За даними Державної митної служби, у 2021 митними органами було проведено 715 документальних перевірок, що майже у два рази більше, ніж за відповідний період 2020. В результаті, митними органами було донараховано грошових зобов’язань на суму більше 290 млн. грн. Відтак, у 2021 з боку митних органів спостерігався підвищений інтерес до бізнесу. Що відомо про митні перевірки? Які вони бувають? Як часто та з яких підстав їх проводять? Що таке митний пост-аудит? Та в чому полягає концепція "обґрунтованої підозри"?
Планові перевірки
Митний кодекс України наділяє митні органи повноваженням проводити митний пост-аудит (перевірку після митного оформлення товарів) у формі документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок.
Планові перевірки обов’язково мають бути передбачені в плані-графіку перевірок, який формується ДМС щоквартально, як правило, в кінці кожного кварталу. Форма плану-графіку затверджена Наказом Мінфіну № 509 від 17.08.2020.
План-графік формується на основі ризик-орієнтованого підходу в системі управління ризиками (СУР). В залежності від того, як часто митними органами фіксуються можливі випадки порушення вимог митного законодавства підприємством, йому присвоюється високий, середній або низький ризик. Ступінь ризику впливає на кількість перевірок такого підприємства.
Найбільш поширеними підставами для проведення митними органами планових перевірок є, зокрема, оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг, наявність інформації про наявність рішень про коригування митної вартості товарів, рішень про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підприємства.
Складність підготовки до проведення планової митної перевірки полягає у її "таємності": на відміну від плану-графіку податкових перевірок, який оприлюднюються на сайті Державної податкової служби України, або перевірок інших контролюючих органів, інформацію щодо яких можна знайти на Інспекційному порталі, план-графік проведення перевірок митними органами не оприлюднюється завчасно – Митний кодекс не містить вимоги щодо оприлюднення плану-графіку митних перевірок, тому дізнатися про таку перевірку з відкритих джерел – не вийде.
Про проведення планової перевірки підприємство дізнається, як правило, з отриманого за десять днів до дня проведення перевірки письмового повідомлення про проведення перевірки та наказу про проведення документальної планової перевірки.
Проте навіть отримання повідомлення і наказу про проведення перевірки, зазвичай, не дає підприємству розуміння того, у зв’язку з чим буде проводиться перевірка, на якій підставі та що саме будуть перевіряти. Адже як у повідомленні, так і в наказі про проведення перевірки митний орган, як правило, не зазначає детальної інформації, яка є підставою для проведення перевірки, зазвичай обмежуючись лише посиланням на відповідну статтю Митного кодексу щодо підстави та порядку проведення митними органами планових перевірок.
План-графік перевірок також не містить інформації про підстави перевірки.
Позапланові перевірки
Підготуватись до позапланової перевірки – ще складніше. Про це свідчить кількість оскаржень рішень митних органів, що стосуються саме рішень за результатами позапланових перевірок. Позапланові невиїзні перевірки – справжній "Дамоклів меч" для бізнесу, оскільки про дату їх проведення дізнатися з відкритих (публічних) даних практично неможливо.
На відміну від планових перевірок, у разі документальної позапланової перевірки копія наказу (в якому міститься хоч якась інформація щодо підстав проведення перевірки та дата її проведення) завчасно не направляється підприємству, а тому підготуватися до такої перевірки майже неможливо.
Найчисельнішими є невиїзні перевірки, підставами для проведення яких є:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи; та
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих для митного оформлення, недостовірність відомостей в таких документах.
Що може свідчити про порушення митного законодавства – теж не завжди зрозуміло, а тому Верховний Суд вважає, що митний орган в наказі про проведення перевірки має чітко зазначати підстави для її проведення, оскільки посилання в наказі лише на п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України (виявлені ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи) не дає можливості зрозуміти фактичну підставу для проведення перевірки, що суперечить Митному кодексу (постанови Верховного Суду від 12.07.2020, від 07.08.2018).
Часто інформація щодо підстав для проведення перевірки міститься в листі митного органу, який здійснював митне оформлення товару під час експортно-імпортної операції на території України і виявив інформацію про можливе порушення підприємством митного законодавства. В подальшому, така інформація, як правило, і стає підставою для проведення перевірки.
Що стосується другої підстави для проведення митних перевірок, то ДМС активно співпрацює з іноземними митними органами і може отримувати від них інформацію, яка у певних випадках свідчить про порушення митного законодавства (наприклад, виявлено розбіжність у вартості задекларованих товарів). При цьому, Верховний Суд зазначає, що аналіз такої інформації, під час оскарження рішення митного органу, є обов’язковим і суди попередніх інстанцій мають надавати належну, а не формальну оцінку отриманій митницею інформації від компетентних органів іноземних держав (постанови Верховного Суду від 28.02.2019, від 04.09.2018).
Концепція "обґрунтованої підозри" під час перевірок
Іноді митний орган пропускає товар через кордон, однак в подальшому проводить перевірку таких товарів, оскільки вважає, що підприємством було занижено суму грошових зобов`язань, визначених у митних деклараціях. З огляду на це, Верховним Судом сформовано концепцію "обґрунтованої підозри", якої має дотримуватися митний орган при проведенні перевірки.
Ця концепція полягає в тому, що, якщо митний орган пропустив товар через кордон, провів митне оформлення і ніяких питань при цьому у нього не виникало, то для проведення подальшої перевірки такої операції і поставлення її під сумнів, митний орган має навести обґрунтовані факти, які свідчать про порушення підприємством митного законодавства під час цієї операції (постанови Верховного Суду від 27.02.2020, від 09.07.2021).
Якщо митний орган самостійно визначає митну вартість товару / відносить товар до певного коду товарної номенклатури та пропускає товар на митну територію України (після сплати підприємством передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття рішень про донарахування грошових зобов`язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів (постанови Верховного Суду від 30.04.2021, від 25.02.2021, від 15.08.2019).
Висновки
Якщо ви займаєтесь ввезенням товарів на митну територію України і вам часто доводиться мати справу з митним оформленням товару під час експортно-імпортних операцій, та якщо ви хоча б раз порушували вимоги митного законодавства, то ми радимо вам наприкінці кожного кварталу надсилати запити в митний орган з проханням надати вам затверджений план-графік документальних перевірок на наступний квартал, з тим, щоб проведення митним органом щодо вас митної перевірки не стало для вас неприємним сюрпризом.
Автори: Олег Качмар, партнер, Андрій Рябоконь, молодший юрист