Отримання запиту контролюючого органу нерідко стає першим сигналом про те, що діяльність платника податків опинилася у фокусі уваги податкових органів. Такі запити надсилаються для аналізу окремих господарських операцій, перевірки інформації, отриманої контролюючим органом, а в окремих випадках саме вони передують призначенню податкової перевірки.
У цій статті розглянемо, що насамперед слід перевірити після отримання запиту контролюючого органу, коли платник податків зобов'язаний надати відповідь та чи варто користуватися передбаченим Податковим кодексом України правом не відповідати на запит, оформлений із порушенням вимог законодавства.
Отримали запит: що перевірити передусім?
Форма та зміст запиту контролюючого органу не є довільними. Податковий кодекс України встановлює перелік обов'язкових реквізитів і вимог, яких контролюючий орган повинен дотримуватися під час його оформлення.
Зокрема, запит має бути підписаний керівником контролюючого органу, його заступником або іншою уповноваженою особою та скріплений печаткою контролюючого органу.
Особливу увагу варто звернути на обґрунтування підстав його направлення. Контролюючий орган повинен не лише послатися на відповідну норму Податкового кодексу України, а й навести конкретні фактичні обставини або інформацію, які підтверджують наявність відповідної підстави.
На практиці найчастіше контролюючі органи зазначають, що ними виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Проте самого посилання на відповідну підставу недостатньо. У запиті мають бути наведені конкретні обставини, які стали підставою для відповідних висновків контролюючого органу.
Не менш важливо перевірити, чи містить запит чіткий перелік інформації та документів, які контролюючий орган пропонує надати.
Якщо запит відповідає вимогам Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем його отримання.
Чи варто відповідати на запит, оформлений із порушеннями?
Якщо запит не містить хоча б одного з обов'язкових реквізитів або належного обґрунтування підстав для його направлення, він не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у такому випадку платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
На перший погляд висновок очевидний: якщо закон прямо звільняє платника податків від такого обов'язку, запит можна залишити без відповіді. Однак на практиці такий підхід не завжди є оптимальним.
Ненадання відповіді на запит контролюючого органу протягом установленого строку є однією з підстав для призначення документальної позапланової перевірки. На практиці контролюючі органи нерідко призначають такі перевірки навіть тоді, коли платник податків не відповів на запит, оформлений із порушенням вимог законодавства.
Саме тому повністю ігнорувати такий запит, як правило, не варто.
Оптимальним рішенням у більшості випадків є направлення письмової відповіді, у якій зазначити, що отриманий запит не відповідає вимогам Податкового кодексу України, а тому відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу платник податків звільняється від обов'язку надавати запитувану інформацію та її документальне підтвердження. Одночасно доцільно повідомити, що після отримання належним чином оформленого запиту платник податків готовий розглянути питання щодо надання відповідної інформації та документів.
Така відповідь фіксує допущені контролюючим органом порушення, підтверджує добросовісність платника податків і не позбавляє його права посилатися на ці порушення під час подальшого адміністративного або судового оскарження.
Недоліки запиту мають значення не лише на етапі листування з контролюючим органом. Якщо документальну позапланову перевірку призначено саме на підставі такого запиту, допущені контролюючим органом порушення можуть свідчити про недотримання процедури її призначення. Відповідно, вони можуть бути використані платником податків як один із ключових аргументів під час оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що якщо запит контролюючого органу оформлений із порушенням вимог законодавства, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на нього. За таких обставин відсутні передбачені Податковим кодексом України умови для призначення документальної позапланової перевірки з підстав ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження.
Зокрема, у постанові від 29.01.2025 у справі № 160/8721/23 Верховний Суд вказав, що запит контролюючого органу повинен містити конкретні обставини, які свідчать про можливе порушення платником податків вимог законодавства. Лише формального посилання на норми Податкового кодексу України або загальних тверджень про можливі порушення недостатньо. За відсутності конкретних фактів платник податків позбавлений можливості надати належні пояснення та їх документальне підтвердження, що виключає можливість покладати на нього негативні наслідки ненадання таких пояснень.
Верховний Суд також наголосив, що порушення контролюючим органом вимог щодо оформлення запиту та процедури призначення перевірки можуть мати самостійне правове значення. Якщо документальну позапланову перевірку призначено за відсутності передбачених законом підстав або з порушенням установленої процедури, це може бути підставою для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. При цьому суд насамперед повинен оцінити законність призначення перевірки і лише після цього, за необхідності, переходити до аналізу суті встановлених податкових порушень.
Такий правовий висновок є усталеним у практиці Верховного Суду (постанови від 21.07.2022 у справі № 640/30785/20, від 10.12.2021 у справі № 640/14155/19, від 22.03.2021 у справі № 821/1232/17, від 17.07.2019 у справі № 808/553/18 та від 26.02.2019 у справі № 826/9082/15) і підлягає врахуванню як судами нижчих інстанцій, так і контролюючими органами.
Таким чином, отримання запиту контролюючого органу саме по собі не означає, що платник податків повинен безумовно надавати весь обсяг запитуваної інформації та документів.
Насамперед необхідно перевірити, чи відповідає такий запит вимогам Податкового кодексу України. Якщо ж запит оформлено з порушеннями, найбільш виваженим рішенням, як правило, є направлення мотивованої письмової відповіді без надання документів, обов'язок щодо подання яких у такому випадку не виникає.
Практика свідчить, що найбільшою помилкою після отримання запиту контролюючого органу є поспішне надання всіх запитуваних документів без перевірки законності самого запиту. У багатьох випадках саме належна оцінка його змісту визначає подальшу стратегію захисту платника податків та може мати вирішальне значення у разі виникнення податкового спору.