публікації

​Чому "карантинні" протоколи не проходять тест на законність в судах?

07/05/2020

Анна Яцишин

Молодша юристка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Податкові спори

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Карантинні правила щодо здійснення господарської діяльності, свободи пересування тощо, запроваджені Постановою Кабміну, діють в Україні зі змінами та доповненнями з 11 березня 2020 року. Відтоді уповноважені органи, зокрема, поліція, мають право фіксувати порушення таких правил, складати протоколи та направляти їх до суду, який вже вирішує, чи притягувати особу до відповідальності.

Відповідно до інформації, оприлюдненої Державною судовою адміністрацією України, на 28 квітня 2020 року до судів по всій території України на розгляд надійшов 6141 протокол. Багато справ ще перебувають на розгляді, частина протоколів передана на доопрацювання. Остаточно суди розглянули вже 1120 справ, з них наклали штраф на особу лише у 150 справах. Отже, 970 протоколів (а це майже 86% розглянутих протоколів) не пройшли тест на відповідність законодавству у судах.

Проаналізувавши актуальну судову практику, ми з’ясували, у чому полягають помилки при складенні протоколів, і поділили їх на 2 групи. Перша може стосуватися усіх протоколів, друга залежить вже особливості порушення: здійснення забороненої господарської діяльності, перебування без масок у громадських місцях, відвідування відпочинкових зон тощо.

  1. Загальні недоліки, які часто трапляються у протоколах

1.1. Фабула адміністративного правопорушення викладена неточно або не деталізована 

Досить часто у протоколах про адміністративні правопорушення неправильно зазначена кваліфікація – за частиною першою статті 44-3 КУпАП. Проте суди звертають увагу на те, що ця стаття КУпАП не має частин, і лише на цій підставі відправляють справу на доопрацювання.

Також стаття 44-3 КУпАП відсилає для кваліфікації дій правопорушника до конкретних правил і норм, які стосуються боротьби з інфекційними хворобами. Тому протокол повинен містити посилання на конкретний пункт, підпункт, абзац тощо певного нормативно-правового акту, який встановлює заборону, яка начебто була порушена.

1.2. Протокол містить виправлення або не містить достатньо інформації про обставини вчинення правопорушення 

Суди звертають увагу на те, що виправлення у протоколі повинні бути належним чином засвідчені і зрозуміло читатися. Крім того, місце вчинення правопорушення, а також місце складання протоколу, повинні бути чітко і детально зазначені.

Усі матеріали та докази, які перераховані у розділі «до протоколу додається», мають бути наявні у матеріалах справи, переданих до суду.

Якщо здійснювався особистий огляд (заповнені відповідні графи протоколу), у протоколі мать міститися відомості про понятих (присутності понятих при особистому огляді вимагає абзац другий статті 264 КУпАП).

При здійсненні фото- або відеофіксації серійний номер приладу, на який вона здійснювалася, має бути вказаний у протоколі.

  1. Підстави для закриття справ щодо заборони здійснення господарської діяльності під час карантину

Заборона здійснення господарської діяльності стосується лише безпосередньо суб’єктів господарювання, тому відповідно до усталеної судової практики, працівник, касир тощо не може відповідати за те, що бізнес не закрився на карантин. Тому особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, повинні довести, що

2.1. Особа, яка притягується до відповідальності, є фізичною особою-підприємцем (якщо це не випадок, коли діяльність здійснюється юридичною особою – тоді підлягає доведенню факт того, що особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, є посадовою особою такої юридичної особи). Цей факт має бути доведений письмовими доказами, а не просто вказаний у протоколі.

2.2. Здійснювалося приймання відвідувачів та/або торгівельна діяльність. Такі факти повинні бути зафіксовані на фото/відео та/або підтверджені письмовими доказами (наприклад, чеки, квитанції, накладні).

2.3. Саме суб’єкт господарювання, якого (посадову особу якого) притягують до відповідальності, здійснює діяльність за вказаною у протоколі адресою.

  1. Особливості розгляду справ щодо обов’язку надягати маски

За здійснення торгівлі без вдягнених засобів індивідуального захисту до відповідальності може притягуватися тільки суб’єкт господарювання, а не, до прикладу, продавець. При цьому суди звертають увагу передусім на те, чи виконав суб’єкт господарювання свій обов’язок щодо забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту. Важлива також наявність доказів (наприклад, фото, на якому можна ідентифікувати особу).

Деякі судді вважають, що в особи відсутній обов’язок купувати власним коштом засоби індивідуального захисту, і вона не може бути притягнута до відповідальності за перебування без маски у громадському місці. Натомість масками людей повинні забезпечити за бюджетні гроші, але доказів цього у справі не було.

Багато дискусій пов’язано з визначенням громадського місця, незважаючи на те, що воно чітко сформульовано у законі як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Проте суди часто посилаються на роз’яснення Кабміну, які начебто дозволили розширювати визначення громадського місця, чим скористалася КМДА, поширивши тлумачення громадського місця практично на будь-яку місцевість за межами житла людей, у тому числі на вулиці.

Однак не всі суди притримуються такої думки: у деяких постановах судді зазначають, що перебування просто на вулиці або у дворі не вважається перебуванням у громадському місці. 

  1. Вирішення справ про перебування у заборонених рекреаційних зонах під час карантину

У одній з постанов суд наголосив на відсутності законодавчого визначення поняття «прибережна зона», тому кваліфікувати дії особи як «перебування в прибережній зоні» неможливо.

До того ж, саме по собі фото не може бути переконливим доказом перебування у лісопарковій або прибережній зоні.

У деяких справах суди вважають за необхідне провести оцінку пропорційності заходів втручання у право особи переслідуваній меті карантинних заходів. У результаті суд звільняє особу від відповідальності та приходить до такого фундаментального висновку: «сама по собі практично абсолютна заборона фізичного перебування людини у парку, сквері чи лісопарку при можливості аналогічного перебування у іншому місці, наприклад, вулиці міста, чи, навіть, будь-якому громадському місці за умови наявності одягнених засобів індивідуального захисту, а також відсутність документів, що посвідчують особу і санкція - покарання за недотримання такої заборони у розмірі від 17000 гривень, що у більш як тричі більша за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2020, є явно непропорційними переслідуваній меті запровадженого карантину - запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19)».

Важливо!

Для побудови стратегії захисту у справі про адміністративне правопорушення потрібно передусім зосередитися на наявності чи відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення. Усі докази повинні бути зібрані до моменту передачі справи до суду, адже суддя позбавлений права самостійно збирати докази.

При цьому формальні порушення у протоколі не завжди самі по собі можуть бути підставою для непритягнення особи до адміністративної відповідальності. Вони можуть бути додатковим аргументом, але часто суди з підстав недотримання формальних вимог не закривають провадження у справі, а відправляють матеріали на доопрацювання до органів чи осіб, які їх склали, інколи навіть по кілька разів

Рекомендуємо вам не лише дбати про свою безпеку та дотримуватися правил карантину, а і бути свідомими громадянами, які чітко розуміють повноваження поліції та суду, знають свої права і можуть їх правильно відстояти.
 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

18/09/2019

11 вересня Верховна Рада України прийняла за основу законопроекти № 1057 та № 1072, які передбачають уніфікацію звітності з ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб в Законі про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та в Податковому кодексі...

Тетяна Бережна, Анна Яцишин

02/08/2019

Відносини у сфері ПДВ є полем для зловживання з боку недобросовісних платників податків. Не тільки в Україні, але у інших державах бюджети недоотримують мільярди євро надходжень внаслідок шахрайства з податком на додану вартість...

Тетяна Бережна, Анна Яцишин