публікації

Проблемні питання продовження позовної давності та інших строків через карантин: рік потому

16/03/2021

На днях минув рік із дня встановлення Урядом карантину. 30.03.2020 Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

У квітні минулого року ми аналізували цей закон і прогнозували, що через недоліки законодавчої техніки у майбутньому постане щонайменше три проблемні питання:

  • продовжуються лише ті строки, сплив яких мав відбутися під час дії карантину, чи й ті, які мали б спливти після відміни карантину?
  • на який строк продовжено строки?
  • чи продовжуються строки, які мали б спливти під час дії карантину, але до набрання чинності Законом № 540-IX (тобто, у період із 12.03.2020 по 02.04.2020)?

Відповіді на перші два питання доведеться давати аж після відміни карантину. А ось щодо третього питання уже можна говорити, що наш прогноз цілковито справдився – воно справді проблемне, а в судовій практиці домінують дві протилежні позиції.

Хоча законодавець рік тому продовжив цілу низку строків, на практиці ця норма поки що застосовується лише щодо позовної давності та строків нарахування пені (ч. 6 ст. 232 ГК). Причиною цьому, зокрема, є те, що норму про продовження процесуальних строків законодавець у червні 2020 суттєво видозмінив, чим мінімізував її застосування (детально писали про це тут). 

Позовна давність

У п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу йдеться про те, що під час дії карантину, строки, встановлені низкою статей цього Кодексу (зокрема, позовна давність), продовжуються на строк дії карантину.

Ця норма була включена до Цивільного кодексу Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020. Карантин же було встановлено із 12.03.2020.

Оскільки карантин в Україні все ще триває, безспірним є те, що позовна давність, яка спливала б 02.04.2020 і пізніше, досі не спливла і не спливе щонайменше аж до закінчення карантину. Цьому є ціла низка підтверджень у судовій практиці, зокрема, апеляційної інстанції.

А ось спірним є те, чи спливла позовна давність, сплив якої припадав на період із 12.03.2020 по 02.04.2020. За загальним правилом, визначеним у ст. 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотньої дії у часі. Сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотню дію цього закону в часі дають нам підстави стверджувати, що строки, які спливли у період із 12.03.2020 по 02.04.2020, не є продовженими. Частина судів дотримується цього ж підходу (рішення Господарського суду Донецької області, рішення Господарського суду міста Києва).

Втім, у судовій практиці присутній і інший підхід – Законом продовжено строки під час дії карантину (розпочався 12.03.2020), а тому – ті строки, які мали б спливти у період із 12.03.2020 по 02.04.2020, теж вважаються продовженими (постанова Північного апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Донецької області, рішення Господарського суду Миколаївської області, рішення Господарського суду міста Києва, рішення Господарського суду Київської області, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області).

Разом з цим, безспірним є те, що строки, які спливли до 12.03.2020, через карантин не продовжуються (рішення Господарського суду міста Києва). 

Строк нарахування штрафних санкцій (ч. 6 ст. 232 ГК)

З-поміж іншого, Законом № 540-IX від 30.03.2020 було продовжено і шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, передбачений у ч. 6 ст. 232 ГК. Таким чином було збільшено розмір фінансових зобов’язань, що, як видавалося, суперечить загальному напряму економічних послаблень на час карантину.

Однак, суди здебільшого не застосовують “карантинну” норму про продовження строку нарахування штрафних санкцій, якщо і укладення договору, і настання прострочення виконання грошового зобов`язання відбулися до набрання чинності Законом № 540-IX (до 02.04.2020) – постанова Східного апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Донецької області.

Разом з цим, є й інший підхід, за яким суди не обмежуються шестимісячним строком для нарахування пені (вважають цей строк продовженим), навіть якщо він розпочався і до встановлення карантину (рішення Господарського суду Житомирської області, рішення Господарського суду Дніпропетровської області). 

Висновки

Позовна давність, яка мала б спливти після 02.04.2020, досі не спливла і не спливе щонайменше до завершення карантину.

Дискусійним залишається питання, чи спливла позовна давність, яка мала б спливти у період із 12.03.2020 по 02.04.2020, – суди вирішують це питання по-різному.

Інше дискусійне питання, яке по-різному вирішують суди, – чи продовжується на строк дії карантину шестимісячний строк нарахування пені (ч. 6 ст. 232 ГК), якщо перебіг цього строку розпочався до 02.04.2020.

Відповіді на інші проблемні питання застосування “карантинного” Закону № 540-IX, озвучені нами у квітні 2020 року, найімовірніше, дізнаємося аж після завершення карантину.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

10/07/2024

Питання стягнення зі сторони, яка програла, витрат на адвоката другої сторони чомусь аж надто делікатне. Одна із граней цього питання – чи можна стягнути витрати на адвоката, понесені під час апеляційного чи касаційного оскарження додаткового рішення про стягнення витрат на адвоката?

Богдан Шабаровський

21/06/2024

Об’єднана палата Касаційного господарського суду докорінно змінює практику у спорах про стягнення банківської гарантії.

Богдан Шабаровський