Робота на державу має свої особливості. Зокрема йдеться про численні антикорупційні обмеження, що виникають після вступу на публічну службу. Одним із таких обмежень є майже повна заборона на отримання подарунків від третіх осіб.
Подарунок — це «грошові кошти та інше майно, переваги, пільги, послуги чи нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно чи за ціною, нижчою мінімально ринкової» (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції»). З визначення добре видно, що до подарунків належать не тільки гроші чи дорогий алкоголь, а й певні блага: наприклад, оплата витрат декларанта на закордонну поїздку або безкоштовне проживання в чужому помешканні.
Останнім часом антикорупційні органи та журналісти почали дедалі частіше звертати увагу на такі категорії подарунків і фіксувати численні порушення. В цій статті ми на конкретних прикладах розглянемо низку неочевидних порушень законодавства про подарунки, про які варто знати кожному доброчесному політику й державному службовцю.
І. Безоплатне користування нерухомістю чи авто
Коли декларант безоплатно проживає в чужому помешканні чи їздить на чужому авто, він отримує подарунок у вигляді безкоштовного блага проживання чи перевезення. Якщо житло чи транспортний засіб не належать близькій особі-родичу (дружині, чоловіку, батькам, дітям, братам, сестрам тощо), отримання такого подарунка може вважатися незаконним.
Першою резонансною справою з цього питання стала постанова Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в справі №572/2133/19, яка стосувалася тогочасного керівника одного з антикорупційних органів. Під час судового розгляду було встановлено, що 2019 року третя особа оплатила декілька діб проживання посадовця в будиночку на базі відпочинку. Загальна вартість безкоштовно отриманих послуг оренди будинку становила 25 тис. грн. До цієї суми суд включив не лише фактичні витрати на оренду, а й персональну знижку, яку третя особа отримала через дружні відносини з власниками бази відпочинку. За результатами розгляду суд кваліфікував цю суму як подарунок, установив факт порушення вимог закону та визнав посадовця винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Протягом останніх кількох років такі категорії подарунків часто привертали увагу журналістів-розслідувачів і громадських активістів. Найрозповсюдженішими кейсами є безкоштовне проживання у заміських будинках друзів, тривале безоплатне користування чужими авто та поїздки на відпочинок коштом сторонніх осіб. Утім, далеко не всі такі факти підтверджуються в суді та завершуються притягненням особи до відповідальності. Наприклад, 2023 року НАЗК склало й направило до суду адміністративний протокол щодо одного з колишніх заступників керівника офісу президента. Посадовцю інкримінували порушення обмежень щодо отримання подарунків на загальну суму 167 тис. грн, що виражалось у безкоштовному проживанні в готельному комплексі та безоплатному користуванні чужим автомобілем. Під час судового розгляду посадовець надав докази того, що він із дружиною насправді сплатив за всі ці послуги. З огляду на це постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року у справі №757/35855/23-п провадження було закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, під час перебування на посаді декларанти мають із обережністю ставитися до всього безкоштовного. З огляду на розвиток інформаційних технологій та рівень суспільної уваги до топпосадовців виявити факт безкоштовного користування чужим будинком чи автомобілем стає дедалі простіше. Нехтування цими антикорупційними обмеженнями може мати наслідком штраф, конфіскацію вартості подарунка та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
ІІ. Занижена вартість оренди житла
Як вже зазначалося вище, подарунком, зокрема, є переваги, пільги та послуги, «які одержують за ціною, нижчою мінімальної ринкової». По суті йдеться про отримання знижок. Якщо така знижка є загальнодоступною (-50% у магазині одягу, що поширюється на всіх покупців) або ж її отримано від близької особи (брат дав декларанту пожити у своїй квартирі за символічну плату), порушення закону немає. Втім, отримання знижки індивідуального характеру від сторонньої особи може порушувати антикорупційні обмеження щодо одержання подарунків.
На практиці однією з найпоширеніших помилок є оренда житла за заниженою вартістю. Причини цього можуть бути різними: орендодавець може хотіти занизити свої доходи для цілей оподаткування, а орендар-декларант — навпаки, зменшити свої витрати для приведення їх у відповідність зі своєю офіційною зарплатою. Втім, незалежно від причини, таке заниження може створити серйозні проблеми для декларанта.
Показовим кейсом тут є постанова Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року в справі №757/50993/23-п, що стосується колишнього голови Верховного суду. Так, під час проведення обшуку за місцем проживання судді було вилучено договір оренди чотирикімнатної квартири в м. Києві з ціною 1000 грн/місяць. Співробітники НАЗК розцінили цю вартість оренди як явно занижену та склали на суддю адміністративний протокол за порушення обмежень щодо одержання подарунків. У суді прокурор надав лист директора Науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно з яким мінімальна ринкова вартість оренди цієї квартири мала становити понад 50 тис. грн/місяць. На підставі цього суд визначив, що різниця між ринковою та фактично сплаченою вартістю оренди становила 906 600 грн. Оскільки орендодавець не був близькою особою судді, всю суму «збережених власних коштів» у розмірі 906 600 грн було визнано подарунком. За результатами розгляду суд визнав посадовця винним у правопорушенні за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, застосувавши до нього штраф 2550 грн і конфіскацію 906 600 грн зекономлених коштів. Із цієї справи добре видно, що сума штрафу іноді може бути незначною порівняно з покаранням у вигляді конфіскації вартості подарунка.
Отже, кожен суб’єкт декларування має пам’ятати, що договори оренди житла мають бути укладені на ринкових умовах. Хоча ціна договору завжди є предметом домовленості сторін, вона не має бути нижчою за мінімально ринкову.
ІІІ. Подарунки від осіб, які насправді не є близькими
Обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на випадки, коли дарувальником є близькі особи декларанта. Від близьких осіб можна отримувати подарунки незалежно від вартості, якщо ці особи не перебувають у підпорядкуванні декларанта й не роблять подарунку у зв’язку зі здійсненням посадовцем владних повноважень.
До близьких осіб належать чоловік, дружина, батьки, діти, рідні та двоюрідні брати і сестри, племінники, дядько, тітка, дідусі, бабусі та деякі інші родичі (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції»). До цього кола також входять особи, яких посадовець має зазначати як членів сім’ї в декларації, — наприклад, «цивільний» чоловік чи дружина, з якими декларант проживає без офіційного оформлення шлюбу.
Практика свідчить, що не всі держслужбовці коректно розуміють термін «близькі особи». Зокрема до близьких осіб іноді помилково включають друзів, колишніх чоловіків/дружин або навіть пов’язані підприємства. Яскравим прикладом такої ситуації є судова справа №658/3406/19, яку розглядали в Каховському міськрайонному суді Херсонської області 2019 року. Згідно з обставинами справи, депутат місцевої ради отримав від свого друга подарунок у вигляді земельної ділянки вартістю 32 454 грн. У суді депутат намагався обґрунтувати законність подарунка тим, що він перебуває з дарувальником у «давніх дружніх відносинах». Утім, суд установив, що такої категорії в переліку близьких осіб немає, а отже, отримання цього подарунка суперечило вимогам закону.
…Як каже давня мудрість, «немає нічого дорожчого за безкоштовне». Справді, безоплатне користування чужим авто чи індивідуальна знижка на проживання може коштувати державному службовцю кар’єри, а політику — його репутації. Щоб не допустити штрафу, конфіскації подарунка та внесення до Реєстру порушників, слід уважно ставитися до антикорупційних обмежень та вчитися на чужих помилках. І, звісно, пам’ятати, що незнання законів не звільняє від відповідальності.
Опубліковано: Дзеркало тижня, 4 липня 2024 р.
Автори: Анатолій Пашинський, Максим Васильєв