Instagram давно став повноцінним каналом продажів. Тепер він перетворюється ще й на джерелом інформації, за якою податкова шукає незадекларовані доходи. Сторіз може зникнути через 24 години, але фінансовий слід від неї залишається значно довше.
У цифровому бізнесі майже все починається зі сторіз.
Спочатку блогер розповідає особисту історію, потім демонструє результат, формує довіру, оголошує старт продажів і залишає посилання на оплату. За кілька днів через Instagram можна продати курс, марафон, консультацію чи доступ до закритої спільноти на мільйони гривень.
Ще донедавна ця модель здавалася майже невидимою для держави, адже у блогера немає магазину, офісу чи каси. Товар може бути цифровим, команда - розподіленою між кількома країнами, а платежі - надходити на картки фізичних осіб, рахунки ФОП, платіжні сервіси або криптогаманці.
Останні кейси показують: цифровий бізнес більше не є невидимим для держави. Публічні заяви про мільйонні запуски, і демонстрація розкішного способу життя можуть привернути увагу контролюючих органів, а далі - стати приводом для податкової перевірки.
Кейс Богдани Гончарук: від «Енергії достатку» до двох кримінальних проваджень
Богдана Гончарук будувала свій публічний образ навколо ідеї швидкого фінансового успіху. У соціальних мережах вона продавала курс про «Енергію достатку», обіцяючи навчити авдиторію мислити й діяти так, щоб досягти мільйонних доходів.
Маркетинг курсу значною мірою спирався на демонстрацію розкішного способу життя. Блогерка заявляла, що володіє нерухомістю в десятках країн світу, регулярно змінює автомобілі та має значні доходи від онлайн-бізнесу. Такі твердження мали підсилювати довіру до її методики й переконувати потенційних клієнтів, що запропонована нею модель фінансового успіху працює.
Водночас зміст навчальних матеріалів і гучні обіцянки блогерки викликали значний скепсис у соцмережах. Її висловлювання, фрагменти вебінарів та заяви про «енергію грошей» неодноразово ставали основою для пародій і гумористичних відео.
Від пародій у соцмережах до кримінальних проваджень
У лютому 2026 року історія набула вже не гумористичного, а податкового виміру. У публічному просторі з’явилася інформація про те, що Богдана Гончарук могла отримати близько $2 млн від продажів через соціальні мережі без належного декларування та сплати податків.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що ці відомості мають бути перевірені. За його словами, контролюючі органи повинні були проаналізувати фінансові операції блогерки, джерела її доходів і податкову звітність.
Менш ніж за три тижні історія вийшла за межі Instagram.
26 лютого 2026 року Дніпропетровська обласна прокуратура внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про два можливі факти ухилення від сплати податків.
Наразі правоохоронці розслідують два окремі епізоди:
- кримінальне провадження № 42026040000000083 стосується можливого ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Енергія Достатку» у 2024–2025 роках;
- кримінальне провадження № 42026040000000084 - можливого ухилення від сплати податків Богданою Гончарук як фізичною особою - підприємцем у 2023–2025 роках.
Обидва епізоди попередньо кваліфіковані за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України.
Що саме перевіряють правоохоронці
Судячи з матеріалів провадження, основні претензії правоохоронців пов’язані не стільки із самим фактом продажу курсів, скільки зі способом юридичного оформлення цієї діяльності та рухом отриманих коштів.
Зокрема, серед видів економічної діяльності, зареєстрованих за ТОВ «Енергія Достатку» та ФОП Богданою Гончарук, правоохоронці не виявили КВЕДів, пов’язаних із неформальною освітою. Водночас фактично блогерка продавала навчальний продукт. Формулювання «навчання у форматі інформаційних послуг», яке використовувалося для опису діяльності, на думку слідства, не змінює її суті: якщо клієнтам передають знання, навички та методики, такі послуги можуть мати ознаки освітніх.
Окремий блок питань стосується способів приймання та переміщення коштів. У матеріалах провадження йдеться про публічні заяви Гончарук, у яких вона описувала перекази між Росією, Білоруссю, Молдовою та Україною, зокрема з використанням банківської інфраструктури Росії та Білорусі.
Крім того, за версією правоохоронців, частину оплати за послуги менеджери могли збирати на криптогаманці. Слідство має перевірити, чи відображалися такі надходження в офіційній податковій звітності та чи були з них сплачені податки.
Таким чином, у центрі справи - одразу кілька питань: чи відповідало формальне оформлення бізнесу його реальному змісту, через які рахунки та платіжні інструменти надходили кошти і чи весь отриманий дохід був належним чином задекларований.
Урок для цифрового бізнесу
Сам факт відкриття кримінального провадження не доводить ані розміру отриманого доходу, ані наявності умисного ухилення від сплати податків. Ці обставини мають бути встановлені слідством і, у разі передання справи до суду, перевірені в межах судового розгляду. В українському кримінальному процесі діє презумпція невинуватості, а обов’язок доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
Проте кейс Гончарук важливий з іншої причини. Він показує, наскільки швидко образ заможності, створений для продажу онлайн-курсу, може перетворитися на джерело інформації для податкових і правоохоронних органів. І наскільки важливо завчасно вибудовувати не лише персональний бренд, а й належну юридичну модель бізнесу.
Сторіз із дорогими автомобілями та нерухомістю, заяви про мільйонні запуски, записи вебінарів і скриншоти оплат більше не існують лише в маркетинговій площині. Вони можуть стати приводом для перевірки, аналізу рахунків і зіставлення публічних заяв із податковою звітністю.
Тому готуватися варто заздалегідь: юридична модель бізнесу, платежі та документи мають бути впорядковані ще до того, як податкова надішле запит або призначить перевірку.
Andy Dollar: від демонстрації успіху до 70 млн грн податкових претензій
Історія блогера, відомого як Andy Dollar, показує наступний етап посилення контролю за доходами інфлюенсерів - коли податкова переходить від перегляду Instagram до аналізу грошових потоків.
У грудні 2024 року Данило Гетманцев повідомив про результати спільної роботи Національної поліції та Державної податкової служби щодо блогера, якого він назвав «Андрієм Олександровичем М.».
За словами Гетманцева, блогер мав близько 68 000 підписників, демонстрував в Instagram «лакшері-життя» та навчав авдиторію заробляти. Після аналізу історії фінансових операцій блогеру та пов’язаним із ним особам, за публічною інформацією, донарахували загалом близько 70,7 млн грн податкової недоїмки. Перевірка на той момент ще тривала.
Офіційно повного імені блогера правоохоронні та контролюючі органи не розкривали. За інформацією ЗМІ, йдеться про Андрія Міщенка, відомого в Instagram як Andy Dollar - @andy__dollar.
Він позиціонує себе як підприємець і фахівець з інтернет-реклами та партнерського маркетингу, а також навчав заробітку і торгівлі криптовалютою.
Дропи та структурування платежів
За повідомленням Гетманцева, під час перевірки були встановлені особи, які надавали блогеру свої банківські картки та рахунки для переведення коштів. Подібна конструкція може використовуватися для розподілення платежів між великою кількістю фізичних осіб, обходу банківських і фінансових обмежень, а також маскування фактичного обсягу доходів та їх кінцевого отримувача.
Однак розподілення коштів між десятками карток не знищує фінансовий слід. Воно лише робить його складнішим для аналізу.
Контролюючі та правоохоронні органи можуть зіставляти регулярність платежів, їх розмір і призначення, зв’язки між власниками рахунків, подальше переміщення коштів та їх концентрацію в однієї особи.
Якщо публічна діяльність блогера свідчить про систематичний продаж навчальних або консультаційних продуктів, а оплата за них надходить на рахунки пов’язаних осіб, така конструкція може викликати значно більше запитань, ніж звичайне отримання доходу на підприємницький рахунок.
Коли предметом аналізу стає «бухгалтерія»
На відміну від кейсу Богдани Гончарук, де основні питання стосувалися юридичної форми ведення діяльності та належного декларування доходів, у випадку Andy Dollar увага держави була зосереджена насамперед на структуруванні фінансових потоків.
Предметом аналізу було не лише те, на чиї рахунки надходили кошти, а й механізм їх розподілення та подальшого переміщення. Зокрема, йшлося про використання рахунків так званих дропів, а за інформацією медіа - також криптогаманців, які могли бути частиною системи оптимізації кешфлоу та ускладнювати встановлення фактичного обсягу доходів і їх кінцевого отримувача.
Дроблення платежів між великою кількістю карток, переведення коштів у криптоактиви або використання рахунків третіх осіб не робить фінансові операції невидимими. Навпаки, складна та непрозора структура розрахунків може стати окремою підставою для поглибленої перевірки.
YouTube та Instagram стали джерелом доказів в податкових спорах
Практика показує: публікації в соцмережах уже не просто привертають увагу податкової. В окремих справах вони стають частиною доказової бази, яку контролюючі органи та суди використовують для встановлення реального характеру діяльності й походження коштів.
У справі № 420/26179/25 податкова використала як доказ два відео на YouTube, у яких блогерка розповідала про свої доходи та фінансові результати. Контролюючий орган зіставив ці публічні заяви з даними про сплату податків й дійшов висновку про наявність незадекларованих коштів.
Суд першої інстанції сприйняв цей аргумент. Публічні висловлювання блогерки на YouTube стали частиною доказової бази та були враховані судом на підтвердження позиції податкової. Згодом адвокатам блогерки вдалося домогтися скасування рішення суду першої інстанції. Проте для цього знадобилися час, додаткові витрати та повноцінний апеляційний перегляд справи.
Ще більш показовою є справа № 600/3808/25-а. Податкова встановила, що фізична особа продавала одяг через Instagram-магазин lovikshop та отримала майже 3,76 млн грн через перекази між банківськими картками. Належність сторінки та факт продажу товарів позивач не заперечував. Суд пов’язав масові P2P-перекази з діяльністю Instagram-магазину та визнав податкові донарахування обґрунтованими.
Але саме посилання на соцмережі ще не гарантує податковій перемогу. У справі № 160/2202/24 контролюючий орган стверджував, що інформація про можливі порушення підтверджувалася скаргами покупців у соцмережах та матеріалами з інтернету. Проте на вимогу суду ДПС не надала самих публікацій або інших доказів, якими нібито користувалася. У результаті суд скасував податкове повідомлення-рішення.
Чи достатньо сторіз, щоб нарахувати податки
Ні.
Instagram може показати характер діяльності: систематичність продажів, наявність продукту, рекламу, ціни, строки запуску та способи оплати.
Але сторіз сама по собі не доводить, що заявлена сума була фактично отримана конкретною людиною.
Блогер може говорити про загальний оборот запуску, хоча частину грошей отримали продюсер, партнери або інші члени команди. У рекламній комунікації можуть не враховуватися повернення коштів, комісії платіжних систем та витрати на рекламу. Зрештою, цифра в сторіз може бути звичайним маркетинговим перебільшенням.
Тому між заявою «ми продали на $2 млн» і законним податковим донарахуванням на відповідну суму лежить значна доказова дистанція.
Контролюючий орган має встановити конкретного платника податків, податковий період, джерело доходу, фактичну суму отриманих коштів і застосовний режим оподаткування. Податковий кодекс надає органам ДПС повноваження збирати податкову інформацію, направляти запити та проводити перевірки, але реалізація цих повноважень має відбуватися лише на передбачених законом підставах і в установленій процедурі.
Сторіз може бути початком перевірки. Але вона не повинна підміняти банківські виписки, договори, первинні документи та обґрунтований розрахунок податкових зобов’язань.
Instagram як відкрита бухгалтерія
Парадокс сучасного інфобізнесу полягає в тому, що блогери часто приховують рух грошей, але водночас детально хизуються сам процес їх заробітку.
У сторіз залишається майже вся структура операції:
- хто продавав продукт;
- коли стартували продажі;
- скільки коштував доступ;
- скільки людей його придбали;
- хто входив до команди;
- на які реквізити пропонували здійснювати оплату;
- які результати запуску оголосили публічно.
Для аудиторії це маркетингова історія. Для податкової - потенційна підстава для податкової перевірки.
Кейси Гончарук та Andy Dollar не означають, що кожен блогер автоматично є потенційним податковим порушником. Вони означають інше: держава остаточно перестала сприймати блогінг як територію поза економікою.
Коли сторінка використовується для систематичного продажу реклами, товарів, навчання чи консультацій, перед нами вже не просто особистий блог, а бізнес. І цей бізнес має ті самі базові обов’язки, що й будь-який інший: правильно оформлювати операції, зберігати документи та сплачувати податки.
При цьому блогерам потрібно перевіряти не лише декларації, а й те, чи відповідає реальна структура бізнесу його юридичній оболонці.
Хто саме продає продукт: блогер, ФОП, компанія чи продюсер? На чиї рахунки надходять платежі? Як розподіляється виручка між учасниками команди? Чи підтверджені ці відносини договорами? Чи можна пояснити різницю між оголошеним оборотом і задекларованим доходом?
Відповіді на ці питання мають з’являтися до того, як ними зацікавиться податкова.
Висновок
Податкова справді дивиться сторіз. Проте її цікавлять не автомобілі, подорожі чи дизайнерські сумки самі по собі, а бізнес, який стоїть за красивою картинкою: що саме продається, скільки коштів отримано, на які рахунки вони надходять і чи належно задекларовані.
Для цифрового бізнесу сторіз уже не є ефемерним контентом, який безслідно зникає через добу. Вони можуть стати рекламою продукту, підтвердженням систематичної підприємницької діяльності та відправною точкою для податкової перевірки.
Блогерам, авторам онлайн-курсів, консультантам та іншим представникам цифрового бізнесу варто завчасно звертатися до юристів і податкових радників. Вони допоможуть обрати бізнес-модель, яка відповідатиме реальному способу отримання доходів, належно оформити розрахунки з клієнтами та партнерами, а також визначити законну й водночас економічно вигідну форму діяльності.
Головний висновок простий: структурувати бізнес потрібно до перевірки, а не після отримання запиту від податкової. Адже правильно обрана модель дозволяє не лише зменшити податкові ризики, а й легально розвивати бізнес, працювати з великими оборотами та не перетворювати кожну публікацію про успіх на потенційний доказ у майбутньому спорі.
Авторка: Наталія Мисник