публікації

Відшкодування компанії СВГ Плюс збитків, завданих тривалим митним оформленням скрапленого газу

23/04/2021

Олег Качмар

Партнер, адвокат

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство,
Страхування

Адвокати Василь Кісіль і Партнери, після чотирьох років судової тяганини, домоглися присудження для компанії СВГ Плюс відшкодування з Державного бюджету України збитків, які були завдані їй необґрунтованим тривалим митним оформленням скрапленого газу та нафтопродуктів у 2017 році.

Передісторія

СВГ Плюс – компанія, що займається оптовою торгівлею нафтопродуктів та пропонує своїм клієнтам зріджений газ, дизпаливо та бензин, які відповідають європейським нормам та стандартам.

Наприкінці 2016 року 16 компаній-імпортерів скрапленого газу і нафтопродуктів стали «заручниками» дій Енергетичної митниці та СБУ: Енергетична митниця ДФС, виконуючи вказівки СБУ, призупинила митне оформлення товару у зв’язку з нібито необхідністю взяття проб товару. Підставою для таких дій митниці стали листи СБУ «щодо небезпечної продукції» про необхідність перевірки ввезеного на митну територію України товару на предмет наявності у ньому небезпечних отруйних речовин із вказівками митниці «виключити факти завершення митного оформлення товарів та випуск їх у вільний обіг до отримання результатів експертних досліджень відібраних зразків».

В результаті цих дій залізничні цистерни зі скрапленим газом і нафтопродуктами упродовж майже трьох місяців простоювали на митних постах в очікуванні результатів досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень (СЛЕД) ДФС. У подальшому з’ясувалося, що у СЛЕД немає методики визначення отруйних речовин в імпортованому товарі, у зв’язку з чим вона не змогла провести експертизу та дослідження зрідженого газу і нафтопродуктів на предмет наявності у них отруйних речовин.

Тоді ж, на початку лютого 2017 року, Укрзалізниця заборонила експлуатацію більш півтори сотні вагонів зі зрідженим газом, щодо яких СБУ проводило розслідування, а Мінекономіки запровадило спеціальні санкції проти компаній-імпортерів скрапленого газу у вигляді заборони зовнішньоекономічної діяльності. Енергетична митниця ж надалі не проводила митне оформлення газу, очікуючи на вказівки СБУ.

Вказані дії органів СБУ, регулятора та Енергетичної митниці імпортери скрапленого газу розцінювали як тиск на бізнес і намагання знищити конкуренцію на ринку скрапленого газу. Після розголосу ситуації у ЗМІ СБУ повідомила, що «порушення стосовно компаній-імпортерів паливно-мастильних матеріалів та скрапленого газу доведені частково, а їх заподіяння шкоди інтересам України довести не вдалось». Після цього МЕРТ скасувало спеціальні санкції та заявило, що воно не несе за них відповідальності, оскільки лише виконало вимоги СБУ. Відтак, внаслідок необґрунтовано тривалого здійснення Митницею митного оформлення товару компаніям-імпортерам було завдано значних збитків.

Судовий процес

У 2017 році компанія СВГ Плюс звернулася до суду з позовом про відшкодування завданих їй збитків у зв’язку з тривалим митним оформленням ввезеного в Україну скрапленого газу, дизельного пального та бензину.

Справа розглядалася господарськими судами майже чотири роки. Верховний Суд двічі направляв справу на новий розгляд. У справі було проведено близько 50 судових засідань, справа налічувала більше 20 томів. На ведення справи в суді адвокатами за чотири роки було витрачено більше 500 годин.

Зрештою, 31 березня 2021 року Верховний Суд підтвердив висновки судів першої та апеляційної інстанцій про незаконність затримання митного оформлення поставленого товару та наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Компанії завданих їй збитків у розмірі майже 4,5 млн грн.

Суди вказали, що згідно з частиною 4 статті 255 Митного кодексу України не допускається перевищення строку митного оформлення у зв`язку з проведенням правоохоронними органами спеціальних операцій, перевірок та інших заходів, які не є операціями, що здійснюються в рамках виконання процедур митного контролю. Натомість, судами встановлено, що доручення ГУ БКОЗ СБУ про затримку митного оформлення товару направлялися Митниці в межах кримінального провадження, за відсутності інформації про проведення правоохоронними органами спеціальних операцій, перевірок та інших заходів в межах виконання процедур митного контролю. Відтак, суди дійшли висновку, що затримання завершення митного оформлення у зв`язку з проведенням правоохоронними органами будь-яких перевірок та інших заходів в межах кримінального провадження суперечить частині 4 статті 255 Митного кодексу України.

Також суди зазначили, що за приписами частини 4 статті 558 Митного кодексу України правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію. Натомість, судами встановлено, що резолюції начальника Енергетичної митниці ДФС Піковського І.О. на листах-зверненнях УСБУ в Харківській області, ГУ БКОЗ СБУ, та доручення, які містились у цих резолюціях, за своїм змістом і формою, не є вмотивованим письмовим рішенням керівника митного органу, які могли бути підставою для взяття проб товару та, відповідно, затримки митного оформлення.

Крім того, суди вказали, що згідно з п.3.42 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у випадках, коли митна служба приймає рішення про необхідність проведення лабораторного аналізу зразків/проб товарів, вона випускає товари до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень. Натомість, Митниця неправомірно утримувала та не випускала товар у вільний обіг після взяття проб та подачі позивачем тимчасових митних декларацій для випуску товару до одержання результатів експертних досліджень.

Особливість справи

У цій справі адвокатам Василь Кісіль і Партнери вдалося довести, по-перше, можливість відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби юридичним особам під час виконання ними своїх повноважень, а, по-друге, що збитки можуть бути стягнуті шляхом доведення в господарському суді протиправності рішень, дій чи бездіяльності митниці, завданої шкоди (її розміру) та причинно-наслідкового зв’язку – навіть за відсутності рішення адміністративного суду про протиправність рішень, дій чи бездіяльності державного органу чи його посадової особи.

Залишаючи судові рішення попередніх інстанцій без змін, Верховний Суд наголосив на позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/715/17. Вирішуючи виключну правову проблему, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що господарські суди можуть самостійно встановити незаконність дій органу державної влади або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, оскільки такі правовідносини потерпілого та держави є цивільними.

Окрім стягнення збитків, адвокатам Василь Кісіль і Партнери вдалося також домогтися присудження часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з митниці на користь СВГ Плюс майже півмільйона гривень судових витрат.

Інтереси компанії в суді представляли адвокати Олег Качмар, партнер Василь Кісіль і Партнери, та Олександра Бортман, старша юристка

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

21/03/2019

Стаття доступна англійською мовою

Олександра Бортман, Олег Качмар

29/08/2017