З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 держава та органи місцевого самоврядування впроваджують різні обмежувальні заходи. До прикладу, постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 було запроваджено карантин на всій території України.
16.03.2020 р. Кабмін України вніс зміни до цієї постанови і розширив сферу її дії. Водночас місто Київ та кілька областей запровадили режим надзвичайної ситуації. Зрештою президент України заявив, що розглядає варіант введення надзвичайного стану через поширення коронавірусу. То що ж ці всі заходи означають і як вони впливають чи можуть вплинути на роботу бізнесу?
- Карантин
Питання впровадження і функціонування карантину регулюється законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Закон передбачає, що карантин встановлюється та скасовується Кабміном України, який своїм рішенням може, зокрема, встановити тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та встановити додаткові обов'язки, що покладаються на них. Впровадження карантину також наділяє додатковими повноваженнями органи місцевого самоврядування.
1.1. Обмеження, які впроваджуються Кабінетом міністрів України
На підставі цього Закону 11.03.2020 р. Кабмін України постановою № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» ввів карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України. Постанова переважно стосувалася заборони на відвідування навчальних закладів та проведення масових заходів і опосередковано обмежувала господарську діяльність.
Зі свого боку уряд України у постанові № 215 від 16.03.2020 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» суттєво розширив дію карантину, зокрема, заборонивши до 3 квітня 2020 року:
- проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, в яких бере участь понад 10 осіб;
- роботу суб’єктів господарювання, що передбачає прийом відвідувачів (кафе, ресторани, торговельно-розважальні центри, перукарні тощо), крім продуктових магазинів, аптек, АЗС, банків, страхових компаній, пошти. Заклади харчування можуть працювати лише на адресну доставку замовлень;
- перевезення пасажирів у міжміському та міжобласному сполученні, роботу метрополітенів. Дозволено курсування громадського транспорту, але з одночасним перевезенням не більше 10 пасажирів.
Таким чином, впровадження урядом України карантину може обмежити і, як ми бачимо, справді суттєво обмежує господарську діяльність закладів сфери послуг, а в багатьох випадках фактично забороняє її. Такі заходи можуть бути продовжені.
1.2. Обмеження, які впроваджуються органами на місцях
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у випадку впровадження карантину надає місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування право, зокрема:
- залучати суб’єкти господарювання до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
- тимчасово використовувати майно суб’єктів господарювання, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів з наступним повним відшкодуванням вартості майна або витрат, пов'язаних з його використанням;
- запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
- встановлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, зокрема дезінфекційних, та інших заходів.
Наразі обмеження, які можуть бути впроваджені органами на місцях, не набули такого розмаху, як обмеження, встановлені Кабміном України.
Є питання щодо конституційності повноважень місцевих органів використовувати майно суб’єктів господарювання, адже подібне обмеження, за Конституцією України, можливе виключно в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Тому органи місцевого самоврядування наразі не використовують вказані повноваження у примусовому порядку, а намагаються домовитися із суб’єктами господарювання про співпрацю.
До прикладу, за інформацією ЗМІ, міська влада Києва домовилася із службами таксі про безкоштовне перевезення медичних працівників на роботу у зв’язку зі значними обмеженнями руху громадського транспорту. Окрім того, в Києві дозволено користуватися громадським транспортом лише за спеціальними перепустками, які видаються на підприємства, що забезпечують критично важливі сфери життя міста.
Також міська влада може встановити вимоги щодо обов’язкової регулярної дезінфекції закладів, які зараз працюють, облаштування таких закладів санітайзерами, встановити вимоги щодо обробки громадського транспорту, приміщень тощо.
Отже, запровадження карантину надає широкий спектр інструментів задля запобігання поширенню інфекції, які суттєво обмежують і навіть забороняють діяльність певних суб’єктів господарювання.
- Режим надзвичайної ситуації
Кодекс цивільного захисту України передбачає, що в разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням Кабміну України, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій встановлюється режим надзвичайної ситуації.
На момент написання цієї статті в Україні вже встановлено режим надзвичайної ситуації в Чернівецькій, Житомирській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Тернопільській, Івано-Франківській, Черкаській та Київській областях та в місті Києві для запобігання поширенню коронавірусу.
Режим надзвичайної ситуації – це, по суті, один з режимів функціонування єдиної державної системи цивільного захисту між режимом підвищеної готовності та режимом надзвичайного стану. Визначення відповідного режиму залежить від масштабів і особливостей тої чи іншої надзвичайної ситуації.
Режим надзвичайної ситуації обумовлює інший порядок взаємодії суб’єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проте не є підставою для встановлення нових вимог чи обмежень для суб’єктів господарювання порівняно із карантином.
Разом з тим режим надзвичайної ситуації дає повноваження зупинити діяльність суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, проте це застосовується у випадку, коли надзвичайна ситуація виникла на окремому підприємстві.
Отже, якщо на території окремого підприємства розпочнеться стрімке поширення коронавірусу, то влада матиме повноваження зупинити діяльність цього підприємства.
Таким чином, режим надзвичайної ситуації не передбачає суттєвих обмежень господарської діяльності, а дозволяє зупинити лише те підприємство, де сталася надзвичайна ситуація.
- Надзвичайний стан
Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» визначає надзвичайний стан як особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян тощо.
Надзвичайний стан може вводитися лише указом президента України, який протягом двох днів затверджується Верховною Радою України. Надзвичайний стан може бути введений, зокрема, в разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значній кількості людей.
Надзвичайний стан як відповідь на поширення коронавірусу ще не введено, але президент України не виключав ймовірності цього, тому варто звернути увагу на обмеження, які можуть бути запроваджені в рамках надзвичайного стану.
Запровадження надзвичайного стану є підставою для законного обмеження певних конституційних прав осіб, яке так само може застосовуватися й до суб’єктів господарювання. Зокрема, це може бути підставою для обмеження таємниці кореспонденції, свободи пересування, права власності, права на підприємницьку діяльність, на відпочинок. Також в умовах надзвичайного стану держава може залучати осіб до роботи чи служби всупереч їхній волі.
Таким чином, якщо в Україні у зв’язку з боротьбою з поширенням коронавірусу буде запроваджено надзвичайний стан, для бізнесу це може мати наслідком, передусім, примусове відчуження об’єктів права власності з наступним повним відшкодуванням їхньої вартості.
Також може бути встановлена квартирна повинність для розміщення людей, тимчасова заборона будівництва нових і розширення діючих підприємств та інших об’єктів, запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування, переорієнтація виробництва на потреби ліквідації надзвичайної ситуації тощо.
Ефективність та ймовірність вжиття тих чи інших заходів, звісно, різна, але всі вони є можливими в разі запровадження надзвичайного стану.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений, але не більш ніж на 30 діб.
Отже, держава має широкий спектр законодавчих механізмів для боротьби з поширенням коронавірусу, які передбачають запровадження особливих обмежень для бізнесу з різним ступенем «суворості». Наразі ми бачимо досить жорсткі карантинні заходи, запровадження режиму надзвичайної ситуації в окремих районах та ймовірність введення надзвичайного стану.
Сподіваємося, що бізнес та працівники зможуть підготуватися до нових потенційних обмежень та заборон у господарській діяльності, а економіка витримає вказані заходи.
Опубліковано: The Page, 24 березня 2020 р.