Запровадження карантину та введення обмежувальних заходів з метою недопущення розповсюдження COVID-19 внесло корективи у всі сфери життя, у тому числі й в організацію роботи.
Режим карантину діє в Україні уже рівно тиждень, та триватиме щонайменше до 3 квітня. За цей час обмежувальні заходи лише ставали більш жорсткими: від закриття освітніх закладів та введення обмежень на проведення масових заходів до повного закриття магазинів, кафе, ресторанів, ТРЦ та припинення транспортного сполучення.
Як наслідок, частина працівників узагалі втратила можливість виконувати свою роботу, як, наприклад, працівники сфери розваг та харчування. Інша частина працівників, зокрема, в офісах, позбавлені можливості доїжджати до своїх робочих місць.
Перші питання про те, як же організовувати роботу компаній в таких умовах, почали лунати ще на початку карантину. Тоді у роботодавців було дві опції: або надавати працівникам, що мають дітей до 14 років, за їх заявою відпустку без збереження заробітної плати на час карантину; або оголошувати простій у разі вимушеного закриття (наприклад, у випадку з магазинами, кафе, ресторанами, ТРЦ і т.д.). В останньому випадку частина заробітку за працівниками все ж зберігається.
Арсенал, як бачимо, не багатий. Одразу ж виникає логічне запитання: як організовувати роботу офісних працівників, які не можуть або не мають бажання скористатися «карантинною» неоплачуваною відпусткою, бо не хочуть втрачати заробіток.
На жаль, за увесь час малоуспішних намагань повністю або частково реформувати трудове законодавство законодавець так і не зміг врегулювати питання дистанційної роботи. А радянські норми надомної роботи, що досі діють в Україні, взагалі не полегшують ситуацію. Приміром, важко собі уявити виконання в умовах карантину вимоги про комісійну експертизу умов праці вдома.
Нарешті, 17 березня парламент ухвалив пакет законів, спрямованих на урегулювання ситуації. У сфері трудових відносин слід аналізувати саме Закон № 530-IX. Одразу зауважу, значного полегшення ситуації цей закон в сфері трудових відносин не вніс. Що ж змінилося?
Неоплачувана відпустка. Закон № 530-IX передбачив можливість надавати працівникам відпустку без збереження заробітної плати на увесь строк карантину, не обмежуючись стандартним 15-денним терміном. Однак, така відпустка надається виключно за згодою сторін, тобто очікується, що працівник має подати відповідну заяву. Немає заяви – немає згоди – немає відпустки.
Робота з дому. В Прикінцевих положеннях Закон № 530-IX побіжно згадав, що роботодавець може доручати працівникам виконувати роботу вдома. Це не класична дистанційна робота, коли завдання можна виконувати будь-де, тобто, і поза власним домом. Але в сьогоднішніх реаліях навряд у працівників виникне бажання працювати деінде. Робота вдома є кращим варіантом і для працівників, адже дозволяє зберегти заробіток, і для роботодавців, адже бізнес не піде стрімко на спад.
Однак, Закон № 530-IX не встановив «правил гри», тобто, не визначив яким саме чином оформлювати доручення виконання роботи вдома та який порядок її виконання. Тут роботодавцям доцільно розробити та ознайомити працівників зі спеціальною внутрішньою політикою, що буде регулювати вказані питання.
Якщо ж перевести працівників на режим роботи вдома змоги немає, слід максимально убезпечити умови праці з метою недопущення розповсюдження захворювання. Тут можна скористатися положеннями, викладеними в протоколі № 10 Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА від 16.03.2020. Слід, зокрема:
- Запровадити щоденний температурний скринінг працівників, негайно відправляти до дому на самоізоляцію усіх працівників, які мають ознаки гострих респіраторних захворювань;
- Забезпечити проведення дезінфекційних заходів (вологі прибирання з використанням дезінфікуючих засобів у приміщеннях), дотримання нормативних показників температури повітря та передбачити режим провітрювання приміщень;
- Забезпечити дотримання дистанції працівниками, які мають найбільший контакт із відвідувачами, на відстань як мінімум 1 метра, або встановити захисні екрани для захисту працівників;
- Забезпечити необхідні умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (мило, одноразові рушники, серветки, тощо).
Підсумовуючи, можна виділити такі основні рекомендації для роботодавців:
- Постійно комунікувати з працівниками, наприклад, електронною поштою щодо ситуації, можливості виконання роботи з дому. Це, по-перше, допоможе знизити панічні настрої і, по-друге, збереже у працівників відчуття робочого ритму;
- Розробити та запровадити спеціальну внутрішню політику, яка встановить правила виконання роботи вдома;
- Для працівників, що змушені продовжувати виконувати роботу з офісу – запровадити посилені протиепідеміологічні заходи.
Опубліковано: Асоціація правників України, 19 березня 2020 р.