Як ми пам’ятаємо, у квітні 2017 року Кабінет Міністрів України докорінно змінив порядок проведення перевірок Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці). Після ухвалення Постанови № 295 планові та позапланові перевірки відійшли у минуле, а на зміну їм прийшли контрольні заходи у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Однією з найбільш обговорюваних змін в порядку проведення таких контрольних заходів було те, що направлення на перевірку вже не є обов’язковим документом для допуску інспектора до проведення контрольних заходів, для цього їм достатньо пред’явити лише службове посвідчення. На сьогоднішній день інспектори можуть безперешкодно завітати до роботодавця в будь-яку робочу годину доби навіть без завчасного попередження, якщо, на їх думку, попередження може зашкодити проведенню інспекції.
Досвід 2017 року показав, що в ході проведення контрольних заходів Держпраці успішно застосовувала фінансові санкції, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, однією з підстав здійснення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, та роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів. На думку Держпраці наявність зазначеної кількості осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі цивільно-правових договорів, може свідчити про намір роботодавця маскувати трудові відносини за цивільно-правовими.
Рішення про доцільність проведення інспекційних відвідувань з питань оформлення трудових відносин приймає керівник органу контролю або його заступник. У такому разі інспектор праці під час здійснення перевірки вивчає документи, ведення яких передбачено трудовим законодавством, та спілкується з працівниками. У випадку виникнення питань щодо можливої наявності трудових відносин без укладення трудового договору інспектор праці одноособово або у присутності свідків має право ставити роботодавцю та працівникам запитання, що стосуються дотримання законодавства про працю, отримувати усні та/або письмові пояснення, у тому числі інформацію щодо укладених цивільно-правових договорів.
Під час вивчення договорів підряду або надання послуг, укладених з фізичними особами, які не зареєстровані як ФОПи, інспектор праці аналізує їх зміст на предмет наявності ознак трудового договору. Зокрема, інспектори звертають увагу на таке:
• наявність обов’язку особи виконувати роботу за певною професією, посадою та/або згідно з певним графіком роботи та/або на робочому місці, що визначається замовником;
• наявність вимоги з боку замовника щодо виконання робіт з дотриманням технологічної дисципліни, забезпечення необхідної якості роботи;
• наявність вимоги до особи, яка виконує роботу, дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, працювати у виданому спецодягу, спецвзутті, користуватися необхідними засобами індивідуального захисту тощо.
У разі виявлення «тіньової» зайнятості, що полягає у формальному укладенні цивільно-правових договорів з явним відтінком трудових правовідносин, КЗпП передбачає накладення на роботодавця штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, тобто 96 000 грн.
Так, у листопаді цього року Держпраці за результатами інспекційного відвідування одного з навчальних закладів Житомирської області встановили підміну трудових відносин цивільно-правовими. Шістнадцятьом черговим, попередньо звільненим за скороченням штату, було запропоновано перейти працювати на умовах цивільно-правового договору, із чим вони всі погодилися. Проте інспектор Держпраці дійшов висновку, що такі відносини насправді носять характер трудових, оскільки чергові:
• виконували свої функціональні обов’язки на робочих місцях;
• дотримувалися правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу;
• працювали по графіках змінності, затверджених директором;
• не могли особисто організувати свій режим роботи та відпочинку;
• не мали права самовільно залишити робоче місце;
• виконували вказівки керівництва щодо послідовності проведення робіт;
• не мали права передоручити роботу та організувати її на власний розсуд.
Крім того, заробітну плату черговим виплачували у терміни, передбачені трудовим законодавством, а не за фактично виконаний обсяг робіт чи надання послуг, що притаманно для відносин цивільно-правового характеру. За вказані порушення на роботодавця було накладено штраф у розмірі 1 536 000 гривень.
Того ж місяця Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області спільно з місцевим відділом поліції та прокуратурою в ході проведення інспекційного відвідування за зверненням працівника в швейному цеху було виявлено 26 неоформлених працівників. Проаналізувавши надані підприємцем цивільно-правові угоди на виконання робіт з пошиву верхнього одягу, інспектори праці встановили, що ці угоди мали ознаки трудових договорів, оскільки працівники виконували свої функціональні обов’язки на робочих місцях за конкретними посадами – швачок, закрійників, дотримувалися правил внутрішнього трудового розпорядку, не могли особисто організувати свій режим роботи та відпочинку, не мали права самовільно залишити робоче місце. Більш того, роботи, які виконували працівники, належать до основного виду діяльності, що здійснюється фізичною особою-підприємцем. Також деякі працівники надали пояснення, що отримували заробітну плату два рази на місяць, як це встановлено КЗпП. Наслідком такого порушення з боку роботодавця стало застосування до нього штрафу у розмірі 2 496 000 грн.
Варто зазначити, що інспектори Держпраці мають право накладати фінансові санкції без проведення перевірки на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботи без оформлення трудового договору. Це можливо у разі звернення до суду особи, трудові права якої були порушені. При розгляді відповідних справ суд встановлює такі обставини:
• чи поширювались на виконавця вимоги внутрішнього трудового розпорядку, правила трудової дисципліни;
• чи виконавець був прийнятий за конкретною кваліфікацією, професією, посадою;
• чи був проінформований виконавець про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів тощо.
У своїх постановах Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначаючи про розмежування цивільно-правових і трудових договорів, підкреслював, що предметом цивільно-правового договору є надання певного результату праці, а не праця як така. Виконавець послуг за договором зобов’язується виконувати індивідуально визначену роботу та надавати певні послуги. На додаток, відповідальність виконавця послуг за цивільно-правовим договором визначається сторонами цього договору, у той час як відповідальність працівника за трудовим договором регламентується виключно імперативними нормами КЗпП та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі.
У поточному році зафіксовано численні випадки виявлення нелегальної зайнятості та незадекларованої праці, у тому числі без укладення цивільно-правових угод. Усього упродовж січня-жовтня 2017 року Держпраці виявлено 1605 працівників, які були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Так, штраф у розмірі 1 248 000 грн. було накладено на підприємця будівельної галузі в Чернігівській області у зв’язку з незаконним використанням праці. Як з’ясувалося, 13 працівників упродовж тривалого часу працювали на об’єктах підприємства без офіційного оформлення трудових відносин. Відповідні записи до трудових книжок цих осіб внесено не було, табелі обліку робочого часу не велися, відповідно, суб’єкт господарювання не повідомив Державну фіскальну службу про прийняття їх на роботу, що суперечить законодавству України. Поданий підприємцем позов до суду щодо оскарження постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення фінансових санкцій Чернігівський окружний адміністративний суд залишив без задоволення.
Подібні порушення були виявлені під час інспектування хмельницького забудовника елітного житла, де інспектори Держпраці виявили 10 неоформлених працівників. На роботодавця було накладено штраф на загальну суму 960 000 грн.
У Дніпрі за результатами перевірки цеху з виготовлення жіночого взуття було виявлено нелегальних іноземних працівників: троє громадян Вірменії та громадянин Російської Федерації, внаслідок чого на роботодавця накладено штраф у розмірі 384 000 грн. У Хмельницькій області за спробу замінити легальне працевлаштування «стажуванням» на підприємця дорожньо-транспортної компанії накладено штраф у розмірі 387 200 грн.
Траплялися випадки накладення на роботодавців штрафів за перешкоджання проведення інспектувань з питань оформлення працівників. Нагадаємо, що за подібний недопуск законодавством передбачено накладення максимального штрафу у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, що становить 320 000 грн. Упродовж періоду з січня по жовтень 2017 року такі фінансові санкції накладені інспекторами Держпраці на 19 роботодавців.
Так, у жовтні цього року підприємець Чернігівської області категорично відмовився надавати державним інспекторам будь-які документи, які б підтверджували або спростовували факт роботи у нього найманих працівників, внаслідок чого відповідним Управлінням Держпраці було винесено постанову про накладення на суб’єкта господарювання штрафу у розмірі 320 000 грн. Підприємець подав адміністративний позов про скасування постанови Управління, однак Чернігівський окружний адміністративний суд залишив позов без задоволення. У свою чергу, Київський апеляційний адміністративний суд, ознайомившись з матеріалами справи, залишив постанову суду І інстанції без змін.
Отже, діяльність Держпраці у поточному році щодо реалізації своїх наглядових та контрольних повноважень у сфері додержанням законодавства про працю, зокрема що стосується виявлення нелегальної зайнятості, є результативною, про що свідчить кількість проведених перевірок та накладених штрафних санкцій.
Опубліковано: "Юрист і Закон", №49, 28 грудня 2017 р.
Автори: Валерія Савчук, Дарина Лисик