Втратив чинність указ президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Як наслідок, фіскальні органи не мають права застосовувати до підприємців фінансові санкції за такі види порушень:
- перевищення лімітів залишку готівки в касах;
- неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки в касах;
- перевищення строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;
- проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера тощо) на підтвердження сплати коштів покупцем;
- витрачання готівки з виручки від реалізації та інших касових надходжень на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, а також використання одержаних у банку готівкових коштів не за цільовим призначенням (санкції фактично не застосовувалися).
Скасування цього указу має справді особливе значення для платників податків, про що свідчить статистика. У 2018 році підрозділи контролю за готівковим обігом провели 16,9 тисяч перевірок, виявивши порушення у 100% випадків! Загальна сума застосованих санкцій склала трохи менше 1 мільярда гривень.
Що дає скасування штрафів платникам податків? Після втрати чинності цим указом податкові органи не зможуть застосовувати фінансові санкції за відповідні правопорушення. Більше того, навіть якщо правопорушення вчинено, коли штрафи були чинними, але рішення про застосування санкцій прийняте після втрати чинності указом, то застосовані санкції будуть незаконними. Це поширюється й на випадки, коли ДФС в акті перевірки зафіксувала відповідні правопорушення, але податкові повідомлення-рішення прийняла після втрати чинності указом. У протилежному випадку підприємець може оскаржити рішення про застосування санкцій до суду.
Разом з тим, скасування згаданого указу не є підставою оскаржувати податкові повідомлення, прийняті до втрати чинності цим актом, або подавати заяву про перегляд уже прийнятих судових рішень за нововиявленими обставинами. Закон прямо передбачає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нормативно-правових актів, якими скасовані інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, але тільки фізичної особи. З огляду на це, юридичні особи та фізичні особи – підприємці такої можливості не мають.
Водночас, незважаючи на скасування штрафів за порушення касової дисципліни, на посадових осіб суб’єктів господарювання можуть бути накладені адміністративні стягнення, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Йдеться насамперед про порушення порядку проведення готівкових розрахунків, у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою (стаття 163 – 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Небезпека полягає в тому, що норма статті 163 – 15 недостатньо конкретно сформульована, а тому існує ризик, що податкові органи будуть притягувати до адміністративної відповідальності не тільки за порушення під час приймання/передачі готівки при проведенні розрахунків, але й за будь-які інші порушення готівкових розрахунків, що вважаємо безпідставним.
Це означає, що незважаючи на скасування штрафів за порушення касової дисципліни, фіскальні органи мають достатньо засобів для того, аби застосувати до суб’єкта підприємницької діяльності санкції. Більше того, не слід забувати про встановлені розділом ІV Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансові санкції за цілий ряд правопорушень у сфері використання РРО (наприклад, непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи). Йдеться про санкції, які можуть стати серйозною проблемою для підприємця, адже за деякі правопорушення закон передбачає штраф у розмірі 100% вартості проданих товарів.
Опубліковано: The Page