публікації

Агроконкуренція: вплив Антимонопольного комітету на сільськогосподарські ринки

15/11/2018

Анна Сісецька

Партнерка, адвокатка

Антимонопольне та конкурентне право,
Банківське та фінансове право,
Торгівля та комерційна діяльність,
Авіація,
Споживчі товари та роздрібна торгівля,
Транспорт та інфраструктура

За останні кілька років значна частина бізнесу відмітила зниження рівня конкуренції на сільськогосподарських ринках. Так, опитування Центру комплексних досліджень АМКУ свідчать, що 47.8% компаній-респондентів характеризують рівень конкуренції на українському ринку АПК як високий. Для порівняння, у 2016 році цей показник становив 58.7%. Погляди українського бізнесу щодо зовнішніх ринків виглядають ще більш песимістичними: за їхніми оцінками, рівень конкуренції на ринках СНД знизився з 90% до 21.1%, а на ринках далекого зарубіжжя – з 31.4% до 22%. Це при тому, що продукція АПК продовжує відігравати ключову роль у експорті України.

Яку ж роль відіграє регулятор у сфері конкуренції – АМКУ – на ринках АПК?

Внутрішні аграрні та суміжні з ними ринки

По-перше, АМКУ може безпосередньо втручатися в ситуацію на ринку і виявляти структурні або поведінкові недоліки. Втім, останнім часом АМКУ не дуже активний безпосередньо на аграрних ринках. Навіть у Річному звіті АМКУ за 2017 рік немає окремого розділу, присвяченого ринкам АПК. Переважно, у поле зору АМКУ потрапляють агрохолдинги під час здійснення угод, що підпадають під визначення "концентрації" і потребують дозволу АМКУ. Окрім класичних "злиттів та поглинань" необхідність отримання дозволів АМКУ розповсюджується і на передачу активів у вигляді цілісних майнових комплексів, що досить актуально для українського бізнесу. Зокрема, АМКУ вважає цілісними майновими комплексами елеватори, тому не лише придбання, а й оренда елеватора потребують дозволу АМКУ.

По-друге, АМКУ може контролювати та попереджати втручання інших органів влади та органів місцевого самоврядування, у випадку якщо останнє є антиконкурентним. Подібної практики стосовно аграрних ринків останнім часом не спостерігається, проте АМКУ все активніше використовує цей інструмент у інших галузях і навіть у жовтні опублікував узагальнення практики застосування щодо антиконкурентних дій органів влади. Напрацьована практика АМКУ щодо оренди комунального майна та землі у містах може бути перенесена і на орендні відносини щодо сільськогосподарських земель.

По-третє, АМКУ спостерігає за рівнем конкуренції на суміжних ринках – хімічної промисловості, електроенергії, транспорту. Часом активність АМКУ на таких суміжних ринках може впливати на аграрний сектор не менше, ніж втручання у власне сільськогосподарські ринки.

Наприклад, АМКУ не раз звертав свій погляд на болючі для багатьох аграріїв транспортні послуги. Дуже цікавим є випадок відшкодування Укрзалізницею шкоди Нібулону за застосування до останнього "експортного" тарифу. У 2013 році АМКУ визнав експортні тарифи Укрзалізниці: вищі тарифи, що застосовувалися до перевезень зерна, що призначалося для експорту, такими, що не відповідають конкуренційному законодавству, а Укрзалізницю – винною у зловживанні монопольним становищем. Далеко не всі клієнти Укрзалізниці, що постраждали від порушення, побачили та повірили у можливість відшкодування збитків, завданих порушенням. І це при тому, що законодавець стимулює звертатися до суду за таким відшкодуванням, адже розмір відшкодування відповідно до Закону про захист економічної конкуренції автоматично подвоюється. Удача посміхається сміливим, а також тим, хто має натхнення і ресурси відстоювати свої інтереси у суді: у липні 2018 року Верховний Суд поставив крапку у спорі між Укрзалізницею та Нібулоном, який за результатами спору має отримати відшкодування 60-тимільйонних збитків у подвійному розмірі, тобто 120 мільйонів гривень.

Ще одним надзвичайно важливим для аграріїв ринком є ринок хімічної промисловості, зокрема ринки добрив та засобів захисту рослин. Складною з точки зору конкуренції є ситуація на ринку мінеральних добрив, які становлять понад 20% виробництва продукції рослинництва. Поряд із антидемпінговими митами щодо російських виробників та логістичними проблемами поставок із далеким зарубіжжям, АМКУ розслідує діяльність найбільшого українського виробника. Зі сторони АМКУ лунали заяви про можливе прийняття рішення вже восени цього року, проте чи це відбудеться і, якщо відбудеться, то наскільки рішення АМКУ зможе впорядкувати ринок – наразі прогнозувати вкрай важно.

Зовнішні ринки

По-перше, важко не погодитися із тезою, що високий рівень конкуренції на внутрішньому ринку сприяє появі конкурентоздатних експортерів. Тобто, підвищуючи рівень конкуренції на внутрішніх ринках, АМКУ автоматично посилює експортні можливості сектору.

По-друге, не слід забувати, що АМКУ може впливати на зовнішньоекономічну діяльність і іншими шляхами. Зазвичай, АМКУ визначає географічні межі ринків як межі держави – у більшості випадків це доцільно і правильно, адже рух товару через державний кордон пов'язаний із бар'єрами: мита, перевірки, відмінні стандарти тощо. Проте, сьогодні, у багатьох випадках ці бар'єри знижуються, а на деяких ринках вони є менш суттєвими та важливими. Іншими словами, ніщо не забороняє АМКУ досліджувати ринок зернових не лише в межах України, а, наприклад, в межах чорноморського басейну. Звісно, це пов'язано із певними труднощами щодо збору інформації, а також із юридичними межами компетенції АМКУ, адже Закон про захист економічної конкуренції застосовується до "відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України". Тобто, якщо АМКУ досліджує якийсь полідержавний ринок, то Україна має бути активною частиною цього ринку, або українські суміжні ринки мають сильно залежати від такого полідержавного ринку. Таким чином, у подібних дослідженнях АМКУ має обґрунтовувати, окрім іншого, і свою компетенцію у дослідженні відповідного ринку.

По-третє, АМКУ впливає на засоби торговельного захисту, які застосовуються до імпортерів на підставі законодавства про захист національного товаровиробника. Це законодавство передбачає накладення на імпортерів різних мит, у тому числі, у відповідь на дискримінацію українських експортерів. Перший заступник голови АМКУ входить до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. І, власне, серед усіх органів, представлених в МКМТ (МЕРТ, Мінфін, Мінагро, СБУ, МЗС, ДФС тощо), саме у АМКУ, напевно, є найбільше кваліфікаційної спроможності об'єктивно оцінити вплив тих чи інших заходів на економічну ситуацію вцілому.

ВИСНОВОК

Не применшуючи жодним чином ні роль АМКУ, ні її значення для розвитку відповідних ринків, бізнесу не слід забувати про те, що підвищення рівня конкуренції – це також справа самого бізнесу. Якщо дотримуватися такого погляду, то АМКУ перестає виглядати лише іще одним каральним державним органом. Використовуючи інструменти, які пропонує конкуренційне право, та співпрацюючи з регулятором, можна зробити ринки прозорішими та значно перспективнішими. При чому, завдяки галузевим асоціаціям, використання таких інструментів доступно не лише для крупного бізнесу. Потрібно лише об'єднуватися задля стратегічних цілей.

Опубліковано: Юрист і Закон, №42, 09.11.2018-15.11.2018

Автори: Анна СісецькаМикола Бойчук

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

08/05/2018

Анна Сісецька, Микола Бойчук для Terralex Connections

Анна Сісецька

15/09/2016

Автори: Анна Сісецька, Микола Бойчук, Віталій Пружанський

Анна Сісецька