Так, є, але лише у тому разі, якщо майно було застраховано від воєнних ризиків. Тобто, у 99,9% випадків – ні.
До 2014 року в Україні не прийнято було страхувати майно від воєнних ризиків. Український страховий ринок, за великим рахунком, не пропонував такий страховий продукт. Хіба що в якихось одиничних випадках, про які особливо ніхто й не чув, і то на умовах перестрахування. Але це були, радше, винятки.
Більше того, після анексії Криму і початку воєнних подій на Сході України, у страховиків, та, насамперед, у іноземних перестраховиків, почали виникати питання: а чи є події на Сході України війною? Адже, як пам’ятаємо, тоді українська влада не наважилась назвати речі своїми іменами… АТО. Не війна. Ні воєнного, ні надзвичайного стану в Україні не було введено.
У лютому 2014 року війська російської федерації вторглися та окупували Автономну Республіку Крим, яка є територією України. На той час, російська федерація не визнавала свою причетність і присутність своїх військових сил на території України. Після того, як українські війська вийшли з Криму, російські війська підійшли до східного кордону України. За період конфлікту на Сході України відбувалися постійні обстріли регулярної української армії та запеклі бої за такі стратегічні об’єкти, як, наприклад, Донецький аеропорт. Відтак, російська федерація спочатку вторглася, окупувала та анексувала територію України, а згодом здійснила численні напади на українські військові сили, таким чином вчинила проти України акт військової агресії. І хоча російська федерація відкрито не визнавала свою причетність до конфлікту в Україні, є чимало доказів того, що російські військовослужбовці, танки та протиповітряна оборона присутні та воювали з українськими військовими на Сході України.
З 2014 року окремі компанії, які мали бізнес на Сході України, в зоні АТО чи неподалік лінії розмежування, стали хоч і ненабагато, але дещо активніше страхувати свій бізнес від політичних ризиків, побоюючись втратити бізнес (майно, активи) в результаті воєнних дій на Сході України. Бізнес на Сході України опинився у максимальній загрозі у зв’язку з проведенням постійних активних військових дій.
24 лютого ситуація докорінно змінилась… Тепер уже весь світ бачить, що в Україні йде війна, справжня війна, а не ніяка «спеціальна воєнна операція». Кількість повністю знищених (зруйнованих вщент) та пошкоджених внаслідок бойових дій, ворожих артилерійських ракетних обстрілів та авіаударів житлових будинків, шкіл, лікарень, аеродромів, продовольчих складів, нафтобаз, високовольтних ліній та електростанцій, газопроводів, інших об’єктів інфраструктури складає уже декілька тисяч.
На додачу, до цього всього існує ризик ядерного ураження, використання ворогом хімічної зброї.
Відтак, те, що донедавна було виключенням зі страхування (не вважалось страховим випадком) – загибель (втрата, пошкодження) застрахованого майна внаслідок воєнних дій, маневрів або здійснення інших військових заходів; вилучення або знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади; впливу ядерної енергії, техногенних аварій, забруднення або зараження територій – нині є основним страховим ризиком, від якого треба страхувати майно. Зрештою, не тільки майно.
Але оскільки в країні йде війна, то навряд чи хтось сьогодні наважиться застрахувати майно навіть на тих територіях, де зараз відносно спокійно, оскільки ризики настання подій, від яких треба страхувати майно, вкрай високі. Страхування майна, об’єктів на територіях, де зараз йдуть активні бойові дії, зі зрозумілих причин, взагалі є не можливим (виключається). Там страхові ризики уже настали.
Водночас, страхування майна, активів, бізнесу, об’єктів дорожньої, транспортної та сільськогосподарської інфраструктури, інших об’єктів від військово-політичних ризиків (військових дій, агресії (вторгнень або нападу збройних сил іноземної держави чи групи держав на територію України, окупації чи анексії частини території України), війн (оголошених чи неоголошених ворожих дій між двома чи більше народами, націями чи державами), політичного насильства (державних переворотів, заколотів, революцій, громадянської війни), впливу ядерної енергії, техногенних аварій, зараження територій тощо) могло б бути дієвим інструментом в системі заходів з відновлення економіки та відбудови знищених об’єктів.
Автор: Олег Качмар, партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери