публікації

Весна прийшла - розкриваємо бенефіціарних власників

30/04/2020

28 квітня вступив в силу новий Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення" ("Закон"). 

Закон покликаний привести поточні процедури фінансового моніторингу у відповідність до світових та європейських стандартів. Закон істотно посилив вимоги до розкриття бенефіціарних власників і відповідальність за недотримання цих вимог. 

Що змінилося?

Раніше для розкриття інформації про бенефіціарного власника керівнику достатньо було заповнити реєстраційну заяву, в якій вказати ПІБ і дату народження бенефіціарного власника, його паспортні дані, ідентифікаційний код та адресу. Відтепер, інформацію потрібно не просто повідомити, але й підтвердити. Для цього потрібно надати реєстратору такі документи ("Документи"): 

  • структуру власності юридичної особи;
  • легалізований витяг або інший документ з відповідного реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
  • нотаріально засвідчену копію паспорта бенефіціара – нерезидента, а також громадянина України, якщо в нього не біометричний паспорт. 

Хто і коли має надавати інформацію?

Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника за новими правилами (разом із підтверджуючими Документами) обов'язково подають: 

  • юридичні особи, зареєстровані до 28 квітня 2020 року – протягом трьох місяців з дня набрання чинності наказу Мінфіну про затвердження форми та змісту структури власності юридичної особи;
  • юридичні особи при первинній реєстрації;
  • юридичні особи при зміні бенефіціарного власника – протягом 30 робочих днів з моменту зміни такого власника;
  • всі юридичні особи – щорічно протягом 14 календарних днів з дня реєстрації юридичної особи для підтвердження відомостей про бенефіціарного власника.

Інформацію треба обов'язково розкрити навіть в тих випадках, коли в структурі власності лише фізичні особи.  

Якщо бенефіціарний власник відсутній?

Відсутність бенефіціарного власника не звільняє від обов'язку розкриття відповідної інформації. У такому випадку в заяві треба  вказати обґрунтовану причину його відсутності.  

Якщо треба зареєструвати інші зміни?

Під час державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, якщо при цьому жодних змін у структурі власності або інформації про бенефіціарного власника не відбулося, треба обов'язково повідомити реєстратора про відсутність таких змін.  

Коли запрацюють нові правила?

Норми Закону в частині обов'язковості надання Документів для встановлення відомостей про бенефіціара ще не працюють. Нові норми запрацюють пізніше – з моменту затвердження Мінфіном форми та змісту структури власності юридичної особи. Наразі такого наказу ще нема. Відповідно, поки що, як і раніше, достатньо заповнити необхідну інформацію у відповідній заяві. Аналогічну позицію у себе на сайті висловив Мін'юст. 

Відповідальність за порушення

За неподання та несвоєчасне подання інформації про бенефіціарного власника або про його відсутність на керівника юридичної особи відтепер передбачений штраф – від 17 000 до 51 000 гривень. Такі ж штрафи будуть і за неподання та несвоєчасне подання документів для підтвердження відомостей про бенефіціарного власника.

Що робити?

Закон суттєво посилює вимоги до розкриття відомостей про бенефіціарних власників юридичних осіб. Відтак, керівникам слід уважно слідкувати за змінами у структурі власності та своєчасно реагувати на такі зміни з метою уникнення накладення значних штрафних санкцій.

Також треба не пропустити дату затвердження Мінфіном форми та змісту структури власності юридичної особи. З цього моменту запрацюють нові правила і протягом трьох місяців треба буде оновити інформацію про бенефіціарних власників. Як пояснює Мін'юст, до затвердження наказу звертатися до реєстраторів не потрібно. 
 

 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

13/04/2022

24 лютого 2022 р. поділило життя українців на «до» і «після». За ці кілька тижнів широкомасштабної війни, які вже здаються вічністю, чимало наших співвітчизників втратили житло, здоров’я чи навіть життя. Споглядаючи свій зруйнований будинок і понівечені долі, деякі з нас розмірковують над відкриттям власного юридичного фронту проти агресора. У цій статті розберемося, чи може український громадянин або компанія звернутися до вітчизняного суду з позовом проти росії та вимагати відшкодування шкоди, нанесеної в ході війни...

Анатолій Пашинський

10/12/2019

Незважаючи на чималі зусилля адвокатів, іноді клієнти можуть бути розчаровані роботою адвокатів. У великій юридичній компанії, яка обслуговує численну кількість клієнтів та має безліч проєктів, подекуди можуть траплятися професійні помилки...