публікації

Як захиститися від незаконних перевірок податківців під час карантину. Інструкція для бізнесу

29/03/2021

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

На початку карантину в березні 2020 року парламент показав, що в умовах локдауну держава готова до компромісів із платниками податків. Рада заборонила більшість податкових перевірок до закінчення карантину, впровадила пільги з податку за землю та ЄСВ, відтермінувала строки подачі декларацій та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Цей крок був виправданий, оскільки бізнес потерпав від заборон, нерідко ставав збитковим, інвестував кошти в адаптацію діяльності під нову реальність.

Проте вже влітку 2020 року почалися розмови про те, що державний бюджет недоотримує кошти через мораторій на податкові перевірки. І що варто було б повернути податківцям право перевіряти бізнес.

За січень–листопад 2020 року податківці провели 21 900 документальних перевірок, а за відповідний період 2019 року – 36 500, тобто на 40% менше. Такі перевірки охопили лише 0,6% усіх платників, що перебувають на обліку. З них суб’єктів великого підприємництва – 14%, середнього – 2%, малого – 0,5%.

Протягом 2020 року було декілька спроб внести зміни до Податкового кодексу, щоб достроково зупинити мораторій на перевірки й повернути потік надходжень до бюджету. Наприклад, законопроєкти №4101 та №4045, які пропонували скасувати мораторій на проведення планових податкових перевірок. Проте парламент не голосував за такі законодавчі ініціативи. 

Традиційно наприкінці 2020-го Державна фіскальна служба опублікувала план-графік податкових перевірок на 2021 рік. Бізнес та юридична спільнота були здивовані, оскільки податкове законодавство все ще забороняло перевірки. Відновити їх можна було єдиним способом – внести зміни до Податкового кодексу. Але депутати не наважилися взяти на себе відповідальність за непопулярний крок.

Сюрприз від Кабміну 

На початку лютого цього року Кабмін затвердив Постанову №89 і незаконно дозволив податківцям перевіряти бізнес. Акт дозволяє відновити зупинені під час карантину перевірки й розпочати нові відповідно до плану-графіку. Чому незаконно? Бо заборона на проведення податкових перевірок, запроваджена парламентом на початку карантину, триває й досі. Вона може бути скасована лише після внесення змін до Податкового кодексу. 

17 лютого 2021 року Кабмін продовжив карантин до 30 квітня 2021 року. Відтак і мораторій на податкові перевірки продовжився, як мінімум до кінця квітня. У цей же час податківці, посилаючись на акт Кабміну, розпочали перевірки бізнесу.

План дій для платників податку

Підприємець має право на захист від дій держорганів, вчинених поза межами їхніх повноважень. Одним зі способів захисту прав у цій ситуації може бути оскарження незаконної постанови Кабміну №89. 

Хто може оскаржити Постанову №89

Оскаржити цей акт Кабміну може кожен платник податку:

  • який підлягатиме податковій перевірці в період карантину, зокрема плановій податковій перевірці відповідно до графіку;
  • перевірку якого було тимчасово зупинено 2020-го в зв’язку з мораторієм та було продовжено в 2021 році;
  • щодо якого проводиться документальна позапланова перевірка на підставі Постанови №89;
  • бізнес-асоціація, яка має право представляти в суді інтереси таких платників відповідно до статуту. 

До якого суду можна звертатися

Подати такий позов слід до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі частини 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до неї право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, в яких буде застосовано цей акт. 

Саме адміністративний суд може перевірити, чи діяв Кабмін на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією й законами України, приймаючи Постанову №89.

На яких аргументах платник податку може будувати свою правову позицію

Позов платника податку повинен бути обґрунтований посиланнями на законодавство, рішення Конституційного Суду, судову практику. 

Наприклад, незаконність Постанови Кабміну №89 позивач може мотивувати, зокрема, такими аргументами:

  • Прийнявши Постанову №89, уряд діяв всупереч нормам Податкового кодексу, оскільки будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом, а зміна його положень можлива лише шляхом внесення змін до цього кодексу;
  • Кабмін прийняв Постанову №89 поза межами своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Уряд втрутився у сферу компетенції законодавчого органу, що Конституційний Суд неодноразово розцінював як порушення в своїх рішеннях. Більше того, право уряду скорочувати строк обмежень, встановлених під час карантину, не поширюється саме на мораторій на проведення податкових перевірок;
  • Постанова №89 порушує принцип рівності перед законом. Оскільки в умовах дії мораторію платники, які потрапили до плану-графіка 2020 року, не були перевірені, а платники, які наведені в плані-графіку на 2021 рік, підлягатимуть перевірці. За винятком тих, перевірки яких було проведено до початку мораторію чи було зупинено, а тоді поновлено.

Що це дасть платнику податку

Якщо суд визнає Постанову №89 нечинною, підприємці зможуть на цій підставі не сплачувати донарахування й штрафи за результатами перевірки. Оскільки податківці провели її незаконно. 

Верховний Суд вважає, що платник податків, який допустив податківців до перевірки, має право посилатися на сам факт незаконності її проведення під час оскарження донарахованих податків і штрафів. 

Сміливі підприємці під час оскарження Постанови №89 до суду можуть взагалі не допустити податківців на перевірку. Проте їм слід бути готовими до намагань останніх арештувати майно компанії.

Рекомендую бізнесу діяти на випередження. Захистити свої права в період карантину і оскаржити постанову №89, якою Кабмін незаконно дозволив перевіряти бізнес в умовах коронакризи.

Опубліковано: Forbes, 29 березня 2021 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

27/07/2018

Тетяна Бережна, Віктор Грабовський для "Юридичної Газети"

Тетяна Бережна