22 березня Володимир Зеленський підписав закон про створення Бюро економічної безпеки України, а вже 25 березня цей закон набув чинності. У такий спосіб президент дав старт новому правоохоронному органу, в полі зору якого мають опинитися всі економічні злочини в країні – від несплати податків та контрабанди до махінацій на фондовому ринку.
Раніше цей орган планували назвати Бюро економічних розслідувань. Та, схоже, хтось резонно подумав, що озброєні люди з написом «БЕРУ» на спинах, які виламують двері до офісу, не сприятимуть зростанню рейтингу Doing Business. Тож назву вирішили змінити на користь більш дружелюбної «БЕБУ» (Бюро економічної безпеки України).
До заснування цієї структури держава йшла десятки років, і не без вимог МВФ Бюро таки з'явилося на світ. Воно має стати єдиним правоохоронним органом, що займатиметься злочинами у сфері бізнесу. І таким чином нарешті відправити в минуле податкову міліцію і вплив сумнозвісного відділу «К» СБУ, які, переважно, були пугалами для підприємців.
Теоретично це має бути вузькоспеціалізована структура, яка працюватиме виключно з розкриттям економічних злочинів. Тому рівень її експертизи та кваліфікації буде вищим. Відтак, з одного боку, БЕБУ має набагато якісніше виконувати свою роботу, з іншого – створювати менше проблем для бізнесу.
Згідно з законом, БЕБУ вже є офіційно створеним правоохоронним органом. Утім для повноцінного запуску цього недостатньо. Чим саме займатиметься Бюро, буде видно зі спеціальних змін, внесених депутатами до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Перше голосування за ці зміни Верховна Рада провалила.
Тож маємо таку ситуацію: Бюро економічних розслідувань уже існує, а повноважень ще не має. І це дає обранцям можливості вписати до закону вигідні для державних ревізорів правила.
У чому унікальність БЕБУ
Є дві сфери повноважень, якими в ідеалі має займатися Бюро.
Перша – це розслідування всіх злочинів економічного характеру. Це, за задумом авторів, має бути ексклюзивною функцією Бюро, якою не займатимуться інші правоохоронці. Саме цю унікальність має бути чітко вписано до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, щоб Бюро ефективно й незалежно працювало за призначенням.
Схоже, що саме за повноваження БЕБУ та недопущення цієї виключної економічної підслідності й вестиметься запекла кулуарна боротьба. І це є ключовим ризиком.
Економічні злочини – один із найсмачніших шматків правоохоронного пирога. Віддавати його без бою такі «старожили», як МВС чи СБУ, навряд чи захочуть. До того ж, якщо БЕБУ не забере собі розслідування всіх економічних злочинів, це дуже спростить завдання правоохоронцям, і потрібну справу в разі необхідності можна буде перекинути більш лояльним структурам.
Аналітики чи збирачі компромату
Друга сфера повноважень Бюро економічних розслідувань – аналітична.
Структурі визначають право збирати будь-яку інформацію про бізнесменів і надають доступ до всіх ключових баз даних. Це зумовлено тим, що працівники БЕБУ мають зрозуміти весь контекст вчинення підприємцем злочину. Але таке завдання в законі виписано дуже абстрактно. Тому бачимо, що Бюро отримує повноваження збирати будь-яку інформацію про будь-кого без санкцій суду поза межами кримінальних проваджень.
БЕБУ вже отримує доступ до інформації Державної служби фінансового моніторингу, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, органів державного фінансового контролю, податкових та митних органів. У тому числі до банківської таємниці! Плюс Бюро може збирати всю цю інформацію в себе і створювати свої, окремі бази даних.
І це ще один дуже серйозний ризик для бізнесу. Маючи доступ до абсолютно всіх даних, які є в розпорядженні держави, працівники Бюро можуть зібрати інформацію щодо будь-якого цікавого їм бізнесу, а далі використовувати її для компромату, «зливу» конкурентам чи для початку нового кримінального провадження.
Цікаво й те, що, крім виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів, окремим завданням Бюро тепер буде «виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги».
Простими словами, БЕБУ зможе шукати правопорушення щодо всіх, хто працює з міжнародними ґрантами. А це передусім громадські організації, які критикують владу, журналісти й блогери незалежних ЗМІ.
HR-політика щодо БЕБУ
Директора Бюро призначатиме Кабмін за пропозицією прем’єрміністра. Останній же має вибрати одну з трьох кандидатур, які йому пропонує конкурсна комісія.
Ця комісія складатиметься з дев’яти осіб: по три особи від РНБО (фактично квота президента), від Верховної Ради та Кабміну.
Конкурсна комісія буде повноважною навіть у складі шести членів, а її рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше пʼять осіб.
Директор повинен щороку звітувати перед Радою та Кабміном про діяльність Бюро. Його звільнення відбуватиметься так само, як і призначення: урядом за поданням прем’єрміністра.
Крім загальних підстав, пов’язаних зі станом здоров’я чи притягненням до кримінальної відповідальності, директора Бюро зможуть звільнити, якщо Кабмін за результатами його звіту визнає роботу структури незадовільною.
Після історії з директором НАБУ для звільнення керівника БЕБУ тепер передбачили таку додаткову підставу, як притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.
Стаття 16 Закону містить дивну норму, яка, окрім звільнення директора, з тих же підстав дозволяє Кабінету міністрів скасувати своє ж рішення про його призначення.
У Бюро буде діяти сформована за результатами інтернет-голосування Рада громадського контролю, що складатиметься з 15 осіб. Члени Ради входитимуть до складу конкурсних комісій та братимуть участь у дисциплінарній комісії БЕБУ.
Крім загальних обмежень, членами Ради не можуть бути також особи, у яких може виникнути реальний та/або потенційний конфлікт інтересів.
З одного боку, таке додаткове обмеження має вирішити етичне питання, пов’язане з тим, що до рад громадського контролю інших органів розслідування входять адвокати, які одночасно захищають підозрюваних у розслідуваннях цих же органів.
Але, з іншого боку, оскільки одним із завдань Бюро є розслідування злочинів, пов’язаних із використанням міжнародної технічної допомоги, представники всіх вартих довіри громадських організацій (які так чи інакше використовують ґрантові кошти) не зможуть увійти до складу Ради та контролювати діяльність Бюро.
Висновки
Остаточно стане зрозуміло, чи буде Бюро підтримкою для бізнесу, навіть не тоді, коли народні депутати проголосують зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. А тоді, коли Бюро почне працювати, а зміни – застосовуватимуться.
Юристи, громадськість та бізнес мають уважно слідкувати за подіями та вчасно реагувати. Адже від цього залежатиме комфорт і безпека ведення бізнесу в Україні та спокійний сон підприємців.
Опубліковано: Forbes, 30 березня 2021 р.
Автор: Назар Кульчицький