публікації

По кому свистить свищик. Чого бізнесу чекати від нового законодавства про викривачів корупції

30/10/2019

Андрій Слюсар

Старший юрист, адвокат

Антикорупційні питання ,
Комплаєнс та розслідування,
Кримінальне право,
Національний судовий процес,
Прецедентне право ЄCПЛ

17 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» №1010, який набуде чинності 1 січня 2020 року.

У зв’язку з тим, що його ще не було ані підписано президентом України, ані оприлюднено на офіційному веб-порталі Верховної Ради, доступним є лише текст законопроєкту до другого читання від 16 жовтня 2019 року, положення якого можуть не повністю збігатись з тими нормами, які згодом набудуть чинності (що уже неодноразово траплялось в українському парламенті).

Основною метою цього законопроєкту є визначення правового статусу викривачів корупції та встановлення їхніх прав, гарантій та механізмів захисту.

Викривача законопроєкт визначає як фізичну особу, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас така інформація повинна бути відома викривачу у зв’язку з його чи її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчанням, або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності (тобто інформацію, прочитану в фейсбуці чи почуту в барі, повідомляти сенсу не буде).

Законопроєкт передбачає цілу низку прав та гарантій захисту викривачів: вони отримають право на конфіденційність, анонімність, безоплатну правову допомогу, забезпечення безпеки у разі наявності загрози життю чи майну, відшкодування судових витрат; отримання психологічної допомоги. Суттєвим елементом, який поширюється як на самих викривачів, так і на їхніх близьких, є також захист від негативних заходів впливу з боку роботодавця через свій статус викривача: від звільнення, відсторонення, переведення на нижчеоплачувану роботу тощо.

Чи не найважливішою нормою, яка покликана стимулювати викриття корупції, є запровадження винагороди в розмірі 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків після ухвалення обвинувального вироку суду.

Зміни, які впроваджуються цим законом, вплинуть не тільки на роботу державних органів, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права, але й на приватних юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо предмет закупівлі має вартість не менше 20 млн грн.

На таких юридичних осіб буде покладено низку обов’язків щодо забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про правопорушення.

  1. Впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти правопорушень.
  2. Визначення внутрішніх процедур та механізмів прийняття та розгляду повідомлень викривачів.
  3. Створення та забезпечення функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти правопорушень – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженій особі.
  4. Забезпечення проведення попередньої перевірки за повідомленнями викривачів для визначення підстав для:

а) призначення проведення повноцінної внутрішньої (службової) перевірки;

б) передачі матеріалів до органу досудового розслідування;

в) закриття провадження у разі непідтвердження фактів, викладених у повідомленні викривача.

Питання ефективного захисту викривачів – це світова тенденція. Ще в жовтні 2003 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію ООН проти корупції, у статті 33 якої йдеться про необхідність включення до національних правових систем держав-учасниць заходів щодо захисту викривачів від будь-якого несправедливого поводження.

А буквально за 10 днів до ухвалення законопроєкту Верховною Радою Рада ЄС ухвалила нові правила щодо захисту викривачів, які впродовж двох років повинні бути інтегровані до національного законодавства країн-членів ЄС та стосуються захисту викривачів не лише корупції, але й значно ширшого кола порушень.

Звичайно, багато в чому це залежатиме від практики застосування уже ухваленого закону, але, враховуючи зазначену директиву ЄС, а також попередні рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, варто очікувати з часом і в Україні розширення правового визначення та юридичного захисту викривачів зі сфери виключно протидії корупції на значно ширше коло порушень, які шкодять суспільним інтересам: у сферах безпеки продуктів харчування, екології, порушення прав людини тощо.

Тому визначені у цьому законі механізми захисту викривачів корупції можуть стати доповненням до вже існуючих комплаєнс-процедур не лише для бізнесу, який зараз підпадає під його дію, але й орієнтиром для значно ширшого кола компаній, які можуть стати суб’єктами реалізації аналогічних механізмів у випадку подальшого розширення поняття викривачів та гарантій їхнього захисту.

ДОВІДКА. Англійською мовою викривач – це whistleblower, дослівно – той, хто свистить у свищик.

Опубліковано: The Page, 30 жовтня 2019 р. 

Автори: Андрій Слюсар та Марія Новікова 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

28/01/2019

Поряд з очевидним фізичним та психологічним дискомфортом, пов’язаним з проведення правоохоронцями обшуку, вчинення такої слідчої дії стосовно бізнесу має відчутний додатковий негативний наслідок, порівняно з обшуком приватного житла, у вигляді зупинення на певний час діяльності підприємства...

Андрій Слюсар