Верховна Рада України скасовує зупинення позовної давності, яке існує на час воєнного стану, що торкнеться кожного, в кого є прострочена заборгованість.
Як працює позовна давність?
Коли кредитор раптом вимагає повернути давно забутий борг і, зрештою, звертається до суду, боржник звичайно може захистити себе, заявивши про давність. Глава 19 Цивільного кодексу України визначає таке право, а строк, після якого такий захист можливий, традиційно називають позовною давністю.
Перебіг такого строку може зупинятися, "ставати на паузу", поки позов не можна подати через:
- форс-мажор,
- мораторій на виконання зобов’язання,
- зупинення дії закону щодо відповідних правовідносин,
- перебування сторони у військових формуваннях за воєнного стану.
Потреба у змінах
Парламент додатково зупинив перебіг позовної давності на час воєнного стану невдовзі після його запровадження в 2022 році. Доцільність цього кроку під питанням, адже не було прогалини в регулюванні, яку б це доповнення заповнювало: позовна давність не застосовується, коли строк пропущений з поважних причин. Але оскільки закон зупинив перебіг строків, то позовну давність перестали застосовувати, навіть коли воєнний стан не вплинув на виконання зобов’язання сторонами.
14 травня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон України №4434-IX (законопроєкт №11315), який скасовує це зупинення, що має відновити нормальну дію позовної давності та правовий захист, який вона забезпечує. Якщо Президент України підпише його і його опублікують найближчим часом, то ці зміни почнуть діяти через 3 місяці, десь наприкінці серпня.
Податкові наслідки
Виключення норми про зупинення стане значною подією також тому, що сплив позовної давності враховують для визначення заборгованості безнадійною для оподаткування. Боржник або податковий агент нараховують дохід у розмірі боргу, який не довелося виплачувати, що може збільшувати суми податків, які мають бути сплачені з доходу або прибутку.
Розрахунок строків
Найбільш адекватний розрахунок позовної давності – відрахувати залишок строку після набрання чинності законом. На жаль, законопроєкт не визначив цього. Звичайно перебіг позовної давності продовжується "від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення". Закон визначав такою обставиною воєнний стан, який не припинився. Натомість після виключення цього положення воєнний стан перестане бути такою обставиною. Тобто, зазирнувши до Цивільного кодексу України, можна подумати, наче строки й не зупинялися.
Позовну давність слід відрізняти від подібних строків, встановлених у податковому законодавстві. Вони також були зупинені та їх перебіг був поновлений з 1 серпня 2023 року, що зафіксовано в Податковому кодексі України. Поновлення перебігу позовної давності можна було зафіксувати в Цивільному кодексі України подібним чином.
Натомість доведеться обґрунтовувати розрахунок позовної давності дією законів у часі та перебігом позовної давності. Якщо коротко, поки діє норма про зупинення перебігу на час воєнного стану позовної давності, строки залишаються зупиненими, а коли набере чинності закон про виключення цієї норми – перебіг строків продовжується. Надалі доведеться пам’ятати про те, що виключена норма була, поки не минуть всі строки позовної давності, які вона могла зупиняти.
Таким чином, скасування зупинення перебігу позовної давності на час воєнного стану – очікуване. Але підприємствам потрібно буде переглянути наявну кредиторську та дебіторську заборгованість, щоб врахувати сплив позовної давності в бухгалтерському обліку та можливі податкові наслідки.
Автор: Роман Рябенко