Народні депутати нового скликання за останні кілька тижнів подали до Верховної Ради чималу кількість законопроєктів у сфері праці та зайнятості. Один з них стосується зменшення відсотка єдиного соціального внеску для роботодавців, які приймають на роботу молодь, яка щойно закінчила навчання. У такий спосіб народні обранці прагнуть заохотити роботодавців працевлаштовувати молодь без досвіду роботи, а також загалом заохотити офіційне працевлаштування.
Для багатьох жартівливе оголошення – «Шукаємо менеджера до 25 років з досвідом роботи не менше ніж 10 років» – вже давно перестало бути жартом. Вчорашні випускники часто скаржаться на відсутність пропозицій працевлаштування, адже вони не мають достатнього досвіду.
Раніше знижена ставка єдиного соціального внеску застосовувалась лише до роботодавців, які наймали на роботу осіб з інвалідністю. Чи спонукало це роботодавців до працевлаштування таких осіб? Кількість у реєстрі судових справ щодо оскарження штрафів за невиконання квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю говорить сама за себе. Однак в останньому випадку законодавець одночасно застосовує і «батіг» (у вигляді чималих штрафів за невиконання квоти), і «пряник» (у вигляді зниженої ставки ЄСВ), що могло зіграти негативну роль. Ми – оптимісти, тому сподіваємося, що «пряник» та жага молоді до набуття практичного досвіду все ж таки матиме позитивний результат.
Надання молоді можливості працевлаштуватися ще у студентські роки здійснить позитивний вплив на український ринок праці. Майже кожна українська дитина після завершення школи вступає до ВНЗ. Однак, маючи тільки вищу освіту, бути конкурентним на ринку праці неймовірно складно. Про те, що українська академічна освіта дає хорошу теоретичну базу, але поступається у практичних навичках, сьогодні не говорить хіба що лінивий. Навіть знання іноземної мови наразі сприймається не як перевага, а як належне. Тому ми твердо переконані, що перші кроки у професії необхідно робити ще у студентські роки, адже це дозволить:
- Спробувати себе у різних сферах. Сидячи за студентською партою, важко зрозуміти всі тонкощі професії. Наприклад, перед студентом юрфаку відкривається чималий вибір: суддя, прокурор, нотаріус, адвокат (у кримінальних, господарських, трудових, сімейних, податкових справах тощо). Неможливо бути спеціалістом в усьому. Спробувавши різне та обравши «своє», студент може визначитися і розставити пріоритети у навчанні та пошуку роботи.
- Зрозуміти свої слабкі місця. Наприклад, недостатнє знання спеціалізованої англійської мови, або омріяна «модна» сфера права, якою так хотілося займатися, може виявитися не такою вже й романтично-цікавою. Погодьтеся, краще про це дізнатися на третьому курсі, ніж на шостому.
- Обираючи роботу, не зважати на рівень винагороди. Студенти на початкових курсах ще не обтяжені питанням про те, як прогодувати сім’ю, а прагнуть отримати практичний досвід.
Водночас зниження ставки ЄСВ у разі прийняття молоді піднімає чимало інших питань. Наприклад, чи не поставить це під загрозу працевлаштування 40-50-річних осіб? Чимало західних країн вже почали запроваджувати заходи щодо заохочення роботодавців до найму саме таких працівників. До того ж про їхні історії успіху ми чуємо постійно. Взяти хоча б фільм «Стажер». Звичайно, всі герої фільму вигадані, але подібну історію легко уявити в реальному житті, де досвід завжди в моді.
Опубліковано: Юридична газета, 17 вересня 2019 р.