Станом на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, ЄСПЛ все ще залишається одним із небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. У цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; та документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.
Хто може звернутися до ЄСПЛ?
Із заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатись фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.
У яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?
Типовий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, серед іншого, такі інциденти:
- Знищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (в результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);
- Втрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;
- Позбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не обумовлені воєнною необхідністю;
- Втрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);
- Позбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави агресора;
- Утримання військовослужбовцями держави агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;
- Ненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;
- Загибель внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави агресора;
- Катування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;
- Відсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;
- Інші питання (коло потенційних скарг є невизначеним).
У яких випадках не можна звернутися до Європейського Суду?
Виключення із вказаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, серед іншого, неможливістю (складністю) встановлення того, хто несе відповідальність за їх настання. Разом з тим, детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).
Протягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?
Загальний строк звернення до ЄСПЛ – 4 місяці, які в залежності від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення/завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні/встановлення факту неефективності таких засобів захисту.
Чи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?
Перед зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. Відносно вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в рамках кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як в національних органах влади, так і в російських (чи радше спробувати зробити це).
Як підтвердити факти та скарги?
Факти та скарги, викладені у заяві до ЄСПЛ повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що чим більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, тим більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмету (див. вище). Незважаючи на це, є типові документи (див. перелік наприкінці статті), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.
Чим ближче в часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, тим переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і Суду потенційно складніше визначити, чи дійсно мало місце порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає «важчий» тягар доведення того, що мало місце порушення його прав, і заявник повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.
Вимога щодо надання доказів порушення є обов’язковою не лише для ЄСПЛ, а й для інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН, хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава в подальшому справедливо розподіляє між потерпілими особами. Чим переконливіші та детальніші такі докази, тим більші перспективи отримання компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при звернення в будь-які міжнародні судові установи, чи то державою, чи фізичною особою.
Які перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?
На завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (більш детально дане питання викладено в окремій статті). Так, у зв’язку з вторгненням російських військ в Україну, 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин росія перестає бути стороною Конвенції через 6 місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з 16 вересня 2022 року. З огляду на таку ситуацію, ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії лише щодо подій, які передуватимуть 16 вересня 2022 року. При цьому, всупереч поширеним поглядам такого характеру, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.
При цьому, виконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак, наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом в будь-яких інших судових провадженнях. Більш того, в разі виявлення росією бажання повернутись до складу Раду Європи, невід’ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання усіх рішень ЄСПЛ, які були винесені проти неї за час її «відсутності».
Відтак, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним із дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.
Які документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?
1. Знищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:
- заяви про вчинення злочину, направлені до правоохоронних органів України та росії;
- документи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстр транспортних засобів МВС, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна та ін. У разі якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати також інші дотичні документи, наприклад, довідка ОСББ чи КП щодо проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.
- документи, що підтверджують знищення/пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їхнє можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту/його наслідків/місцевості довкола/залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду/точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;
- документи 1) щодо вартості майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад, висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін. та 2) щодо розміру втраченої вартості внаслідок інциденту. Вказані документи не обов’язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак в подальшому вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятись завчасно;
- документи (по можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).
2. Скарги на неналежне поводження/медичну допомогу/умови тримання/позбавлення свободи:
- заяви про вчинення злочину, направлені в правоохоронні органи України та росії, з якомога детальнішим та переконливішим викладом всіх обставин справи;
- покази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);
- документи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров’я, наприклад, висновок судово-медичної експертизи;
- інші матеріали кримінального провадження.
3. Загибель внаслідок бойових дій:
Зазвичай документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки відносно того, що відповідальність за загибель лежить саме на держав агресору (наприклад, висновок вибухо-технічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі належав державі-агресору).
Автор: Маркіян Бем, старший юрист ЮФ Василь Кісіль і Партнери