Справи сімейні (випуск 1)

У бюджеті 2021 року підвищено прожитковий мінімум для різних груп населення.  

• Для дітей до 6 років прожитковий мінімум складає 1 921 грн. 
• Для дітей з 6 до 18 років – 2 395 грн.  

Оскільки фіксована сума аліментів не може бути меншою за 50% від прожиткового мінімуму, новий мінімальний розмір аліментів становить тепер: 

• Для дітей до 6 років – 960,50 грн.  
• Для дітей з 6 до 18 років – 1 197,50 грн. 

З 1 січня 2021 року набув чинності Закон, який дає право на власний розсуд змінити не лише ім’я і прізвище, а ще й по батькові.  

• З 16 років це можна зробити безперешкодно. 
• У віці від 14 до 16 років може змінити своє по батькові лише за згодою обох батьків (у деяких випадках за згодою лише одного з батьків). Якщо хтось з батьків заперечує проти зміни по батькові дитини, спір може вирішувати орган опіки та піклування або суд.  
• До 14 років вільна зміна по батькові не допускається. 

13 січня Верховний Суд ухвалив постанову, у якій нагадав, коли один з подружжя відповідає за борги іншого з подружжя.  

Той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в отриманні грошових коштів у борг, стає боржником тільки якщо:  

1. другий з подружжя взяв борг в інтересах сім`ї;  
2. кошти, отримані в борг, використані в інтересах сім`ї.

Виключно поєднання цих двох умов дає можливість стягувати борг з обох з подружжя.  

Аналогічні висновки КЦС ВС висловив у постанові від 16 січня 2021 року. 

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, в якій розтлумачив і застосував принцип добросовісної поведінки.  

Жінка отримала від колишнього чоловіка 20 000 доларів США і написала розписку, де зобов’язалася придбати на ці кошти житло для спільної доньки. Оскільки за три роки колишня дружина цю домовленість не виконала, чоловік зажадав повернення коштів.  

Під час розгляду справи Суд посилався на добросовісність – стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору. Керуючись тим, що «поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них», КЦС ВС зобов’язав жінку повернути колишньому чоловіку отримані 20 000 доларів США.

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою підтвердив, що для усунення спадкоємця від права на спадкування мають бути виняткові обставини. Сукупно треба довести такі факти:  

1. спадкодавець перебував у безпорадному стані, тобто через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги і піклування; 
2. спадкодавець потребував допомоги саме від цього спадкоємця, щодо якого постало питання про усунення від права на спадкування; 
3. спадкоємець усвідомлював свій обов’язок і мав можливість надавати допомогу спадкодавцеві, але навмисно ухилявся від цього.

При цьому Суд зауважив: факт того, що спадкодавець за життя не пред`являв позову про стягнення аліментів до такого спадкодавця, не є достатньою підставою, щоб відмовити в позові про усунення від права на спадкування.

16 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою встановив, що до спадкоємців четвертої черги за законом належать не лише чоловік / жінка, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У четвертій черзі спадкувати також можуть інші особи за умови, що:  

1. вони спільно проживали зі спадкодавцем однією сім`єю (були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки);  
2. на дату смерті спадкодавця пройшло щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець і спадкоємець проживали однією сім`єю.  

Суд зазначив, що до цієї категорії спадкоємців можуть належати вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

12 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою висловився щодо спадкування частки в спільному сумісному майні у разі смерті одного з подружжя.

Суд підтвердив, що спадкоємці можуть успадковувати ½ частку в майні, яке було набуто спадкодавцем за час шлюбу, але зареєстровано за чоловіком / жінкою спадкодавця, які його пережили. 

Аналогічні висновки КЦС ВС зробив у постанові від 13 січня 2021 року.

20 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою повторно наголосив на тому, що якщо договір оренди земельної ділянки прямо не встановлює заборону спадкувати право на оренду цієї землі, то спадкоємці орендаря (у тому числі фізичної особи-підприємця) можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки.

18 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою зробив висновок, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею.

Мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Суд нагадав, що при встановленні способу спілкування з дитиною необхідно дотримуватися найкращих інтересів дитини та розумного балансу на участь обох батьків у її вихованні.

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою резюмував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.  

Суд вказав, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини як правова підстава для позбавлення батьківських прав є «оціночним» і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.  

КЦС ВС зауважив, що питання про позбавлення батьківських прав охоплюється ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заборони неправомірного втручання в право батьків на повагу до сімейного життя, а також ст. 9 Конвенції про права дитини щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками.

21 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою нагадав, які обставини мають бути встановлені для визнання факту проживання чоловіка і жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу.  

Такими обставинами є:  

1. спільне проживання;  
2. ведення спільного господарства, а саме наявність спільних витрат, бюджету, харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; 
3. спільний побут;  
4. взаємні права й обов`язки;  
5. інші обставини, що підтверджують реальність сімейних відносин.  

При цьому КЦС ВС зазначив, що самий лише факт передачі грошових коштів для придбання спірного будинку та купівлі будівельних матеріалів, про що йшлося у розглянутій судовій справі, не свідчить про наявність сімейних стосунків.

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою вказав, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунути ці перешкоди тим шляхом, який він вважає прийнятним.

Зокрема, Суд вважав прийнятним на вимогу позивачки-власниці ¼ квартири зобов’язати відповідача – власника ¾ квартири усунути перешкоди у здійсненні нею права користування квартирою, а саме передати їй ключі від вхідних дверей квартири та вселити її в квартиру.

При цьому Суд вважав безпідставними доводи відповідача про те, що сторони перебувають у неприязних відносинах і їхнє спільне проживання є неможливим, а також те, що немає змоги виділити позивачці житлову кімнату площею, еквівалентною її частці в квартирі.

18 січня 2021 року Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду заяву гей-пари проти України. Зокрема, заявники скаржаться на дискримінацію, обумовлену тим, що в Україні не можна юридично визнати одностатевий шлюб.

Заявники посилаються на порушення Україною ст. 8 Європейської конвенції з прав людини про право на повагу до приватного і сімейного життя, а також ст. 14 Конвенції, яка забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою.

При цьому, за результатами розгляду подібної справи «Оліарі та інші проти Італії» у 2015 році Європейський суд з прав людини визнав порушення прав гомосексуальних пар та закликав Італію узаконити одностатеві союзи.

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою вказав, що причини пропуску строку на прийняття спадщини варто вважати поважними, якщо вони пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця подати заяву про прийняття спадщини в межах шести місяців після смерті спадкодавця.  
 
Суд зазначив, що не є поважними такі причини пропуску строку на прийняття спадщини, як:  

1. юридична необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини;  
2. необізнаність особи про наявність спадкового майна;  
3. тимчасова непрацездатність;  
4. встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини;  
5. невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;  
6. відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.

Загалом КЦС ВС зробив висновок, що неприйняття спадкоємцем спадщини через власну пасивну поведінку – це підстава для відмови у наданні йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, Суд вважав поважними причинами пропуску строку, зокрема, такі: 

1. тривала хвороба спадкоємця; 
2. складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; (3) перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;  
3. відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини тощо.

На підтвердження цих висновків 13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, у якій прямо вказав, що ускладнення пересування між окупованою територією АР Крим та підконтрольною Україні територією не може вважатись поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Натомість у постанові від 20 січня 2021 року КЦС ВС визнав, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є достатньою підставою для надання йому додаткового строку на прийняття спадщини.

13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою нагадав, що спадщина складається не лише з активів, але й пасивів померлого. На вимогу кредиторів спадкоємці повинні повернути борг спадкодавця в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Також КЦС ВС наголосив, що  розписка є замінником письмової форми договору позики і діє презумпція правомірності правочину.

На додаток, 13 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив ще одну постанову, якою систематизував попередні висновки Верховного Суду щодо пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника, зокрема: 

1. спадкоємці можуть набувати право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві не лише у договірних зобов`язаннях, а й у недоговірних зобов`язаннях. При включенні таких прав до складу спадщини основним критерієм треба встановити, чи є право нерозривно пов`язаним з особою кредитора (постанова КЦС ВС від 21 жовтня 2020 року); 
2. пред`явлення вимог кредиторів може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (постанова КЦС ВС від 13 червня 2018 року); 
3. наявність у кредитора померлого боржника відомостей про коло спадкоємців та прийняття ними спадщини зумовлює початок перебігу позовної давності для пред’явлення вимог кредитора до спадкоємців боржника (постанова КЦС ВС від 13 червня 2018 року).

12 січня 2021 року КЦС ВС ухвалив постанову, якою підкреслив, що технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність та не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення.