Для фізичних осіб, які отримують дохід через платформи, нові правила здебільшого є вигідними. Замість загального податкового навантаження у 23% передбачається ставка 10% - без необхідності реєструватися як ФОП чи подавати декларацію. Доходи від продажу товарів у межах € 2000 на рік взагалі не підлягають оподаткуванню.
Водночас для операторів платформ правила роботи стають складнішими. Вони мають зареєструватися в ДПС, перевіряти дані продавців, утримувати податок із виплат у передбачених законом випадках і щороку звітувати. За окремі порушення штраф може сягати 100 мінімальних зарплат. Закон також передбачає блокування роботи платформи.
Таким чином, операторам цифрових платформ доведеться переглянути свої робочі процеси й адаптувати їх до нових вимог закону. І зробити це слід уже до кінця поточного року.
На кого розповсюджується Закон
Закон охоплює онлайн - сервіси, через які одні користувачі можуть продавати товари, надавати особисті послуги іншим. Таким сервісом може бути окремий сайт, розділ сайту або застосунок. Саме ці види діяльності закон називає підзвітними (наприклад, Bolt.ua, Glovo.ua, Prom.ua).
Якщо сервіси лише обробляють платежі (Liq.pay), розміщують інформацію чи рекламу (Auto.ria) або перенаправляють користувачів, не беручи подальшої участі в угоді (Hotline.ua), то Закон на них не розповсюджується.
Отже, визначальним критерієм є участь платформи у самій операції, а не назва чи бізнес-модель сервісу.
На практиці базовий сервіс оголошень може залишатися поза регулюванням, тоді як функція доставки з оплатою через сервіс на тій самій платформі вже підпадатиме під його дію.
Цю різницю можна проілюструвати на прикладі «OLX». Якщо сервіс лише розміщує оголошення, а продавець і покупець самостійно домовляються про продаж, оплату та передачу товару, то така модель не підпадає під регулювання Закону.
Натомість використання послуги «OLX Доставка» передбачає участь сервісу в оформленні замовлення, організації оплати та доставки. Саме ця участь в угоді між продавцем і покупцем означає, що на таку модель поширюється дія закону.
Що зміниться в роботі цифрових платформ
Закон встановлює для операторів п’ять ключових обов’язків. Порушення окремих із них може поставити під загрозу подальшу роботу платформи в Україні.
Реєстрація в ДПС. Чинні оператори мають зареєструватися до 1 січня 2027 року. Якщо платформа запрацює 1 січня 2027 року або пізніше, її оператор матиме 60 календарних днів після укладення першого договору з продавцем, щоб подати заяву на реєстрацію.
Реєстрація оператора важлива й для продавців. Лише після неї вони можуть скористатися пільговою ставкою 10% для доходів від цієї платформи.
Перевірка продавців. Оператор збирає та перевіряє дані підзвітних продавців. Якщо після двох нагадувань і спливу щонайменше 60 днів продавець не надав інформацію, платформа повинна припинити ділові відносини, закрити доступ або зупинити виплати до отримання даних.
Звітність. Звіт про доходи продавців подається щороку до 31 січня наступного року. Перший звітний період - 2027 рік; строк першого звіту визначить Мінфін, але не раніше 31 січня 2028 року. Оператор звітує і про продавців, чиї доходи звільнені від оподаткування. Зокрема, щодо доходів від продажу товарів у межах 2 000 євро на рік оператор до 31 січня подає окремий спрощений розрахунок.
Утримання податку. Оператор платформи утримує і сплачує податок із доходів продавців, які є податковими резидентами України. Це правило діє, навіть якщо оператор сам не виплачує винагороду, але знає її суму або може її визначити.
Податок розраховують із повної суми доходу, включно з комісіями, зборами та самим податком. Сплатити його потрібно не пізніше 30-го числа наступного місяця.
Зберігання документів. Дані продавців і документи щодо їх перевірки зберігаються щонайменше 1825 днів - п’ять років від дня, наступного за граничним строком подання відповідного звіту.
Відповідальність
Помилка платформи може коштувати значно дорожче, ніж несплачений податок окремого користувача. Так, наприклад, за відсутність реєстрації передбачено штраф у 20 мінімальних зарплат - 172 940 грн (за ставкою на 2026 рік), за неподання звіту - 100 мінімальних зарплат, або 864 700 грн. Кожен день прострочення звітності коштуватиме ще ½ мінімальної зарплати - 4 324 грн.
Але найбільший фінансовий ризик для оператора - штрафи, які нараховують окремо за кожного продавця. Якщо оператор вчасно не виправить помилкові дані про продавця, штраф становитиме 4 324 грн. За неналежну перевірку продавця або його умисне приховування штраф становитиме 5% його винагороди, але щонайменше одну мінімальну зарплату - 8 647 грн.
Ще відчутнішим наслідком може стати блокування платформи. Якщо строк сплати штрафу минув, а оператор досі не зареєструвався, ДПС звертається до суду з вимогою заблокувати платформу. Рішення суду виконують негайно, а на подання апеляції є десять днів. Блокування діє до реєстрації оператора, якщо ДПС або суд не скасує його раніше.
Трудове право: неочевидна новела
У дискусії про нові податки для цифрових платформ майже не помітили зміни, яка для сервісів таксі й доставки може бути не менш важливою. Закон № 4903-IX доповнює статтю 3 Кодексу законів про працю й уточнює, коли трудове законодавство не поширюється на відносини платформи з виконавцями.
Правило діє, якщо оператора внесено до оприлюдненого переліку ДПС, і стосується відносин із підзвітними продавцями, які надають особисті послуги через платформу. Як пояснюють автори законопроєкту, мета цієї зміни - усунути ризик визнання таких відносин трудовими.
Для власників платформ це суттєвий захист. У світовій практиці саме спори щодо статусу виконавців стали для таких сервісів одним із найвагоміших ризиків. Так, у 2021 році Верховний суд Великої Британії визнав водіїв Uber працівниками з відповідними трудовими гарантіями, а у 2024 році ЄС ухвалив директиву про платформну працю, яка запроваджує презумпцію трудових відносин.
Український закон прямо виключає застосування трудового законодавства для всіх користувачів платформ.
Як оподатковуються доходи з платформ у фізичних осіб і ФОП
Для фізосіб, які відповідають умовам пільгового режиму, ставка становить 10% ПДФО без військового збору. Вона діє для річного доходу з платформ у межах 834 мінімальних зарплат. За показником 2026 року це 7 211 598 грн. Із суми понад цей ліміт сплачують 23% - 18% ПДФО та 5% військового збору.
Для продажу товарів діє окрема пільга. Якщо за рік ви отримали від таких продажів через цифрові платформи не більше ніж 2000 євро, цей дохід не оподатковується. Ліміт рахують за всіма платформами разом. Скажімо, ви отримали 800 євро на одній платформі, 700 на другій і 600 на третій. Разом це 2100 євро, тож річний ліміт перевищено. У такому разі ДПС сама розрахує податок і надішле вам податкове повідомлення - рішення.
ФОП мають можливість самі обрати, як працювати через платформу. Для них вибір зводиться до практичного питання - хто займатиметься податками із заробітку на платформі. Якщо ви працюєте як ФОП, то самі ведете облік, подаєте звітність і сплачуєте податки за своєю системою. Якщо працюєте як фізособа й відповідаєте умовам пільгового режиму, оператор утримає 10% із виплати, перерахує їх до бюджету та відзвітує перед ДПС. Окремо декларувати ці доходи й самостійно сплачувати з них податок не потрібно.
Міжнародний досвід
Досвід інших країн показує, у чому користь чітких податкових правил для цифрових платформ. Коли оператор заздалегідь знає, що має утримати податок із виплати користувачу, він може врахувати його в момент розрахунку. Якщо гроші вже виплачено, невиконаний обов’язок може обернутися витратами для самої платформи. Так сталося з Airbnb в Італії.
Airbnb починала як стартап, який допомагав власникам житла знаходити орендарів. Згодом в Італії компанія зіткнулася зі спором щодо податку, який мала утримувати з доходів орендодавців у 2017 – 2021 роках. У грудні 2023 року Airbnb погодилася сплатити італійській податковій 576 млн євро для врегулювання спору. Компанія вирішила визнати помилку, покрити цю суму власним коштом і не вимагати відшкодування від власників житла.
Чіткі податкові правила для платформ - лише перший крок. Далі важливо пояснити користувачам, що саме для них змінюється і чому нові правила звітності самі по собі не привід для хвилювань.
Британський досвід показує, чому нові правила варто пояснювати одразу. Якщо продавці вирішать, що звітність платформи означає податок із кожного продажу, майданчик ризикує втратити частину користувачів.
Коли у 2024 році запрацювали вимоги до звітування платформ, продавці вживаних речей занепокоїлися, що тепер їм доведеться сплачувати податок із кожного продажу. Податкова служба HMRC окремо роз’яснювала: передання інформації про доходи не означає запровадження нового податку чи автоматичного виникнення обов’язку його сплатити. Така комунікація потрібна й в Україні, адже нерозуміння правил може підштовхнути користувачів до відмови від платформ навіть тоді, коли підстав для занепокоєння немає.
Висновки
Закон № 4903-IX переслідує легітимні цілі: виведення цифрової економіки з тіні та спрощення сплати податків для фізичних осіб.
Для людей, які заробляють через цифрові платформи, закон № 4903-IX радше добра новина. Якщо користувач відповідає умовам пільгового режиму, податок за нього утримає й перерахує платформа.
Для операторів платформ це означає більше роботи й вищу ціну помилки. Саме вони перевірятимуть дані продавців, подаватимуть звітність для міжнародного обміну й утримуватимуть податок із виплат. За окремі порушення штраф розраховують за кожного продавця, якого вони стосуються. Якщо помилка зачепить сотні продавців, загальна сума штрафу може поставити під загрозу подальшу роботу платформи.
Як операторам платформ підготуватися до нових правил
З огляду на розмір можливих штрафів операторам варто вже зараз перевірити, чи готові їхні платформи до нових вимог. У підготовці до 1 січня 2027 року є п’ять пріоритетних кроків.
- Перевірити, чи поширюється закон на бізнес-модель. Якщо платформа працює за кількома сценаріями, оцінити кожен окремо.
- Якщо закон поширюється на діяльність оператора, зареєструватися в ДПС.
- Налаштувати збір і перевірку даних продавців.
- Адаптувати й протестувати систему виплат, щоб утримувати податок із виплат продавцям і щомісяця перераховувати його до бюджету.
- Оновити публічні оферти й договори з виконавцями та партнерами-посередниками, щоб вони відповідали новому порядку роботи.
Зважаючи на стислі строки та розмір можливих санкцій операторам платформ доцільно не відкладати юридичний аудит своєї діяльності: своєчасна підготовка дозволить мінімізувати ризики та уникнути непередбачуваних витрат.
Авторка: Наталія Мисник