публікації

Як ФОП-відеоблогеру платити податки з доходів від YouTube в Україні?

29/06/2021

Іларіон Томаров

Радник, адвокат

Захист даних і приватність,
Інтелектуальна власність,
Інформаційні технології

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Чому це важливо?

Податковий кодекс України передбачає, що до доходу фізичної особи платника єдиного податку не можуть включатися роялті. Відтак, фізична особа-підприємець на третій групі не має змоги декларувати роялті від нерезидента серед доходів спрощенця і платити 5% єдиного податку. Натомість така особа повинна декларувати їх в декларації про майновий стан і доходи та оподатковувати за ставкою 18% податку з доходів і 1,5% військового збору.

Втім податкове законодавство не передбачає аналогічних обмежень для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи. Компанії на спрощеній системі оподаткування можуть платити 5% єдиного податку з роялті, отриманого від нерезидента.

Відеоблогер зі статусом ФОП має знати, чим є дохід від YouTube: це роялті чи оплата за послуги з розміщення реклами, яка може бути доходом платника єдиного податку.

За що YouTube платить відеоблогерам?

При створенні акаунту автор укладає перший договір з YouTube. За його умовами автор надає невиключну, таку, що не вимагає сплати роялті ліцензію на використання контенту з метою забезпечення роботи, просування й удосконалення Сервісу (це і є YouTube для глядачів).

Ще автор дозволяє Сервісу показувати рекламу в межах свого контенту. Унікальність в тому, що YouTube може показувати рекламу в будь-якій країні, а не лише в США. Наразі партнерська програма розповсюджується на 121 країну – тобто монетизувати контент можна у всіх цих країнах.

Монетизація — це винагорода за показ реклами у відео-контенті. Починаючи з 1 червня 2021 року, усі виплати, які автор має право отримувати за умовами угод (наприклад, дохід від участі в Партнерській програмі), YouTube вважає роялті для цілей оподаткування в США. 

YouTube показує рекламу на замовлення сторонньої особи-рекламодавця і отримує за це плату. Щойно виконані вимоги для підключення до партнерської програми, відеоблогер може очікувати дохід. Його обсяг залежить від двох основних параметрів:

  1. перегляд відео користувачами,
  2. показ реклами у цих відео.

Як слід кваліфікувати гроші від показу реклами в межах YouTube в Україні?

Роялті чи послуги з розміщення реклами?

Відеоблогер чимось схожий на власника білборду. Поки на білборд дивиться багато платоспроможних споживачів, замовник хоче розмістити там рекламу. YouTube – це ексклюзивний посередник між власником бігборду і замовником реклами. Плата за показ реклами в межах відеоролику нагадує плату за «оренду» рекламного носія.

Але є одне «але» — автор вже надав безкоштовну ліцензію YouTube в момент завантаження відеоролику. Отже виплати за показ реклами не слід вважати роялті.

За податковим законодавством США джерелом доходу від надання послуг є місце виконання послуг. В той же час джерелом доходу від використання інтелектуальної власності (наприклад, роялті) є місце, де використовується ліцензія.

Місцем показу реклами можна вважати сервер, з якого відбувається доступ користувачів до контенту, а значить, це може бути США чи інша країна без прив’язки до країни користувача. У випадку із роялті, все трохи інакше.

Авторські права автоматично охороняються у 179 країнах Бернської конвенції. Та безкоштовна ліцензія, яку відеоблогер надав Сервісу поширюється скрізь, де є доступним Сервіс («worldwide» перекладена як «глобальна» ліцензія, означає всі країни світу).

YouTube знає точну кількість переглядів відеоролика з кожної країни. Припустимо, що країна перегляду реклами є місцем, де використовується ліцензія (бо там споживач подивився контент і рекламу). Якщо блогер має найбільше переглядів в Україні, скоріш за все рекламодавці також адресують свої пропозиції споживачам в Україні. Отже, основний дохід автора походить від країни, де його контент є найпопулярнішим.

Але повернемось до української податкової. Чи може вона вважати, що виплата блогеру – це роялті, і при потребі довести це в суді?

Ні, бо дохід, який виплачує YouTube від показу реклами блогеру – це плата за дозвіл розмістити рекламу в контенті. Якби умови монетизації замінили безкоштовну ліцензію на платну, блогер міг би вважати це роялті у формі відсотку від доходу, отриманого від використання творів. 

Висновок

Не варто передчасно робити висновки про те, що ФОПам-креаторам на спрощеній системі оподаткування заборонено декларувати доходи, отримані від YouTube, оскільки це роялті. Натомість слід глибше розібрати природу таких виплат з точки зору права інтелектуальної власності і прийти до висновку, що це оплата за послуги.

Отже, ФОП-блогер на третій групі єдиного податку може оподатковувати доходи, які йому виплачує YouTube, за ставкою 5%, оскільки це оплата за послуги, а не як роялті за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військового збору як фізична особа на загальній системі.

Опубліковано: AIN.UA, 28 червня 2021 р. 
 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

21/07/2021

Стаття доступна англійською мовою

Іларіон Томаров, Дар'я Ромащенко

26/05/2021

Ви пригадуєте, коли останній раз в дифамаційних спорах сталася істотна зміна? Точно можу назвати березень 2014 р., коли скасували презумпцію добропорядності (ч.3 ст. 277 Цивільного кодексу України (ЦКУ) – будь-яка негативна інформація апріорі є недостовірною)...

Іларіон Томаров