публікації

Суди "на паузі": Верховний Суд про продовження строків

24/04/2020

Богдан Шабаровський

Юрист, адвокат

Національний судовий процес

22 квітня Уряд продовжив карантин ще на 17 днів. Це рішення має безпосередній вплив на тисячі учасників судових процесів. Загалом – із 12 березня по 11 травня 2020 року – карантин становитиме уже 61 день і може продовжуватися й надалі. З огляду на нещодавно прийняті зміни до процесуальних кодексів, які набрали чинності 2 квітня, більша частина судових процесів була «поставлена на паузу».

Судові рішення не набирають законної сили

Більшість процесуальних строків продовжується на строк дії карантину. Серед них і строк на апеляційне оскарження. Це означає, що усі рішення судів першої інстанції, строк на оскарження яких не сплив станом на 2 квітня 2020 року, найближчим часом законної сили не наберуть.

Мовне тлумачення словосполучення «продовжуються на строк дії карантину» дає підстави для висновку, що процесуальні строки «автоматично» продовжено на кількість днів, яка дорівнює строку дії карантину. Якщо карантин триватиме 61 день (з 12 березня по 11 травня), то строки будуть продовжені на 61 день.
Які це може мати наслідки? Розглянемо на декількох прикладах.

Приклад 1. Стягнення аліментів

Суд 3 квітня ухвалив рішення про стягнення аліментів. У «докарантинний» період строк на оскарження такого рішення сплив би через 30 днів – 3 травня. Нині ж цей строк продовжується на строк дії карантину, тобто становитиме 91 день (30+61) і спливе 2 липня. Лише після цього позивач зможе отримати виконавчий лист, тобто – можливість стягнути аліменти у примусовому порядку. 

Таким чином, висновок один: що більше триватиме карантин, то довше доведеться чекати набрання рішенням суду законної сили. 

Про те, що під час карантину виконавчі документи не видаватимуться, публічно попередили низка судів. З-поміж них, Солом’янський районний суд міста Києва (тут), Харківський окружний адміністративний суд (тут), Приморський районний суд міста Одеси (тут), Залізничний районний суд міста Львова (тут).

Приклад 2. Розірвання шлюбу

Строк на апеляційне оскарження рішення продовжується «автоматично», в силу процесуального закону, а відтак, строк набрання рішенням законної сили буде тривалим незалежно від того, планує якась із сторін оскаржувати рішення чи ні.

Наприклад, обидві сторони погоджуються зі змістом рішення. Ніхто не планує йти в апеляцію. Тим не менше, їм доведеться чекати значний період часу, який можна описати як «строк оскарження + весь строк дії карантину», для того, щоб це рішення набрало законної сили.

І тут найпростіший приклад – розірвання шлюбу. Попри ухвалення рішення суду 3 квітня, шлюб не вважатиметься розірваним до 2 липня (включно). За сімейним законодавством, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду. Саме з цього моменту починається 10-місячний строк, упродовж якого ще діє презумпція походження дитини від подружжя.

Приклад 3. Реєстрація податкової накладної

Рішення адміністративного суду про зобов’язання зареєструвати податкові накладні було ухвалене до карантину. Податковий орган подав апеляційну скаргу, але не сплатив судовий збір. Суд апеляційної інстанції 3 квітня постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. У «докарантинний» період після спливу 10 днів із дня отримання податковим органом ухвали суд повернув би апеляційну скаргу, а позивач – отримав би рішення, що набрало законної сили.

Тепер же цей строк продовжується на 61 день, упродовж яких платник податків не зможе отримати свій податковий кредит. Навіть якщо податковий орган так і не заплатить судовий збір.

Справи не можуть бути розглянуті навіть у письмовому провадженні

Окрім «автоматичного» продовження строків на оскарження рішень, під час карантину продовжилися і строки на подання відзиву та пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву. Без подання цих документів (якщо строк не сплив) суд не може розглянути справу навіть у письмовому провадженні. 

Приклад 4. Перерахунок пенсії

Позивач звернувся із позовом про перерахунок пенсії. Справа розглядається у письмовому провадженні. Суд встановив відповідачу строк на подання відзиву, який становить 15 днів. Строк мав спливти 15 квітня. Втім, з огляду на карантин та відповідні законодавчі зміни, цей строк продовжився ще на 61 день. Упродовж цього періоду справа не може бути розглянута.

Не всі строки строки продовжуються

Треба зазначити, що строки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, не продовжуються. Тобто, строк на апеляційне оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за водіння у стані алкогольного сп’яніння залишається 10 днів, а строк на оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою – 5 днів.

Право на справедливий суд

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлене право на справедливий суд, складовою якого є розгляд справи упродовж розумного строку. Чи є строк розгляду справи розумним – з’ясовується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин.

Запроваджений механізм «автоматичного» продовження процесуальних строків «заморожує» розгляд судами значної кількості справ, навіть тих, які могли б бути розглянуті у письмовому провадженні без виклику сторін, чи тих, де уже прийнято судове рішення. 

Цього можна було б уникнути, якби законодавець обрав інший шлях, який би, з одного боку, не порушував права тих учасників процесу, які з об’єктивних причин не можуть вчасно реалізувати свої процесуальні права, а з другого боку – не ставив би судочинство «на паузу». Більше того, відповідний інструмент уже є у процесуальних кодексах – поновлення та продовження процесуальних строків. 

Так, уже пропущений процесуальний строк, за наявності поважних причин його пропуску, можна поновити, а строк, упродовж якого сторона не зможе вчинити відповідну дію, – продовжити. Для цього треба довести поважність причин, через які учасник справи не зміг або не зможе вчасно вчинити процесуальну дію.

Подібно як з форс-мажором, де треба довести причинно-наслідковий зв'язок між встановленням карантину та неможливістю виконати зобов’язання, для продовження чи поновлення строку потрібно було б довести неможливість своєчасного вчинення процесуальних дій через стан здоров’я чи запроваджені державою обмеження. І для цього взагалі не треба було міняти законодавство.

Принаймні, можна було передбачити компромісний варіант, за яким карантин сам по собі є безумовною підставою для продовження чи поновлення строків за умови подання відповідної заяви. Це дозволило б набрати законної сили тим судовим рішенням, де жодна із сторін не планує подавати апеляційні скарги.

Існуючий же формат «автоматичного» продовження строків у багатьох випадках ставить під загрозу право сторін на справедливий суд.

P. S. “Попередня” позиція Верховного Суду 

22 квітня на сайті Верховного Суду з’явилася “Методична інформація щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину”, підготовлена Касаційний цивільним судом у складі Верховного Суду. У цій інформації суд трактує закон таким чином, що строки не продовжуються на строк дії карантину, а зупиняються до його закінчення, а після цього – поновлюються. Суд навіть поширює такий підхід на ті строки, які спливли після встановлення карантину (12 березня), але до набрання чинності законом, яким  було продовжено процесуальні строки (2 квітня).

Тобто, на думку Верховного Суду, строк на оскарження рішення у перших двох прикладах становитиме, як і раніше, 30 днів, але розпочнеться він не з дня ухвалення рішення, а з дня закінчення карантину. Таку позицію можна назвати “попередньою”, оскільки вона висловлена не в судовому рішенні, а в методичній інформації, яка формально не має юридичної сили.

Хоча Верховний Суд, схоже, має інший підхід до обчислення строку, на який продовжуються строки, в цілому це проблеми не змінює – більшість процесуальних строків істотно продовжено, що в багатьох випадках ставить судочинство “на паузу”. Про те, що питання обчислення строку, на який продовжено строки, ще стане предметом гарячих дискусій, ми писали раніше.

Автор статті: Богдан Шабаровський 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

16/07/2020

Найменше в гарячий сезон збору врожаю аграрії чекають на перевірки держорганів. Проте, незважаючи на карантин, Держгеокадастр, який часто приходить з перевірками саме до аграрних компаній, прозвітував, що лише за останній тиждень червня виявив під час перевірок 308 порушень, за які нарахував 3,5 млн. грн шкоди. Та чи законні перевірки аграріїв під час карантину...

Олександра Бортман, Богдан Шабаровський

25/05/2020

Запроваджені в Україні обмежувальні заходи для боротьби із поширенням коронавірусної хвороби завдали збитків тисячам компаній. Постраждали усі: аграрії, рітейлери, заклади громадського харчування, культури, готелі, перевізники, туристичний, консалтинговий бізнеси та багато інших...

Олег Качмар, Богдан Шабаровський