публікації

«До нас їде ревізор!». Держпраці завітала з інспекцією – що робити?

01/09/2020

В останні декілька років Держпраці зі звичайного контролюючого органу перетворилась на потужний інструмент впливу на бізнес. Багато хто чув про доволі широкі повноваження Держпраці під час проведення контрольних заходів: можливість відвідувати будь-яке приміщення в будь-який час, спілкуватися з працівниками та будь-ким іншим, хто знаходиться на території роботодавця, в тому числі тет-а-тет. Ці та багато інших повноважень призвели до того, що фраза «інспекційне відвідування Держпраці» викликають у роботодавців приблизно ті ж самі емоції, що й «До нас їде ревізор!» у героїв відомої п'єси.

Передмова

Перед тим, як перейти безпосередньо до порад під час інспекційних відвідувань зауважу, що останнім часом Держпраці почали застосовувати новий цікавий інструмент. Роботодавці все частіше почали отримувати листи, в яких Держпраці просить надати пояснення чи навіть документи за певними фактами. Надсилання подібних листів не належить до повноважень Держпраці, а тому кожен для себе вирішує, як саме діяти у такому випадку. Дехто з роботодавців їх ігнорує, хтось чемно надає все, що у них просять. Часто отримання такого листа слугує свого роду провісником майбутнього інспекційного відвідування з тих же питань, оскільки означає, що Держпраці вже отримало скаргу на дії роботодавця від його працівника.

Безпосередньо про контрольні заходи. Тут починається найцікавіше. Хтось, можливо, пам'ятає історію про те, що порядок проведення інспекційних відвідувань Держпраці був успішно оскаржений до адміністративного суду. Держпраці не розгубилось та затвердило йому на заміну новий, на наприкінці 2019 року - ще один порядок. Невелике застереження, зроблене в останній редакції порядку проведення інспекційних відвідувань, розмежувало категорії контрольних заходів. Відтепер інспекційні відвідування, що направлені на виявлення незадекларованої зайнятості, повинні відбуватися на підставі саме вказаного порядку, тоді як усі інші перевірки Держпраці - на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тому тут потрібно бути надзвичайно уважним та на самому початку дізнаватися, що ж саме перевірятиме інспектор. І якщо предмет перевірки не стосується незадекларованої зайнятості, то й повноваження інспектора Держпраці не відрізнятимуться від повноважень інспектора будь-якого іншого контролюючого органу. Варто також звернути увагу, що і підстави проведення перевірки по закону є значно скромнішими, ніж відповідно до порядку. Так, закон не передбачає такої підстави, як звернення профспілки або запит народного депутата, а якщо перевірка здійснюється на підставі звернення працівника, інспектор повинен пред'явити, окрім свого посвідчення та направлення на перевірку, ще й погодження керівника Держпраці.

Щодо посвідчень інспекторів. Рекомендуємо ретельно перевіряти посвідчення інспектора через спеціальний розділ на веб-сайті Держпраці, адже бували випадки, коли з «інспекційним відвідуванням» до роботодавців навідувалися зовсім не інспектори. Час початку перевірки варто зафіксувати у спеціальному журналі та вимагати в інспектора проставити у цьому записі свій підпис.

Також важливо уважно вивчити предмет перевірки. Це дозволить обмежити обсяги запрошеної інспектором інформації та документів для перевірки, адже часто перелік затребуваної інформації є стандартним та передбачає надати «все про всіх». Рекомендуємо просити інспектора оформити запит на документи у письмовому вигляді, щоб обмежити непорозуміння та ситуації, коли «просили та не надали». Передачу копій документів варто також фіксувати письмово.

Про результати перевірок. Якщо в акті за результатами перевірки зафіксовано порушення, однак роботодавець не погоджується з цим, ці зауваження потрібно обов'язково викладати письмово під актом або долучати у формі додаткового документа. Це полегшить оскарження акту та припису у майбутньому.

Опубліковано: ЛІГА:ЗАКОН, 28 серпня 2020 р. 
Авторка: Валерія Савчук

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

16/04/2015

(Стаття доступна тільки в російській версії) 26 квітня 2015 року вступає в силу Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року - основний елемент антикорупуційної реформи в Україні.