викидають в повітря вуглекислий газ, зобов’язані сплачувати податок на його викиди...

Остап Семерак, Тетяна Бережна

30/09/2021

Верховна Рада продовжує розглядати «ресурсний» податковий законопроєкт 5600, який пройшов перше читання і найближчим часом може бути прийнятий у цілому. У одному з попередніх випусків навігатора ми писали, яким чином Законопроєкт 5600 впливає на тютюнову галузь. Проте одна з ключових новел законопроєкту стосується всіх компаній — платників податків.

Остап Семерак, Тетяна Бережна