публікації

Кошти чи зерно: що отримають власники паїв?

22/07/2022

Олег Качмар

Партнер, адвокат

Національний судовий процес,
Реструктуризація та банкрутство,
Агробізнес,
Страхування

Чи може компанія\фермер в період воєнного стану самостійно змінювати форму оплати з грошової форми на натуру (зерно, цукор, борошно)?

Ні, не може. У період воєнного стану, в силу військових дій та інших обставин у сторін, насамперед в орендаря, можуть виникати певні труднощі з виконанням договорів. Передусім з обробітком землі чи сплатою орендної плати. Але це не значить, що орендар вправі в односторонньому порядку відмовитись від виконання свого зобов’язання чи змінити його, наприклад, змінити форму розрахунків за договором з грошової на натуральну чи навпаки.

Закон про оренду землі визначає, що орендна плата справляється у грошовій формі. Водночас, закон передбачає, що за згодою сторінрозрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Тобто, усе повинно робитись за згодою сторін. Це стосується і форми розрахунку, і розміру орендної плати. Згода, зрозуміло, має бути взаємною, тобто обидві сторони (власник паю і фермер) повинні бути згодні саме на таку форму розрахунку. Більше того, така згода повинна бути належним чином оформлена (відображена у договорі). 

Не виключено, що в нинішній складній ситуації, коли сільгоспвиробники та зернотрейдери не можуть продати, вивезти зерно з України, на складах зберігається чимала кількість зерна, а ціни на зерно сильно падають, то фермери та інші сільгоспвиробники можуть бути зацікавлені у тому, щоб розрахуватись з власниками паїв зерном.  

Проте ні в мирний час, ані в період воєнного стану, фермер (орендар) не вправі самостійно змінювати форму розрахунку за договором з грошової на натуральну чи навпаки.

За якими відпускними цінами має рахувати пайовикам оплату натурою?

За ринковими. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Тобто, по-перше, за ринковими цінами, по-друге, за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, тобто, коли орендар розраховується з власником паю, а не на будь-яку іншу дату (дату укладення договору чи, наприклад, станом на 1 січня року, в якому проводиться виплата). 

Простіше кажучи, якщо при ціні тонни зерна в 6 тис. грн за тонну, фермер повинен дати власнику паю тонну зерна за кожен гектар землі, то якщо на дату внесення орендної плати ціна на зерно впаде, наприклад, до 4,5 тис. грн. за тонну, то фермер повинен буде дати власнику паю уже півтори тонни зерна за кожен гектар орендованої землі. 

Чи має право компанія\фермер в період воєнного стану автоматично без попередження власника паю продовжувати договір на оренду? Якщо ні, то що в такому випадку робити власнику паю, які мають бути його дії?

Річ у тому, що законодавець самостійно вирішив, як бути з тими договорами (користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення), за якими строк користування земельними ділянками закінчився після 24 лютого. Так, згідно зі змінами, які внесені до Земельного кодексу, встановлено, що усі договори користування  земельними ділянками сільськогосподарського призначення (оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту), строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, хочете ви цього чи ні, ваш договір є поновленим (продовженим) ще на один рік. Для цього, фермер навіть не повинен повідомляти чи попереджати власника паю. Хоча, звісно, може проінформувати його про такі зміни в законі. При чому, так зміни стосуються як договорів користування земельними ділянками державної і комунальної, так і договорів користування земельними ділянками приватної власності, укладеними між власниками земельних ділянок (паїв) та фермерами, сільськогосподарськими підприємствами.  

Є лише один нюанс: в законі, як на мене, досить чітко вказано, що поновленими вважаються усі договори, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, проте в законі немає прямої вказівки за зворотну дію закону в часі. Враховуючи те, що воєнний стан введено в Україні з 24 лютого, а закон, яким внесені зміни – набрав чинності з 7 квітня, я не виключаю, що можуть виникнути спори з приводу того, чи поширюється ця норма закону на договори, строк яких закінчився у період після введення воєнного стану, але до набрання чинності законом.  

Опубліковано: Agroportal.ua

Автор: Олег Качмар, партнер 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

30/03/2022

Так, є, але лише у тому разі, якщо майно було застраховано від воєнних ризиків. Тобто, у 99,9% випадків – ні. До 2014 року в Україні не прийнято було страхувати майно від воєнних ризиків. Український страховий ринок, за великим рахунком, не пропонував такий страховий продукт. Хіба що в якихось одиничних випадках, про які особливо ніхто й не чув, і то на умовах перестрахування. Але це були, радше, винятки...

Олег Качмар

24/03/2022

Держава мобілізує усі свої ресурси для перемоги над ворогом та відновлення економіки. Зараз це найголовніше. Водночас одним із першочергових завдань є забезпечення продовольчої безпеки. Від того, як пройде посівна, залежить продовольча безпека не лише України, але й багатьох країн світу. Адже Україна є одним із найбільших експортерів продовольства...

Олег Качмар