публікації

Правові новини практики праці та зайнятості (3-4 квартал 2019 року)

12/02/2020

Олександр Мельник

Радник, адвокат

Захист даних і приватність,
Інформаційні технології,
Праця та зайнятість,
Телекомунікації, медіа і технології

Оксана Войнаровська

Партнерка, адвокатка

Праця та зайнятість,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ

Зменшено штрафи за порушення законодавства про працю

12 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон № 378-IX (надалі також – «Закон»), яким внесла зміни до Кодексу законів про працю України в частині зменшення штрафів за порушення законодавства про працю. Нижче наводимо порівняльну таблицю змін розмірів штрафів:

Порушення Раніше Зараз
допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору ≈125 200 грн (30 мін ЗП)  I порушення ≈ 41 700 грн 
(10 мін ЗП) або попередження (тільки для платників єдиного податку першої-третьої груп)
виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ IІ порушення ≈ 125 200 грн 
(30 мін ЗП) 
недотримання державних гарантій в оплаті праці ≈41 700 грн (10 мін ЗП) ≈ 8 400 грн (2 мін ЗП)
недотримання гарантій працівникам-військовослужбовцям ≈41 700 грн (10 мін ЗП) ≈ 17 000 грн (4 мін ЗП) або
- попередження (тільки для платників єдиного податку першої-третьої груп)
недопущення Держпраці до проведення перевірки, створення перешкод у проведенні перевірки ≈ 420 000 грн (100 мін ЗП) ≈ 70 000 грн (16 мін ЗП)
порушення інших вимог трудового законодавства = 4 173 грн (1 мін ЗП) I порушення – = 4 173 грн (1 мін ЗП)
IІ порушення  ≈ 8 400 грн (2 мін ЗП)


Крім цього, законодавець здивував цікавим нововведенням. Зокрема, роботодавцю надається 50%-ва знижка від розміру штрафу у разі сплати протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про його накладення. 

31 січня 2020 року Президент України підписав Закон, після чого його текст опублікували у газеті «Голос України». Закон набрав чинності 02 лютого 2020 року.

Порядок проведення інспекційних відвідувань знову зазнав змін

04 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1132 (надалі також – «Постанова»), якою затвердив зміни до нещодавно прийнятої постанови № 823. Незважаючи на невтішний для Кабміну досвід оскарження постанови № 295 (було визнано незаконною через відсутність погодження проєкту цієї постанови Державною регуляторною службою), новоприйнята Постанова знову набрала чинності, хоча Державна регуляторна служба ухвалила рішення про відмову в її погодженні.

Зокрема, Постановою передбачається наступне:

  • скасування невиїзних інспектувань підприємств;
  • Держпраці вправі приймати рішення про проведення інспекційних відвідувань з будь-яких питань (раніше – лише з питань виявлення неоформлення трудових відносин) на основі інформації, отриманої з ЗМІ та інших відкритих джерел;
  • Держпраці не повинна попереджати підприємства про заплановані інспекційні відвідування;
  • за результатами інспекційного відвідування складається (окрім акту та припису) попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю;
  • Держпраці аналізує доцільність проведення ще одного відвідування, якщо на підприємстві проводилося інспекційне відвідування протягом останніх шести місяців;
  • роботодавець більше не може звертатися до Держпраці із заявою про проведення «добровільних» інспекційних відвідувань.

Постанова набрала чинності 31 грудня 2019 року після публікації її тексту у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 251.

СУДОВА ПРАКТИКА

Приховане відеоспостереження за працівниками можливе у разі дотримання балансу між правом працівника на повагу до приватного життя та правом роботодавця на захист своєї власності

16 жовтня 2019 року Велика палата Європейського суду з прав людини прийняла остаточне рішення у справі «López Ribalda та інші проти Іспанії» щодо встановлення роботодавцем прихованого відеоспостереження за робочим місцем працівників. 

Фабула: заявники працювали касирами. Роботодавець встановив видимі та приховані камери відеоспостереження після виявлення недостачі. Камери зафіксували розкрадання товару працівниками, що стало підставою для звільнення.

Оцінка ЄСПЛ: не порушено ст. 8 Конвенції, адже дотримано баланс між правом працівника на повагу до приватного життя та правом роботодавця на захист своєї власності, враховуючи наступне:

  • законність причин для відеоспостереження (обґрунтована підозра у крадіжці);
  • заявники працювали в приміщенні, яке є відкритим для публіки;
  • спостереження тривало 10 днів (обмеженість у часі);
  • обмежене коло осіб могли переглядати відеозаписи;
  • відеозаписи не були використані для інших цілей, окрім як виявлення винних у недостачах осіб;
  • не було іншого заходу, за допомогою якого можна було б виявити крадіїв.

Зобов`язання Товариства звільнити з займаної посади керівника на підставі ст. 38 КЗпП України не передбачено як спосіб захисту порушеного права 

Керівник Товариства просив суд зобов`язати Товариство звільнити його із посади генерального директора на підставі статті 38 КЗпП України. Позов обґрунтовувався тим, що трудові відносини не можуть бути припинені із керівником Товариства у зв`язку з відсутністю кворуму на загальних зборах внаслідок смерті учасника товариства, а також наявністю спору між спадкоємцями. 

Врахувавши, що згідно зі статутом Товариства вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів Товариства, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний, неефективний та не передбачений законом спосіб захисту порушених прав. Врешті-решт, з урахуванням меж розгляду справи Верховний Суд прийняв постанову про залишення касаційної скарги позивача без задоволення.

Наявність вини як обов’язкова складова притягнення роботодавця до відповідальності за затримку розрахунку при звільненні

27 грудня 2019 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу працівника, з яким в останній робочий день не було проведено остаточний розрахунок у зв’язку з засвідченим фактом існування обставин непереборної сили. 

Позовні вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підлягають задоволенню через відсутність вини роботодавця. Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника. При цьому, суд зазначив, що заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

АКТУАЛЬНІ ЗАКОНОПРОЄКТИ У СФЕРІ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ

В очікуванні нового Трудового кодексу України

Нагадуємо, що наразі зареєстровано декілька проєктів Трудового Кодексу: законопроєкт від 08 листопада 2019 року № 2410 та альтернативний законопроєкт від 08 листопада 2019 року № 2410-1. 

Водночас сьогодні привертає увагу законопроєкт № 2708 внесений 28 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України (надалі також – «Проєкт»), який також скасовує Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року як основне джерело трудового права та має на меті лібералізацію трудового законодавства, спрямовану на створення рівних правил гри та балансу інтересів працівників і роботодавців, спрощення входу-виходу з трудових відносин.12

Невмотивовані звільнення з ініціативи роботодавця відтепер можуть стати законними

Проєкт відокремлює «незалежні від волі сторін» підстави припинення трудових відносин та також вводить не властиве для пострадянського простору так зване «termination at will». У разі прийняття цього Проєкту звільнення з ініціативи роботодавця можливо за наступних підстав:

  1. з власної ініціативи безпричинно, проте не з підстав та мотивів 
    1. дискримінації або помсти;
    2. наміру працівника стати представником працівників;
    3. подання працівником скарги або участь у справі, порушеній проти роботодавця.
  2. у зв’язку з порушенням працівником умов трудового договору;
  3. нез’явленням працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності (4 міс. підряд або 150 днів протягом роб. року);
  4. поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  5. відсутності працівника (понад 10 робочих днів підряд);
  6. встановлення невідповідності працівника виконуваній роботі або займаній посаді протягом строку випробування.

При цьому, з метою відмежування трудового та цивільно-правового договору Проєкт перелічує ознаки трудових відносин, до яких відносить наступні:

  1. особі регулярно виплачуються гроші за роботу виконану в інтересах іншої особи;
  2. роботи виконуються особисто; 
  3. за дорученням та під контролем особи в чиїх інтересах виконуються роботи;
  4. робоче місце та обладнання надається особою, в інтересах якої виконуються роботи; 
  5. тривалість робочого часу та часу відпочинку визначається особою, в інтересах якої виконуються роботи;
  6. роботи подібні до роботи, що виконується штатними працівниками особи, в інтересах якої виконуються роботи.

Крім того, Проєкт скасовує контракт як особливу форму трудового договору та впроваджує нові види трудових договорів (учнівський трудовий договір, трудовий договір з домашнім працівником та інші). 

Електронний документообіг 

27 грудня 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 2686  (надалі також – «Проєкт»), яким пропонується запровадити електронну форму обліку трудової діяльності працівників, тобто відмінити трудові книжки.
У разі прийняття парламентарями вказаного Проєкту працівники Пенсійного фонду вноситимуть відомості про трудову діяльність в реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страйкова процедура та локаути

27 грудня 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 2682  (надалі також – «Проєкт»), яким пропонується прибрати з українського правового поля процедуру колективного трудового спору. Натомість пропонується введення страйкової процедури, що поетапно виглядає наступним чином: 

  1. висування вимог шляхом збору підписів працівників та письмове повідомлення роботодавця про висунуті працівниками вимоги страйку; 
  2. переговори між органом, уповноваженим на керівництво страйком, та роботодавцем (за результатами цього етапу можливо укладення угоди про виконання вимог страйку); 
  3. направлення попередження про страйк органу держаної влади та органу місцевого самоврядування за місцем, де планується проведення страйку; 
  4. страйк (повне або часткове припинення виконання робіт); 
  5. орган, уповноважений на керівництво страйком приймає рішення про припинення страйку.

Нове регулювання діяльності профспілок

27 грудня 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 2681  (надалі також – «Проєкт»), яким пропонується привести у відповідність положення чинного законодавства із сучасними умовами праці, звузити повноваження професійних спілок та посилити роль окремого працівника у діяльності профспілок.
У разі прийняття Проєкту виборний органу первинної профспілкової організації не прийматиме рішення про вимогу до власника розірвати трудовий договір з керівником підприємства, також скасують заборону звільнення з ініціативи роботодавця працівника обраного до профспілкових органів протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад. Крім того, виключено обов’язок роботодавця щодо надання приміщення для роботи профспілки, утримання профспілкових внесків із заробітної плати працівників.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

26/04/2017

Оксана Войнаровська, Олександр Мельник

Оксана Войнаровська, Олександр Мельник

22/06/2016

Автор: Олександр Мельник

Олександр Мельник