публікації

Навігатор законодавчих змін. Які податкові реформи нас чекають у 2021-2025 роках?

06/08/2021

Остап Семерак

Партнер

Публічна адвокація

Тетяна Бережна

Радниця, адвокатка

Антикорупційні питання,
Національний судовий процес,
Оподаткування,
Податкові спори

Щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Українське податкове законодавство змінюється стихійно. Часом реформи зумовлює політична ситуація в державі, стан державного бюджету, зобов’язання перед зовнішніми донорами. Як ми відчули, Податковий кодекс доповнюється у турборежимі, часто з порушенням принципу стабільності, дія деяких непропрацьованих норм для платників податків відтерміновується. Це створює правову невизначеність.

Проте у влади має бути певна дорожня карта, намічений план дій. У липні 2021 року Мінфін опублікував на своєму сайті проєкт Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2021 — 2025 роки.

Проєкт Стратегії, як зазначається на сайті Мінфіну, Кабмін мав би схвалити «до кінця червня, що є важливою передумовою для започаткування програм бюджетної підтримки ЄС».

На початку серпня 2021 Стратегія ще не затверджена. Ми вирішили проаналізувати, що може чекати платників податків в майбутні 5 років та які цілі ставить перед собою Уряд у податковій сфері.

Ефективні податківці, задоволені платники, більше податків до бюджету. Яким чином?

Кабмін пропонує змінювати податкову сферу у двох напрямках, шляхом:

  • Підвищення ефективності податкового адміністрування та якості обслуговування платників податків і
  • Розширення бази оподаткування.

Іншими словами, Уряд планує, щоб податківці працювали ефективно, платники податків були задоволені, а податкових надходжень стало більше. За допомогою яких конкретних заходів Кабмін планує досягти таких амбітних цілей?

Стратегія передбачає, що податкових надходжень побільшає в результаті:

  • Удосконалення трансфертного ціноутворення в межах реалізації плану ВEPS (Base erosion and Profit Shifting — «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування»)

Впровадження Плану дій BEPS обумовлене потребою розробити багатосторонній єдиний механізм боротьби з агресивним податковим плануванням, яке спрямоване на штучне зменшення бази оподаткування та переміщення оподатковуваного прибутку до низькоподаткових юрисдикцій. Як бачимо, до 2024 року уряд буде концентруватися на кроках 8−10 плану ВEPS, які стосуються вдосконалення правил трансфертного ціноутворення.

  • Приєднання України до багатосторонніх угод про автоматичний обмін фінансовою інформацією та міждержавними звітами.

Україна уже ратифікувала міжурядову українсько-американську Угоду щодо застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) для забезпечення обміну відповідною інформацією з податковими органами США. У 2022 — 2024 роках влада має намір і далі вживати заходи для боротьби з агресивним податковим плануванням, зокрема шляхом покращення обміну інформацією у податкових цілях між компетентними органами України та іноземних держав.

  • Укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування з Катаром, Ліхтенштейном, Чорногорією та Японією (2024 рік)

Станом на сьогодні Україна є стороною 74 чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі з Японією та Катаром. Очевидно, влада має намір укласти нові і вдосконалити зазначені чинні.

  • Запровадження правил оподаткування контрольованої іноземної компанії (2021 рік)

Наприкінці 2020 було відтерміновано оподаткування контрольованих іноземних компаній, запроваджене турборежимним податковим законом 466. Правила оподаткування прибутку КІК набудуть чинності з 01.01.2022 року. Відповідно, перший звіт про КІК необхідно буде подавати в 2023 році за результатами 2022 року. Отже, перед владою стоїть завдання розробити відповідні підзаконні акти для реалізації цього механізму.

  • Перегляду екологічного податку (2021 рік)

Реформування екологічного податку стане особливо актуальним у зв’язку з приєднанням України до Green Deal та початком дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism) для українських компаній, які експортують вуглецевмісну продукцію до ЄС.

Відтак, Уряд у 2021−2025 у першу чергу планує докладати зусиль до боротьби зі штучним зменшенням бази оподаткування та переміщенням оподатковуваного прибутку платників податків до низькоподаткових юрисдикцій. І надалі у фокусі законотворців та податківців залишатиметься деофшоризація і протидія агресивному податковому плануванню.

Що зміниться в 2021—2025 для податківців?

Адміністрування податків — важлива частина ефективності податкової системи в Україні. На перший погляд, Уряд не пропонує конкретних кроків для покращення сервісу, вдосконалення роботи податківців. У плані не має ні згадки про запровадження персональної відповідальності податківців за необґрунтовані і завідомо незаконні акти перевірок, за тиск на платників податків.

Ось що пропонує Уряд для покращення роботи податкових органів:

  • Проведення дослідження рівня задоволеності платників податків послугами ДПС
  • Подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС
  • Реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику
  • Розроблення стратегії управління дотриманням податкової дисципліни платників податків
  • Розроблення плану з управління інституційними ризиками
  • Виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДПС
  • Запровадження електронної документальної перевірки (е-аудиту) великих платників податків (про це ми писали тут).

Як бачимо, план дій влади у сфері розширення бази для збільшення податків передбачає більш означені і набагато конкретніші кроки порівняно з планом щодо покращення роботи податківців. Чи перетвориться податкова служба з фіскального у сервісний орган до 2025 року? Питання поки риторичне.

Нагадаємо, що у липні 2021 НВ спільно з Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» запустили спецпроєкт — щотижневий огляд важливих для бізнесу законодавчих ініціатив, на які ще не пізно вплинути.

Про те, яким чином бізнес може долучитися до творення актів законодавства і висловити свою думку стосовно актуальних проєктів регуляторних актів, ми описали у першому, другому, третьому та четвертому випусках нашого щотижневого огляду.

Опубліковано: НВ.Бізнес, 6 серпня 2021 р. 

Що нового?

Найважливіша аналітика у вашій пошті.

більше аналітики

08/10/2021

У разі схвалення законопроєкта 5600 Верховною Радою у нинішній редакції державний бюджет може отримати додаткові ресурси, а промисловість — втратити кошти та мотивацію для модернізації. Українські підприємства, які в процесі своєї діяльності викидають в повітря вуглекислий газ, зобов’язані сплачувати податок на його викиди...

Остап Семерак, Тетяна Бережна

30/09/2021

Верховна Рада продовжує розглядати «ресурсний» податковий законопроєкт 5600, який пройшов перше читання і найближчим часом може бути прийнятий у цілому. У одному з попередніх випусків навігатора ми писали, яким чином Законопроєкт 5600 впливає на тютюнову галузь. Проте одна з ключових новел законопроєкту стосується всіх компаній — платників податків.

Остап Семерак, Тетяна Бережна