Які аспекти захисту персональних даних у судових засіданнях, проведених у режимі відеоконференцзв’язку?
Впровадження нових сучасних методів комунікації в судовому процесі потребує відповідних заходів для захисту персональних даних учасників судового процесу. Відповідь на питання про те, що захищати, міститься в законодавстві. Відповідь на питання про те, як захищати, лежить у технічній площині та пов’язана з відповідним програмним забезпеченням і методами обробки відповідних даних.
Чи має значення, через які програми відбувається відеоконференція?
Так, має значення. Суд не уповноважений на власний розсуд вирішувати, яке програмне забезпечення використовувати для проведення відеоконференцій. Відповідно до чинних редакцій процесуальних кодексів, участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції має відбуватися через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС).
Наскільки доцільно проводити онлайн судові засідання за допомогою програм Zoom, Skype тощо?
Ці програми є достатньо зручними, тому вони набули значного поширення у бізнесовій практиці. Однак вони не пристосовані для використання електронного цифрового підпису або інших механізмів ідентифікації особи згідно із законодавством України. Таким чином, незважаючи на зручність цих програм, наразі вони знаходяться поза правовим полем. Використання цих програм для проведення онлайн судових засідань, на мою думку, створює підстави для оскарження судових рішень, ухвалених за результатами таких засідань у зв’язку з ймовірним порушенням порядку участі сторін у судовому засіданні та порядку їх ідентифікації.
Які дані потребують захисту? Що не можна оголошувати під час онлайн-трансляцій?
Судовий процес в Україні є відкритим, за винятком випадків, коли суд із передбачених законом підстав обирає закритий судовий розгляд. Загальні вимоги стосовно розкриття інформації про судову справу закріплені у процесуальних кодексах. Зокрема, не можуть бути оприлюднені відомості про місце проживання/місце перебування фізичної особи, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, а також інша інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.
Як мають оброблятися персональні дані учасників судового процесу?
Обробка персональних даних повинна бути зручною, тобто не створювати додаткового паперового документообігу, швидкою (в ідеалі – надання згоди на обробку "одним кліком"), але водночас надійною, тобто забезпечувати належний захист персональних даних. Загалом, це питання є технічним і вирішується за допомогою якісного програмного забезпечення.
Хто відповідатиме за витік персональних даних та невідповідність ідентифікації особи (якщо остання відбувається без залучення ЕЦП)?
Очевидно, що відповідальність за незаконне розповсюдження або витік персональних даних має нести відповідний суб’єкт обробки цих даних. У судовому процесі це суддя та конкретні посадові особи суду. Питання належної ідентифікації учасника справи належить до процесуальних аспектів участі особи в засіданні, тому порушення правил ідентифікації може бути процесуальною підставою для зміни або скасування судового рішення. Однак відповіді на ці та інші питання будуть сформовані судовою практикою, коли справи, які розглядалися в онлайн-режимі, будуть переглянуті вищими судовими інстанціями, в тому числі на предмет дотримання вимог процесу під час участі та ідентифікації сторін справи.
Опубліковано: Юридична Газета