Судовий спір для бізнесу нагадує пожежу. Виникає неочікувано, передбачити часто неможливо, ще й залишає по собі великі майнові втрати, які ще більше зросли після підвищення ставок судового збору. Однак на відміну від ризику майнових втрат через пожежу, майнові втрати через виникнення судового спору українські компанії воліють не страхувати. Причиною цього є небажання страхових компаній страхувати судові витрати через велику імовірність настання страхового випадку, а також можливі випадки страхового шахрайства.
Суть страхування
Закон України «Про страхування» був прийнятий у 1996 р., і ще з того часу у ч. 4 ст. 6 цього Закону міститься п. 19 «Страхування судових витрат». Цей вид страхування з’явився в українському законодавстві в результаті європейського впливу.
Загальні засади страхування судових витрат в Європейському Союзі визначаються Директивою Ради ЄС 87/344/ЄЕС від 22.06.1987 р. Ст. 2 вказаної Директиви передбачає, що страхування судових витрат полягає в зобов'язанні, за виплату премії, покриття витрат на судове провадження та надання інших послуг, безпосередньо пов'язаних зі страховим покриттям, з метою забезпечення компенсації втрат, збитків чи пошкоджень, що понесені страхувальником, шляхом врегулювання в позасудовому порядку, або в порядку цивільного чи кримінального провадження; захисту чи представництва страхувальника у цивільному, кримінальному, адміністративному чи іншому провадженні чи стосовно будь-яких вимог до нього.
Поняття страхування судових витрат в Україні визначається Характеристикою та класифікаційними ознаками видів добровільного страхування, затвердженими Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 р. № 565. П. 3.19 вказаної Характеристики передбачає, що страхування судових витрат є видом страхування, за яким предметом договору страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками внаслідок виникнення у страхувальника або іншої особи, визначеної страхувальником у договорі страхування (вигодонабувача), судових витрат. Встановлюється, що даний вид страхування передбачає обов'язок страховика за встановлену договором страхування плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування шляхом відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування (вигодонабувачу), збитку, понесеного ними у зв'язку з непередбачуваними судовими витратами.
Страхування судових витрат є добровільним страхуванням, тобто таким, що здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. При цьому, загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно, а при укладенні договору страхування можуть визначатись більш конкретні умови страхування (ст. 6 Закону України «Про страхування»).
Таким чином, відшкодуванню за договором страхування судових витрат підлягають неочікувані майнові втрати (збитки) страхувальника (вигодонабувача), понесені у зв’язку з судовими витратами.
Поняття судових витрат визначається процесуальними кодексами, які передбачають, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, спеціаліста, адвоката (витрати на правову допомогу), витрат сторін, їх представників та свідків, що пов'язані з явкою до суду та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст. 44 ГПК України; ст. 79 ЦПК України, ст. 87 КАС України).
Окрім того, в світлі судової реформи не можна оминути питання визначення судових витрат, що передбачається новими процесуальними кодексами. Процесуальними кодексами передбачається, що судові витрати складатимуться з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Перелік судових витрат, відмінних від судового збору, є численним. До них належать, зокрема:
1) витрати на професійну правничу допомогу;
2) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів;
4) витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ст. 124 проекту ГПК України; ст. 134 проекту ЦПК України; ст. 132 проекту КАС України).
Отже, страхування судових витрат є одним з видів добровільного страхування, яке покликане застрахувати майнові інтереси страхувальника, пов’язані з майновими втратами (збитками) від судового процесу.
Страхові ризики
Чимало українських страховиків мають ліцензію на страхування судових витрат та відповідно розроблені правила добровільного страхування судових витрат. У правилах добровільного страхування судових витрат українських страховиків страхові ризики визначаються як:
1) понесення Страхувальником непередбачених судових витрат, пов’язаних з захистом його порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів в судах (господарські, адміністративні суди, суди загальної юрисдикції, третейські суди, Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України), а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
2) ймовірні і випадкові події, що можуть призвести до судових витрат Страхувальника (Вигодонабувача) у зв’язку із розглядом цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, спори за якими виникли з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб (в т.ч. фізичних осіб-підприємців), інтересів держави.
Відповідно, страхування судових витрат може передбачати страхування не тільки витрат, понесених страхувальником у зв’язку з розглядом спору за його участю у загальних, господарських та адміністративних судах України, але й у третейських судах або у Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України.
Страхові випадки
Страхові компанії в правилах страхування визначають, які саме судові спори можуть вважатись страховим випадком. зокрема, до таких зазвичай відносять спори, що виникли у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) контрагентом страхувальника договірних зобов’язань за укладеним між ними договором (контрактом, угодою), невиконанням (неналежним виконанням) страхувальником своїх договірних зобов’язань перед контрагентом за укладеним між ними договором (контрактом, угодою), заподіянням збитків майну страхувальника шляхом знищення або пошкодження його майна внаслідок впливу джерел підвищеної небезпеки, заподіянням шкоди життю, здоров’ю страхувальника – громадянина третіми особами, завданням шкоди честі, гідності та діловій репутації страхувальника (моральної шкоди). Цей перелік не є вичерпним.
Страхування позасудових витрат
Деякі страхові компанії включають також до переліку витрат, що можуть підлягати відшкодуванню, позасудові витрати (або витрати, прямо не пов’язані з розглядом справи в суді), а саме:
1) витрати на правові консультації (юридичні послуги);
2) витрати на врегулювання претензій в позасудовому порядку;
3) витрати на отримання через юридичну консультацію різноманітних довідок, характеристик;
4) витрати на залучення незалежних експертів (осіб, які мають право на проведення відповідного дослідження).
Договір страхування може передбачати як страхування судових витрат, що виникли у зв’язку з судовими спорами на території України, так і за її межами.
Незважаючи на те, що за більш як двадцять років нормативного існування такого виду добровільного страхування як страхування судових витрат, в Україні цей вид убезпечення себе від майнових втрат не набув застосування серед бізнесу, сподіваємось, що судова реформа та збільшення ставок судового збору привернуть увагу до цього виду страхування, а за умов однозначного та вичерпного врегулювання у договорі страхування відносин сторін, український бізнес матиме ефективний механізм страхування свого бізнесу від майнових втрат, пов’язаних із судовими спорами.
Опубліковано: "Юридична Газета", №45, 7 листопада 2017 р.
Автор: Олександра Бортман