публікації

Геопросторові дані: тепер відкриті

22/05/2020

Олег Качмар

Партнер, адвокат

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство

Олександра Бортман

Юристка, адвокатка

Національний судовий процес

Пандемія хоча і вплинула на процес реформування, проте не зупинила його. У квітні Парламент прийняв Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». Його введення в дію передбачено з 1 січня 2021 року. Тому вже з наступного року більшість геопросторових даних можуть стати відкритими. Це повинно сприяти прозорості прийняття управлінських рішень, зокрема щодо нерухомого майна державної та комунальної власності, та мати «антикорупційний ефект». Тож, які дані стануть доступними та коли це станеться?

До яких геопросторових даних можна буде отримати доступ?

Планується створити офіційний веб-сайт національної інфраструктури геопросторових даних, який міститиме географічну інформацію та інші дані щодо природних та збудованих об’єктів, які знаходяться на території України, починаючи від державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, закінчуючи земельними ділянками, будівлями та інженерними комунікаціями. Дані про будь-який об’єкт, що має місцезнаходження і визначені просторові координати, повинні будуть містись на цьому веб-сайті.

Закон передбачає, що вже з наступного року бізнес та приватні особи зможуть безоплатно та вільно отримати інформацію з ряду державних кадастрів, які раніше були закриті. Зокрема, відкритими стануть дані Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, Державного лісового кадастру та Містобудівного кадастру державного рівня.

Також передбачається відкрити доступ до усіх даних Державного земельного кадастру, зокрема до всіх відомостей про земельні ділянки та обмеження у їх використанні.

Як і коли можна буде отримати доступ до даних?

Доступ до геопросторових даних зможе отримати будь-який користувач мережі Інтернет через національний геопортал (веб-сайт) та через офіційні веб-сайти та геопортали органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Наразі, передбачається, що геопортал має бути створений до середини 2022 року. Однак, враховуючи обсяг роботи, спрогнозувати, коли повноцінно запрацює цей портал, важко. 

Проте, вже з наступного року можна буде анонімно та безоплатно переглядати, копіювати та роздруковувати інформацію з Державного земельного кадастру. Але якщо ви захочете отримати доступ до інформації про персональні дані власників чи користувачів земельних ділянок, то вам потрібно буде пройти ідентифікацію з використанням електронного цифрового підпису.

Чому це має бути цікаво для бізнесу?

Геопросторові дані складають основу інформаційних даних об’єктів нерухомості, природних ресурсів, оцінки нерухомого майна, транспорту, навігації, моніторингу стану навколишнього середовища, управління територіями і прогнозування планів розвитку територій тощо.

Закон має сприяти задоволенню потреб бізнесу, суспільства і влади у географічній інформації, прийняттю ефективних управлінських рішень у сфері містобудування, земельних відносин, розвитку територій, інженерних вишукувань, екології, навігації, оборони і безпеки держави, інтегруванню України у європейську і глобальну інфраструктуру геопросторових даних.

Нововведення дозволять об’єднати та узгодити між собою велику кількість даних, які містяться в існуючих кадастрах. Окрім надання безоплатного доступу до даних різних кадастрів, створюватимуться різні аналітичні сервіси і сервіси для вивантаження даних. 

Відтак, топографічні кадастрові дані про земельні ділянки та інші об’єкти нерухомості, реєстри вулиць і адрес населених пунктів, дані дорожньо-транспортної інфраструктури, дані у сфері використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, аерофото- та космічні зображення мають стати загальнодоступними геопросторовими даними для відкритого використання усіма бажаючими та заінтересованими (бізнесом, приватними особами).
 
Відкритість даних має полегшити трансакції у сфері нерухомості, оскільки перевірити інформацію про об’єкт, що продається, і його місце розташування (знаходження будинку, будівлі чи споруди на тій чи іншій відведеній чи не відведеній у користування (оренду) земельній ділянці), наявність підведених інженерних комунікацій, вулиць та адрес має стати значно простіше. Це, зокрема, позбавить продавця і покупця необхідності замовляти проведення геодезичних, земельних чи будівельно-технічних досліджень у випадках, коли встановити місцезнаходження об’єкта нерухомості на земельній ділянці проблематично. 

Аграрний бізнес зможе в режимі реального часу здійснювати пошук необхідних земельних ділянок, контролювати та вести облік земельного банку через Інтернет. Забудовники зможуть легше знаходити вільні від забудови ділянки, планувати і проектувати будівництво об’єктів, оскільки інформацію про земельні ділянки, прокладені інженерні комунікації, генеральні плани, детальні плани територій та іншу містобудівну документацію можна буде отримати та відстежувати в режимі реального часу. Банкам та іншим фінансовим установам вдасться уникнути отримання в іпотеку «віртуальних об’єктів».

Що може піти не так?

Ефект від прийнятого Закону має бути позитивний, проте під час його реалізації може виникнути чимало проблем. Так, через значне дублювання даних в існуючих кадастрах та відсутність інформаційного обміну, ряд інших неузгодженостей та неточностей, які, звісно, потрібно буде усувати, на початкову етапі не уникнути неточних геопросторових даних. 

Дані про чималу кількість земельних ділянок не внесені в Державний земельний кадастр, є застарілими чи просто містять помилки, хоч процес наповнення, актуалізації та виправлення відомостей про них в Державному земельному кадастрі триває з 2013 року. Як результат –неправильне відображення або відсутність земельних ділянок на Публічній кадастровій карті.

Який стан даних Державних лісового та містобудівного кадастру, кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду та інших – нам не відомо, але можемо здогадуватись. Не виключено, що частина природних та збудованих об’єктів потребуватимуть інвентаризації. 

Усе це скоріше за все вплине на повноту і достовірність даних та строки запуску національного порталу геопросторових даних. Наразі, Кабінету Міністрів на створення і запуск геопорталу відведено два роки, проте ці строки можуть бути відкладені. Яким буде єдиний інформаційний геопростір України – сподіваємось, зможемо побачити за рік-два.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики