публікації

Тренди європейського сімейного права у 2021 році

31/03/2021

Оксана Войнаровська

Партнерка, адвокатка

Праця та зайнятість,
Приватні клієнти та управління приватним капіталом

19 березня 2021 року відбувся вебінар Міжнародної академії юристів з сімейного права (IAFL) на тему «Вступ до європейського сімейного права» – «Віртуальний Київ». На вебінарі питання європейського сімейного права на прикладах законодавчої та судової практики Чехії, Англії, Франції, Німеччини, Італії, Мальти, Монако, Шотландії, Швейцарії та України. 

Оксана Войнаровська  виступила модератором сесії на тему  «Утримання (аліменти): нинішні погляди та тенденції». У колонці Оксана ділиться цьогорічними трендами європейського сімейного права.

Цифрова інформація та соціальні мережі: 

Права та відповідальність батьків за контроль спілкування дітей у цифровому середовищі: на сьогоднішній день європейські країни особливу увагу приділяють праву дитини на конфіденційність. Батьки можуть контролювати лише публічні профілі дітей, зокрема у Facebook, Instagram або TikTok. Але ні в якому разі такий контроль не може поширюватися на приватні електронні листи дитини, месенджери WhatsApp або Facebook, крім випадків, якщо це безпосередньо вимагається в інтересах захисту добробуту неповнолітніх. 

Розширення допустимості доказів, отриманих із соціальних мереж: європейські суди зазвичай дозволяють сторонам сімейно-правових спорів подавати докази, отримані з соціальних мереж, якщо вони є загальнодоступними. Такі докази використовуються для підтвердження поведінки, подружньої зради, психічного стану, способу життя, зайнятості або доходу протилежної сторони.  

Етичні правила та використання соціальних мереж і цифрової інформації в повсякденній практиці юристів та при залученні ними клієнтів: юристи повинні дотримуватися етичних правил, вимог щодо приватності та конфіденційності як під час комунікації, так і під час подальшого зберігання інформації, принципів добросовісності, незацікавленості та бездоганної репутації у світовому кіберпросторі. Таким чином, соціальні мережі є потужним інструментом для розширення бази клієнтів. 

Як приймаються рішення: (1) Голос дитини та (2) Прозорість прийняття судових рішень  

Більш активне залучення дітей до участі у судових процесах з питань сімейного права для кращого захисту їхніх інтересів: настав час визнати права дітей на участь у судових процесах, що стосуються їхніх інтересів (щодо розлучення, усиновлення, встановлення опіки, інших питань батьківських прав), та на висловлення своєї думки. Незважаючи на те, що думка дитини не має обов'язкової сили для суддів, вона має вирішальне значення при оцінці інтересів дитини. 

Диверсифікація способів бути заслуханим: право бути заслуханим не передбачає обов’язкову присутність дитини в суді. У більшості країн діти можуть висловити свою думку під час зустрічей із працівниками соціальних служб або психологами, а також під час приватної розмови із суддею. Таке заслуховування тет-а-тет без будь-якої сторонньої допомоги є новою тенденцією. 

Індивідуальна базова оцінка «здатності дитини до сприймання»: суддя має прийняти рішення про здатність дітей висловлювати свої думки в рамках юридичних спорів. Критеріями зазвичай виступають вік дитини, рівень освіти, психічне здоров’я та здатність наводити незалежні аргументи. Згідно з останньою практикою, навіть діти до 10 років можуть реалізувати право бути заслуханими в суді.

Нова тенденція щодо представництва дитини адвокатом: зазвичай батьки виступають представниками своїх дітей у судових провадженнях. Тим не менш, згідно з останньою європейською практикою, дитину можуть заслухати через адвоката, який неупереджено та об'єктивно представляє інтереси дитини в суді. Така концепція викликає запеклі дискусії.

Утримання (аліменти): сучасні погляди та як вони змінюються  

Основна відповідальність батьків за утримання дитини: батьки зобов'язані утримувати своїх дітей і цей обов'язок не припиняється після їх розлучення. В європейських країнах часто не визначається максимальний та мінімальний розмір аліментів. Компетентні органи можуть визначати розмір аліментів на дитину в кожному окремому випадку, виходячи з оцінки потреб дітей з метою забезпечення для них гідного рівня життя. Інша тенденція полягає у мирному врегулюванні питань щодо аліментів на дитину в договорі між батьками. 

Тенденція все більшого захисту права одного із подружжя на фінансову підтримку як у шлюбі, так і після розлучення, що має вирішальне значення, коли один із подружжя присвячує себе веденню домогосподарства, а отже не має фінансових або професійних ресурсів для самозабезпечення: утримання іншого із подружжя – це крок до «відновлення». Наразі питання утримання іншого із подружжя втрачає свою гендерну ознаку: чоловіки добиваються аліментів так само, як і жінки. Крім того, в деяких країнах цивільним партнерам або навіть співмешканцям також надається право на утримання (аліменти).  

Розлучення та поділ матеріальних благ: основні аспекти  

Перспективи та інтенсивне використання шлюбних договорів з метою вибору застосовного права, юрисдикції спорів про розлучення та/або правового режиму майна подружжя: договори – це найкращий спосіб врегулювання фінансових та нефінансових відносин подружжя. Отже, постійно зростає кількість та складність дошлюбних та післяшлюбних договорів, що передбачають вибір застосовного права, юрисдикції спорів про розлучення та/або правового режиму майна подружжя. Таке питання стає надзвичайно важливим, коли мова йде про змішані пари, які проживають або володіють активами в двох або більше юрисдикціях.  

Надалі все більша потреба в захисті більш слабкої сторони та справедливий розподіл фінансових ресурсів у справах про розлучення: Європейська судова практика відходить від неухильного дотримання правила «50/50» при поділі активів подружжя. Суди наділяються дискреційними повноваженнями при вирішенні питання поділу майна подружжя, виходячи з потреб кожного з подружжя, їхніх фінансових або трудових внесків з метою захисту інтересів обох сторін, особливо більш слабкої сторони.

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

02/09/2021

Стаття доступна англійською мовою

Оксана Войнаровська

18/08/2021

Стаття доступна англійською мовою

Олександр Бородкін, Оксана Войнаровська