публікації

Навігатор законодавчих змін. Як податкова амністія вплине на кожного

29/07/2021

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

У липні 2021 НВ спільно з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» запустили спецпроєкт — щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Про те, яким чином бізнес може долучитися до творення актів законодавства і висловити свою думку стосовно актуальних проєктів регуляторних актів, ми описали у першому, другому та третьому випусках нашого щотижневого огляду.

Сьогодні - четвертий огляд, і він стосується податкової амністії.

Чому податкова амністія стосується всіх і кожного: і тих, хто подасть нульову декларацію, і тих, хто цього не зробить?

У червні 2021 року Парламент прийняв закон про так звану "податкову амністію", і вже з 1 вересня 2021 року кожен, хто у минулому з різних причин приховував від держави свої доходи і майно, зможе показати свої статки.

Автори закону наголошують на тому, що амністія добровільна. Проте кожному, хто ще вирішує, подавати декларацію, чи ні, варто звернути увагу на дуже важливе положення цього закону.

Ті особи, які мали право взяти участь в одноразовому добровільному декларуванні, але не скористалися цим правом, вважаються такими, що повідомили державі про відсутність у їх власності станом на 1 вересня 2022 року активів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори.

Це положення означає, навіть якщо ви не вчинили жодних активних дій — не подали нульову декларацію, ви автоматично повідомили державі про те, що у вас немає коштів чи майна, з яких не сплачено податки. Тому податкова амністія стосується абсолютно всіх і кожного — і тих хто подасть декларацію, і тих, хто цього робити не буде — кожен про щось повідомляє державі.

Автори закону наголошують, що роблять велику послугу для тих, хто внаслідок життя в українських реаліях отримував зарплату «в конвертах», сірим способом монетизував доходи від роботи в інтернеті, не декларував криптовалюту і її продаж. Тепер ці особи можуть подати нульову декларацію, легалізувати кошти, розпоряджатися ними без страху на свій розсуд і не боятися фінансового моніторингу.

Проте законодавці рідко говорять про те, що особа, яка не подала нульову декларацію і у майбутньому не зможе пояснити походження своїх коштів чи майна, дуже ймовірно буде притягнута до відповідальності, як така, що приховала свої активи. Принцип презумпції невинуватості під загрозою — громадяни мають проактивно присягати про свою чесніть, що ставить під сумнів спроможність податкового органу як інституції.

Як виглядатиме «нульова» декларація?

Усім — і потенційним декларантам, і тим, хто, утримавшись під подачі декларації, повідомить державі про свій повний податковий комплаєнс, однозначно цікаво, як виглядатиме одноразова добровільна податкова декларація.

Лише нещодавно Мінфін розробив проєкт такого документу. Він ще не прийнятий, тому випереджуючи події, ми хотіли б поділитися з вами проєктом документу, з яким можна ознайомитися за посиланням.

Одноразова добровільна податкова декларація затверджується проєктом наказу «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання», який 21.07.2021 року надійшов до Державної регуляторної служби України.

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

Скористатися одноразовим добровільним декларуванням можуть фізичні особи-резиденти та фізичні особи, які не є резидентами, але які були резидентами на момент отримання об'єктів декларування чи на момент нарахування доходів, за рахунок яких були отримані об'єкти декларування, і які є чи були платниками податків. Натомість, декларантами не можуть бути особи:

  • Які станом на дату проведення податкової амністії є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними чи обмежено дієздатними;
  • Які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати так звані антикорупційні декларації (крім тих осіб, які подавали такі декларації, адже претендували на зайняття посад, перебування на яких вимагає подання декларацій, проте не були призначені або обрані на відповідні посади);
  • До яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції».

Що декларувати?

Відповідно до проєкту наказу об'єктами декларування є:

  • банківські метали, які розміщені на рахунках;
  • національна валюта та іноземна валюта в безготівковій формі;
  • права грошової вимоги, оформлені у письмовій формі або нотаріально посвідчені;
  • нерухоме та рухоме майно;
  • частки у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юросіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди.

Додаткові документи

У свою чергу, хоч в одноразовій добровільній декларації не повинні зазначатися джерела, з яких було отримано об'єкти декларування, під час подання такої декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, які підтверджують вартість окремих об'єктів декларування, а саме:

  • активів фізичної особи, які знаходяться за межами України;
  • валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;
  • прав грошової вимоги, оформлених у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчених у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Міністерство фінансів України як розробник акта оприлюднило проєкт наказу для обговорення 20 липня, не зазначивши, протягом якого періоду можна надавати пропозиції. Проте відповідно до українського законодавства строки для надання пропозицій до проєкту регуляторного акта не можуть бути меншими за місяць.

Закликаємо всіх поглянути на податкову амністію як на процес, який точно стосується вас — подаєте ви декларацію чи ні, оскільки будь-яка з цих дій — це ваше повідомлення державі про свій майновий стан і доходи.

Автори: Остап Семерак, партнер, та Тетяна Бережна, радниця

Опубліковано: НВ.Бізнес, 29 липня 2021 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

05/08/2022

Кодекс законів про працю України був затверджений ще у 1971 року та сформувався в умовах радянської економіки. За 50 років кодекс зазнавав змін, проте основні засади, принципи та методи регулювання залишались такими ж.

Остап Семерак, Аліна Ратушна

30/06/2022

Чи має право податкова проводити зараз перевірки бізнесу? До початку 2020 року податкові органи перевіряли бізнес звичним чином: планові перевірки відповідно до заздалегідь опублікованого річного плану, позапланові — несподівано, але якщо є підстави, передбачені податковим законодавством....

Остап Семерак, Аліна Ратушна