Нещодавно Державна служба України з питань праці затвердила план перевірок на 2019 рік. Зокрема, у наступному році передбачається майже 17 тисяч планових перевірок Держпраці з таких питань:
1. додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення – заплановано 13 358 перевірок;
2. додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю – заплановано 1 309 перевірок;
3. додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду – заплановано 1 277 перевірок.
ЗМІ та Інтернет одразу ж наповнились десятками заголовків, які лякають роботодавців величезними штрафами за «тіньову зайнятість» внаслідок цих перевірок. Розберемось і з’ясуємо, чим страшні заплановані 17 тисяч перевірок Держпраці та хто і коли прийде виявляти «тіньову зайнятість».
Різні питання – різні перевірки
У суспільній свідомості за Держпраці закріпився статус органу, який лише бореться з «тіньовою зайнятістю», накладаючи великі штрафи за використання праці без трудового договору чи на підставі цивільно-правового договору з ознаками трудового. Дійсно, така функція у Держпраці є і офіційно вона називається «нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю». Однак, це не єдина сфера компетенції Держпраці, завдання якої визначені її Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі також – «Положення № 96»).
Крім штрафування за використання праці без трудового договору, Держпраці згідно п. 3 Положеня № 96 також займається наглядом та контролем за дотриманням законодавства про зайнятість. Сюди, як не дивно, не входять питання штрафів за «тіньову зайнятість» (що є сферою додержання законодавства про працю), а перш за все – законність реклами вакансій (заборона зазначати вік кандидатів), наявність дозволів на працевлаштування іноземців, контроль за діяльністю аутсорсингових та аутстафінгових компаній, питання реєстрації та подання звітів до Фонду соціального захисту інвалідів тощо.
Крім того, ще у 2015 році було ліквідовано таку службу як Держгірпромнагляд, яка опікувалася гірничим наглядом, промисловою безпекою та охороною праці. Ці функції після ліквідації Держгірпромнагляду також перейшли «у спадок» до Держпраці та визначені в п. 3 Положеня № 96.
Отже, як бачимо, серед 17 тисяч запланованих перевірок є перевірки з питань промислової безпеки, охорони праці, зайнятості населення, гірничого нагляду тощо. Водночас, не заплановано жодної перевірки у сфері «нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» – тобто перевірок, спрямованих у першу чергу на боротьбу із «тіньовою зайнятістю». Чи означає це, що такі перевірки у 2019 році проводитися не будуть? Розберемося далі.
Планових перевірок «тіньової зайнятості» більше не існує
Як відомо, більшість перевірок контролюючих органів здійснюються в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі також – «Закон № 877-V»). Саме цей Закон (ст. 5) визначає обов’язок державних органів затверджувати річні плани перевірок та публікувати їх на своїх веб-сайтах. Водночас, ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V містить перелік органів, яким дозволено відступати від його положень та виконувати Закон лише частково. Як ви, мабуть, здогадалися, контрольні заходи щодо боротьби з «тіньовою зайнятістю» віднесені саме сюди.
26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України видав постанову «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"» № 295 (надалі також – «Постанова № 295»), якою фактично вивів контрольні заходи Держпраці з-під дії Закону № 877-V. При цьому, Кабмін посилався на ратифіковані Україною Конвенції Міжнародної організації праці, які дають інспекторам праці набагато більше прав, ніж Закон № 877-V. З того часу, в питаннях «тіньової зайнятості» Держпраці не здійснює планові чи позапланові перевірки, які передбачені та регулюються Законом № 877-V, а здійснює інспекційні відвідування та невиїзні інспектування згідно Постанови № 295.
За Постановою №295, Держпраці не повинна розробляти плани своїх інспекційних відвідувань, як і не повинна взагалі попереджати суб’єктів господарювання про їх проведення. При цьому, підставами для проведення цих відвідувань може бути отримана Держпраці інформація від Пенсійного фонду, податкових органів та навіть інформація про ймовірні порушення законодавства про працю, отримана зі ЗМІ. Кількість інспекційних відвідувань, які можна провести у одного суб’єкта, не обмежується, а наслідком виявлених порушень і є застосування «драконівських» штрафів згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (від 1 до 100 мінімальних зарплат – залежно від порушення).
Намагання змусити Держпраці виконувати вимоги Закону № 877-V під час здійснення цих інспекційних відвідувань є неуспішними, як уже свідчить судова практика. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року по справі № 697/2073/17 визнав законність «вибіркового» виконання Закону № 877-V, чим певною мірою надав Постанові № 295 вищої юридичної сили, ніж має Закон.
Таким чином, жодна із запланованих майже 17 тисяч перевірок Держпраці не стосується «тіньової зайнятості» та не грозить штрафами за ст. 265 Кодексу законів про працю України. У 2019 році, як і сьогодні, в питаннях додержання законодавства про працю («тіньова зайнятість», оплата праці, робочий час, відпустки тощо) Держпраці проводитиме інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, які не є плановими і проводяться в будь-який час без попередження суб’єкта господарювання.
Потрапили в план – як підготуватися?
Нерозповсюдження «драконівських» штрафів за ст. 265 Кодексу законів про працю України на заплановані перевірки Держпраці у 2019 році зовсім не означає, що до них не треба підготуватися. Тим більше, що штрафи передбачені відповідними законами, також можуть бути значними. Залежно від питань, з яких призначено планову перевірку, слід вчинити наступні дії:
1. промислова безпека, охорона праці, гігієна праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення:
– переконатись у наявності технічної документації, ознайомити з нею працівників;
– залежно від розміру суб’єкта господарювання – залучити спеціаліста чи організацію з охорони праці за цивільним договором (до 20 працівників), призначити інженера з охорони праці за сумісництвом (від 20 до 50 працівників) чи створити службу охорони праці (більше 50 працівників);
– дотримуватись норми витрат на охорону праці – не менше 0,5% фонду оплати праці за попередній рік;
– для тих, хто використовує вибухові матеріали промислового призначення – виконувати стандарти та нормативи щодо поводження з ними тощо.
2. Зайнятість населення, зайнятість осіб з інвалідністю:
– не зазначати у вакансіях бажаний вік кандидатів;
– подавати до центрів зайнятості відомості про масове вивільнення (за наявності) та інформацію про вакансії (форма 3-ПН) у встановленому порядку;
– слідкувати за продовженням строку дозволів на працевлаштування іноземців, не наймати іноземців без дозволу (крім передбачених законом випадків – зокрема, іноземців з посвідкою на постійне проживання);
– перевірити реєстрацію організації в Фонді соціального захисту інвалідів та подання відповідних звітів тощо.
3. гірничий нагляд:
– мати затверджені правила техніки безпеки та правила технічної експлуатації, ознайомити з ними працівників;
– проводити гірничі роботи лише на підставі затвердженої технічної документації (проекти, паспорти тощо);
– перевірити стан апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту;
– суворо контролювати і не допускати паління та користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах тощо.
У кожному випадку, залежно від сфери запланованої перевірки та специфіки діяльності суб’єкта господарювання, слід перевірити дотримання усіх вимог та стандартів у відповідній сфері, проконсультувавшись як з юристом, так і з фахівцем цієї сфери, як-то з інженером з охорони праці.
Спірні питання
Уже після самої публікації новини про заплановані 17 тисяч перевірок Держпраці, мережею Інтернет поширилось багато запитань. Нижче ми спробуємо відповісти на найчастіші з них.
1. Якщо в компанії заплановані перевірки одразу по всіх трьох напрямках, чи направить Держпраці трьох окремих інспекторів по кожному з напрямків?
Оскільки планові перевірки у нас все ще регулюються Законом № 877-V, відповіді на подібні питання знайдемо в ньому. Так, відповідно до 1. 2 ст. 5 Закону № 877-V, здійснення більш як одного планового заходу щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом не допускається. Це означає, що перевірка з усіх трьох напрямків проводитиметься одночасно.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, у направленні на перевірку має бути зазначено вичерпний перелік питань, яких стосується перевірка. Проведення перевірки з інших питань під час планового заходу не допускається. Що ж стосується кількості інспекторів, то тут Держпраці буде виходити з їх компетенції та можливості перевірки одразу усіх напрямків, залежно від чого може бути направлено як одного, так і більше інспекторів.
2. Якщо компанія потрапила в план лише з одного напрямку, чи зможуть перевіряти й інші напрямки?
Ні, під час планового заходу проводити перевірку з питань поза межаму плану та тих, що не зазначені в направленні, заборонено. У той же час, у компанії в будь-який час може бути проведено інспекційне відвідування з питань боротьби з «тіньовою зайнятістю», яке проводиться без попередження і не включається в плани.
3. Компанію другий рік поспіль включають в план перевірок – чи законно це?
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, при включенні компаній до плану перевірок, державні органи мають виходити із присвоєних компаніям ступенів ризику. Для компаній з високим ступенем ризику проведення планових перевірок допускається не частіше одного разу на два роки, з середнім ступенем ризику – один раз на три роки, із незначним ступенем ризику – один раз на п’ять років.
Водночас, можуть мати місце ситуації, коли у 2018 році компанію з високим ступенем ризику перевіряли з одного напрямку (наприклад, зайнятість населення та зайнятість осіб з інвалідністю), а на 2019 рік включили до плану перевірок з питань гірничого нагляду. За таких умов, дії Держпраці є законними, адже об’єктом перевірки є не стільки сама компанія, як її діяльність у відповідних сферах (зайнятість населення, гірнича діяльність, охорона та гігієна праці тощо). У той же час, коли компанію другий рік поспіль планово перевіряють з того ж напрямку – результати планової перевірки у 2019 році можна буде успішно оскаржити в суді.
* * *
Як бачимо, при більш детальному аналізі виявляється, що 17 тисяч запланованих перевірок Держпраці не пов’язані з перевірками з питань «тіньової зайнятості». Останні, на жаль, з 2017 року проводяться у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань – без будь-яких річних чи квартальних планів, без попередження та часто без слідування Закону № 877-V.
Щодо планових перевірок, то сфери зайнятості населення, охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами та гірничий нагляд все ще ними охоплюються, а тому й далі діє принцип – «попереджений – значить озброєний». Тим більше, що часу на «озброєння» у тих, хто потрапив в плани на 2019 рік, ще достатньо.
Опубліковано: Vkursi.pro, 10 грудня 2018 р.
Автор: Олександр Мельник